Синодальный перевод

Переклад Хоменка

И отвечал Иов и сказал:

1

Заговорив Іов і мовив:

2

правда! знаю, что так; но как оправдается человек пред Богом?

2

«Правда! Я знаю, що воно так;
та й як би чоловік міг бути
справедливим перед Богом?

3

Если захочет вступить в прение с Ним, то не ответит Ему ни на одно из тысячи.

3

Коли б він захотів на прю з ним стати,
на тисячу ні разу йому не відповів би.

4

Премудр сердцем и могущ силою; кто восставал против Него и оставался в покое?

4

Він мудрий серцем і силою могутній;
хто проти нього коли вперся й зостався цілим?

5

Он передвигает горы, и не узнают их: Он превращает их в гневе Своём;

5

Він переносить гори, і вони не знають,
в своєму гніві їх перевертає.

6

сдвигает землю с места её, и столбы её дрожат;

6

Зрушує землю з її місця,
й її стовпи стрясаються.

7

скажет солнцу, — и не взойдёт, и на звёзды налагает печать.

7

Він велить сонцю, і воно не сходить;
кладе печать на звізди.

8

Он один распростирает небеса и ходит по высотам моря;

8

Він небеса нап'яв, сам він;
він ходить по морських висотах.

9

сотворил Ас, Кесиль и Хима, и тайники юга;

9

Він створив Віз, Косарів,
Квочку і Комори Півдня.

10

делает великое, неисследимое и чудное без числа!

10

Він творить діла великі, незбагненні
і чудеса без ліку!

11

Вот, Он пройдёт предо мною, и не увижу Его; пронесётся, и не замечу Его.

11

Як пройде попри мене, я не побачу,
як промайне, я не помічу.

12

Возьмёт, и кто возбранит Ему? кто скажет Ему: «что Ты делаешь»?

12

Як він щось забере, хто йому заборонить?
Хто йому скаже: Що чиниш?

13

Бог не отвратит гнева Своего; пред Ним падут поборники гордыни.

13

Бог не одвертає свого гніву;
під ним лежать помічники Рагава!

14

Тем более могу ли я отвечать Ему и приискивать себе слова пред Ним?

14

Де вже мені йому відповідати
та проти нього слова підбирати?

15

Хотя бы я и прав был, но не буду отвечать, а буду умолять Судию моего.

15

Я хоч би й правий був, не озвався б,
а радше милосердя в судді мого благав би.

16

Если бы я воззвал, и Он ответил мне, — я не поверил бы, что голос мой услышал Тот,

16

Коли б я і покликав, і він озвався,
я не повірив би, що він мій голос слухає.

17

Кто в вихре разит меня и умножает безвинно мои раны,

17

Він, що торощить мене в хуртовині
і множить без причини мої рани, —

18

не даёт мне перевести духа, но пресыщает меня горестями.

18

він не дає мені й відідхнути
так насичує мене гіркотою.

19

Если действовать силою, то Он могуществен; если судом, кто сведёт меня с Ним?

19

Коли йдеться про силу, він могутній!
Коли про суд, хто сміє його позивати?

20

Если я буду оправдываться, то мои же уста обвинят меня; если я невинен, то Он признает меня виновным.

20

Якщо виправдуватисьму, мої уста мене осудять, як об'явлю себе невинним, мене обвинуватять.

21

Невинен я; не хочу знать души моей, презираю жизнь мою.

21

Невинний я? Я й сам не знаю!
Життя моє мені нінащо.

22

Всё одно; поэтому я сказал, что Он губит и непорочного и виновного.

22

Тому й кажу: Усе одно
безвинного й грішника він губить.

23

Если этого поражает Он бичом вдруг, то пытке невинных посмевается.

23

А коли бич зненацька убиває,
з невинного розпуки він сміється.

24

Земля отдана в руки нечестивых; лица судей её Он закрывает. Если не Он, то кто же?

24

Коли якусь країну віддано в руки лиходія,
обличчя її правителів він закриває.
Як же не він — хто інший?

25

Дни мои быстрее гонца — бегут, не видят добра,

25

І мчать мої дні від гінця швидше,
біжать, щастя не бачать.

26

несутся, как лёгкие ладьи, как орёл стремится на добычу.

26

Линуть, мов чайки з очерету,
неначе яструб, що падає на здобич.

27

Если сказать мне: «забуду я жалобы мои, отложу мрачный вид свой и ободрюсь»;

27

Як я скажу собі: Забуду мою скаргу,
скину хмурий вид, розвеселюся! —

28

то трепещу всех страданий моих, зная, что Ты не объявишь меня невинным.

28

то я тремчу перед усіма муками моїми,
бо знаю, що не визнаєш мене безвинним.

29

Если же я виновен, то для чего напрасно томлюсь?

29

Коли ж я винуватий,
чому маю томитися надармо?

30

Хотя бы я омылся и снежною водою и совершенно очистил руки мои,

30

Хоч би обмивсь я і снігом і вимив чисто мої руки лугом,

31

то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, и возгнушаются мною одежды мои.

31

навіть тоді ти вкинув би мене в багнисько,
мною гидилась би моя одежа.

32

Ибо Он не человек, как я, чтоб я мог отвечать Ему и идти вместе с Ним на суд!

32

Бо він не людина, як я,
щоб я міг йому відповісти:
Ходімо на суд разом!

33

Нет между нами посредника, который положил бы руку свою на обоих нас.

33

Немає посередника між нами,
що поклав би на нас обох свою руку,

34

Да отстранит Он от меня жезл Свой, и страх Его да не ужасает меня, —

34

що відвернув би свій бич від мене,
щоб страх його не лякав мене більше.

35

и тогда я буду говорить и не убоюсь Его, ибо я не таков сам в себе.

35

Однак я говоритиму; я його не боюся,
бо не такий я перед самим собою.»

Параллельное чтение

Синодальный перевод

Переклад Хоменка

Иов 9

Йова 9