Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Турконяка
Учение Асафа. Внимай, народ мой, закону моему, приклоните ухо ваше к словам уст моих.
Повчання Асафа. Прислухайся, мій народе, до мого закону, прихили своє вухо до слів моїх уст.
Открою уста мои в притче и произнесу гадания из древности.
Я відкрию уста свої в притчах, розкажу давні загадки:
Что слышали мы и узнали, и отцы наши рассказали нам,
те, що ми почули і що зрозуміли, що розповіли нам наші батьки.
не скроем от детей их, возвещая роду грядущему славу Господа, и силу Его, и чудеса Его, которые Он сотворил.
Воно в наступному поколінні не сховалося від їхніх дітей, які звіщали хвалу Господню, Його силу, усі Його дивовижні діла, які Він учинив.
Он постановил устав в Иакове и положил закон в Израиле, который заповедал отцам нашим возвещать детям их,
Він дав свідчення в Якові й встановив закон в Ізраїлі, — те, що Він заповів нашим батькам, аби вони об’явили своїм синам;
чтобы знал грядущий род, дети, которые родятся, и чтобы они в своё время возвещали своим детям, —
щоби знало наступне покоління — сини, які народяться; тож вони піднімуться і сповістять це своїм синам,
возлагать надежду свою на Бога, и не забывать дел Божиих, и хранить заповеди Его,
аби ті покладали свою надію на Бога, не забували Божих діянь і шукали Його заповідей;
и не быть подобными отцам их, роду упорному и мятежному, неустроенному сердцем и неверному Богу духом своим.
щоб не стали такими, як їхні батьки — родом лукавим і прикрим, який не виправив свого серця, а свій дух не довірив Богові.
Сыны Ефремовы, вооружённые, стреляющие из луков, обратились назад в день брани:
Сини Єфрема, що натягали луки і стріляли, у день битви втекли.
они не сохранили завета Божия и отреклись ходить в законе Его;
Вони не зберегли Божого завіту, не забажали ходити в Його законі,
забыли дела Его и чудеса, которые Он явил им.
забули про Його добродійність і всі Його дивовижні діла, які Він їм виявив,
Он пред глазами отцов их сотворил чудеса в земле Египетской, на поле Цоан:
перед їхніми батьками — ті дивовижні діла, які Він вчинив у Єгипетській землі, на рівнині Танеос.
разделил море, и провёл их через него, и поставил воды стеною;
Він розділив море і провів їх, а води поставив, наче бурдюк,
и днём вёл их облаком, а во всю ночь светом огня;
і вів їх хмарою вдень і світлом вогню всю ніч.
рассёк камень в пустыне и напоил их, как из великой бездны;
Він розколов скелю в пустелі й напоїв їх, наче з великої безодні:
из скалы извёл потоки, и воды потекли, как реки.
вивів воду зі скелі, — пустив води, наче ріки.
Но они продолжали грешить пред Ним и раздражать Всевышнего в пустыне:
Та вони й надалі продовжували грішити проти Нього, бунтувалися проти Всевишнього в безводній пустелі,
искушали Бога в сердце своём, требуя пищи по душе своей,
випробовували Бога у своїх серцях, вимагаючи їжі для своєї душі.
и говорили против Бога и сказали: «может ли Бог приготовить трапезу в пустыне?»
Вони говорили проти Бога й казали: Хіба Бог спроможний приготувати обід у пустелі?
Вот, Он ударил в камень, и потекли воды, и полились ручьи. «Может ли Он дать и хлеб, может ли приготовлять мясо народу Своему?»
Адже коли вдарив Він об скелю, полилися води, та й наповнилися потоки, то чи не спроможний Він дати й хліба, забезпечити Свій народ їжею?
Господь услышал и воспламенился гневом, и огонь возгорелся на Иакова, и гнев подвигнулся на Израиля
Тож Господь почув, піднявся, — і вогонь запалав посеред Якова, над Ізраїлем пронісся гнів,
за то, что не веровали в Бога и не уповали на спасение Его.
бо не повірили Богові, не повірили в Його спасіння.
Он повелел облакам свыше и отверз двери неба,
І Він з висоти звелів хмарам, відкрив небесні брами —
и одождил на них манну в пищу, и хлеб небесный дал им.
і, як їжу, дощем послав їм манну, — дав їм небесний хліб.
Хлеб ангельский ел человек; послал Он им пищу до сытости.
Людина їла ангельський хліб; Він послав їм вдосталь їжі.
Он возбудил на небе восточный ветер и навёл южный силою Своею
Він послав з неба південний вітер, — і силою Своєю навіяв південний суховій;
и, как пыль, одождил на них мясо и, как песок морской, птиц пернатых:
посипав на них м’ясо, немов пил, і пернатих птахів, немов морський пісок:
поверг их среди стана их, около жилищ их, —
їх багато нападало серед їхнього табору, довкола їхніх поселень.
и они ели и пресытились; и желаемое ими дал им.
Вони їли й надмірно наситилися, — Він задовольнив їхнє бажання.
Но ещё не прошла прихоть их, ещё пища была в устах их,
Та своїх примх вони не позбавилися. Ще їхня їжа була в них у роті,
гнев Божий пришёл на них, убил тучных их и юношей Израилевых низложил.
а на них зійшов Божий гнів і вигубив [багатьох] із них, — скував вибраних Ізраїля.
При всём этом они продолжали грешить и не верили чудесам Его.
У всьому цьому вони продовжували грішити, — не повірили Його чудесам.
И погубил дни их в суете и лета их в смятении.
Їхні дні в марноті проминули, а їхні літа — дуже швидко.
Когда Он убивал их, они искали Его и обращались, и с раннего утра прибегали к Богу,
Коли Він вигублював їх, вони Його шукали, поверталися, зранку вставали до Бога,
и вспоминали, что Бог — их прибежище, и Бог Всевышний — Избавитель их,
згадували, що Бог є їхнім помічником, що Всевишній Бог є їхнім визволителем.
и льстили Ему устами своими и языком своим лгали пред Ним;
Своїми устами вони підлещувалися до Нього, а своїм язиком зводили брехню на Нього.
сердце же их было неправо пред Ним, и они не были верны завету Его.
Їхнє серце не було з Ним щире, і вони не були вірні Його завітові.
Но Он, Милостивый, прощал грех и не истреблял их, многократно отвращал гнев Свой и не возбуждал всей ярости Своей:
Та Він милосердний, Він простить їхні гріхи, не знищуватиме, а часто відвертатиме Свій гнів, не запалає Своїм всеохоплюючим обуренням.
Он помнил, что они плоть, дыхание, которое уходит и не возвращается.
Адже Він пам’ятав, що вони — тіло і вітер, який проходить і не повертається.
Сколько раз они раздражали Его в пустыне и прогневляли Его в стране необитаемой!
Як часто вони засмучували Його в пустелі, викликали Його гнів у безводній землі!
и снова искушали Бога и оскорбляли Святого Израилева,
Вони відвернулися і кинули виклик Богові, викликали обурення Святого Ізраїлевого.
не помнили руки Его, дня, когда Он избавил их от угнетения,
Не зберегли в пам’яті той день, коли Він своєю владою вирвав їх із рук гнобителя,
когда сотворил в Египте знамения Свои и чудеса Свои на поле Цоан;
коли показав у Єгипті Свої знамення і Свої чудеса на рівнині Танеос.
и превратил реки их и потоки их в кровь, чтобы они не могли пить;
Він перетворив їхні ріки й їхні потоки на кров, щоб не змогли пити.
послал на них насекомых, чтобы жалили их, и жаб, чтобы губили их;
Наслав на них псячих мух, — і ті їх кусали, а також жаб, і ті спустошували їх.
земные произрастения их отдал гусенице и труд их — саранче;
Він віддав їхній урожай тлі, а плоди їхньої праці — сарані.
виноград их побил градом и сикоморы их — льдом;
Їхні виноградники знищив градом, а їхні шовковиці — морозом.
скот их предал граду и стада их — молниям;
Він віддав їхню худобу градові, а їхнє майно — вогневі.
послал на них пламень гнева Своего, и негодование, и ярость и бедствие, посольство злых ангелов;
Наслав на них лють Свого гніву, гнів, обурення, скруту, нашестя злих ангелів.
уравнял стезю гневу Своему, не охранял души их от смерти, и скот их предал моровой язве;
Він дав вихід Своєму гнівові, не пощадив їхніх душ від смерті, а їхню худобу прирік на смерть.
поразил всякого первенца в Египте, начатки сил в шатрах Хамовых;
Він уразив кожного первістка в Єгипті, — первоплоди їхніх болів у поселеннях Хама.
и повёл народ Свой, как овец, и вёл их, как стадо, пустынею;
Свій народ Він забрав, як овець, і, наче отару, вів їх пустелею.
вёл их безопасно, и они не страшились, а врагов их покрыло море;
Провадив їх з надією, і вони не мали страху, а їхніх ворогів покрило море.
и привёл их в область святую Свою, на гору сию, которую стяжала десница Его;
І привів їх до гори Своєї святості — до тієї гори, яку здобула Його правиця.
прогнал от лица их народы и землю их разделил в наследие им, и колена Израилевы поселил в шатрах их.
Прогнав з-перед їхнього обличчя народи і дав їм через жеребкування наділи спадщини, і розселив ізраїльські племена по їхніх поселеннях.
Но они ещё искушали и огорчали Бога Всевышнего, и уставов Его не сохраняли;
А вони випробовували і засмучували Всевишнього Бога, не зберігали Його настанов.
отступали и изменяли, как отцы их, обращались назад, как неверный лук;
Вони, як і їхні батьки, відступили і порушили завіт, — стали покрученим луком.
огорчали Его высотами своими и истуканами своими возбуждали ревность Его.
Викликали Його гнів своїми жертовниками, — своїми ідолами збудили в Нього ревнощі.
Услышал Бог и воспламенился гневом и сильно вознегодовал на Израиля;
Бог почув — і відвернувся та вельми погордував Ізраїлем;
отринул жилище в Силоме, скинию, в которой обитал Он между человеками;
Він покинув намет у Силомі — місце Свого перебування, де проживав між людьми.
и отдал в плен крепость Свою и славу Свою в руки врага,
І силу Він їхню передав у полон, і їхню красу — у руки ворога.
и предал мечу народ Свой и прогневался на наследие Своё.
Він Свій народ віддав під меч і знехтував Своєю спадщиною.
Юношей его поедал огонь, и девицам его не пели брачных песен;
Вогонь поглинув їхніх юнаків, і їхні дівчата не були оплакані.
священники его падали от меча, и вдовы его не плакали.
Їхні священики загинули від меча, і їхні вдови не будуть оплакані.
Но, как бы от сна, воспрянул Господь, как бы исполин, побеждённый вином,
Та Господь, наче від сну пробудився, наче велетень, розігрітий вином, —
и поразил врагов его в тыл, вечному сраму предал их;
і розгромив Своїх ворогів з тилу, піддав їх вічній ганьбі.
и отверг шатёр Иосифов и колена Ефремова не избрал,
Він відкинув оселі Йосифа, не обрав племені Єфрема,
а избрал колено Иудино, гору Сион, которую возлюбил.
а вибрав плем’я Юди — гору Сіон, яку полюбив.
И устроил, как небо, святилище Своё и, как землю, утвердил его навек,
І звів Свою святиню, яка наче одноріг, заснував її на землі навіки.
и избрал Давида, раба Своего, и взял его от дворов овчих
І вибрав Давида, Свого раба, і забрав його від овечих отар, —
и от доящих привёл его пасти народ Свой, Иакова, и наследие Своё, Израиля.
Він забрав його від овець з ягнятами, щоби пасти Свій народ — Якова, і Свій спадок — Ізраїля.