Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
Вот закон о жертве повинности: это великая святыня;
«А ось закон про жертву за відшкодування: пресвята це річ.
жертву повинности должно заколать на том месте, где заколается всесожжение, и кровью её кропить на жертвенник со всех сторон;
її заріжуть на тім самім місці, де ріжуть жертву всепалення, кров же розбризкають по жертовнику з усіх боків.
приносящий должен представить из неё весь тук, курдюк и тук, покрывающий внутренности,
Увесь тук від неї треба принести в офіру: і курдюк і сить, що вкриває нутрощі,
и обе почки, и тук, который на них, который на стёгнах, и сальник, который на печени; с почками пусть он отделит сие;
і обидві нирки з туком, що на них по боках, та чепець, що на печінці, відділивши його зверху від нирок;
и сожжёт сие священник на жертвеннике в жертву Господу: это жертва повинности.
і священик нехай спалить їх на жертовнику як вогняну жертву Господеві: це жертва за відшкодування.
Весь мужеский пол священнического рода может есть её; на святом месте должно есть её: это великая святыня.
Кожен чоловік зо священиків їстиме її; однак, на святім місці треба її споживати: це пресвята річ.
Как о жертве за грех, так и о жертве повинности закон один: она принадлежит священнику, который очищает посредством её.
Щодо жертви за гріх і щодо жертви за відшкодування — закон один: вона буде для того священика, хто нею відслужить покуту.
И когда священник приносит чью-нибудь жертву всесожжения, кожа от жертвы всесожжения, которое он приносит, принадлежит священнику;
Коли ж священик приноситиме чиєсь усепалення, шкура жертви всепалення, що він її приніс, буде йому, священикові.
и всякое приношение хлебное, которое печёно в печи, и всякое приготовленное в горшке или на сковороде, принадлежит священнику, приносящему его;
А й усяка офіра, спечена в печі, і все зготовлене на мидниці чи на сковороді, теж буде священикові, що її приносить, — йому буде вона.
и всякое приношение хлебное, смешанное с елеем и сухое, принадлежит всем сынам Аароновым, как одному, так и другому.
Однак, усяка офіра, замішана з олією, або суха, буде всім синам Арона, так одному, як і другому.
Вот закон о жертве мирной, которую приносят Господу:
А ось закон про мирну жертву, що приноситиметься Господеві.
если кто в благодарность приносит её, то при жертве благодарности он должен принести пресные хлебы, смешанные с елеем, и пресные лепёшки, помазанные елеем, и пшеничную муку, напитанную елеем, хлебы, смешанные с елеем;
Коли хтось приносить її на подяку, то воднораз із подячною жертвою принесе прісні коржі, замішані на олії, та прісні ладки, помащені олією, і питльовану муку, приправлену олією, спечену на коржі.
кроме лепёшек пусть он приносит в приношение своё квасный хлеб, при мирной жертве благодарной;
Разом із заквашеними хлібцями принесе свій дар, разом із своєю подячною мирною жертвою.
одно что-нибудь из всего приношения своего пусть принесёт он в возношение Господу: это принадлежит священнику, кропящему кровью мирной жертвы;
З кожної офіри принесе частину як дань Господеві, і вона належатиме священикові, що скроплював кров'ю мирної жертви; йому вона належить.
мясо мирной жертвы благодарности должно съесть в день приношения её, не должно оставлять от него до утра.
М'ясо з подячної мирної жертви треба їсти в день приносин, нічого не залишаючи з нього до ранку.
Если же кто приносит жертву по обету или от усердия, то жертву его должно есть в день приношения, и на другой день оставшееся от неё есть можно,
А якщо чийсь жертвопринос буде обітований або добровільний, то його треба з'їсти в день офірування; другого дня можна ще їсти, що зостанеться;
а оставшееся от жертвенного мяса к третьему дню должно сжечь на огне;
а що залишиться з жертвенного м'яса на третій день, треба спалити на вогні.
если же будут есть мясо мирной жертвы на третий день, то она не будет благоприятна; кто её принесёт, тому ни во что не вменится: это осквернение, и кто будет есть её, тот понесёт на себе грех;
Коли ж би хтось усе таки їв м'ясо з мирної жертви третього дня, то жертвуючий не здобуде собі ласки, жертва зовсім йому не зачислиться, гидотою стане; а той, хто їв, візьме на себе гріх.
мяса сего, если оно прикоснётся к чему-либо нечистому, не должно есть, но должно сжечь его на огне; а мясо чистое может есть всякий чистый;
Коли якесь м'ясо доторкнеться до чогонебудь нечистого, не можна його їсти, на вогні його треба спалити. А інше м'ясо кожен чистий може їсти.
если же какая душа, имея на себе нечистоту, будет есть мясо мирной жертвы Господней, то истребится душа та из народа своего;
Хто з'їсть м'ясо з мирної жертви, принесеної Господеві, в стані нечистоти, той викоріниться з-поміж людей своїх.
и если какая душа, прикоснувшись к чему-нибудь нечистому, к нечистоте человеческой, или к нечистому скоту, или какому-нибудь нечистому гаду, будет есть мясо мирной жертвы Господней, то истребится душа та из народа своего.
А як хтось доторкнеться до будь-чого нечистого, чи нечистої скотини, або якого нечистого повзуна та й з'їсть м'яса з мирної жертви, принесеної Господеві, той буде викорінений з-поміж людей своїх.»
скажи сынам Израилевым: никакого тука ни из вола, ни из овцы, ни из козла не ешьте.
«Промов до синів Ізраїля таке: Ніякого туку з вола, чи з вівці, чи з кози не їстимете.
Тук из мёртвого и тук из растерзанного зверем можно употреблять на всякое дело; а есть не ешьте его;
Тук із стерва й тук з того, що розірве звір, можна вживати до кожної потреби, їсти ж не смієте його.
ибо, кто будет есть тук из скота, который приносится в жертву Господу, истребится душа та из народа своего;
Хто їстиме сить із скотини, що її можна принести в огняну жертву Господеві, такого викорінять з-поміж людей своїх.
и никакой крови не ешьте во всех жилищах ваших ни из птиц, ни из скота;
Ніякої крови, ні крови з птаства, ні з чотироногих не їстимете, де б ви не мешкали.
а кто будет есть какую-нибудь кровь, истребится душа та из народа своего.
Кожного, хто їстиме якусь кров, треба викорінити з-поміж людей своїх.»
скажи сынам Израилевым: кто представляет мирную жертву свою Господу, тот из мирной жертвы часть должен принести в приношение Господу;
«Скажи синам Ізраїля таке: Хто приносить Господеві свою мирну жертву, нехай принесе Господеві свій дар, узятий від мирної своєї жертви.
своими руками должен он принести в жертву Господу: тук с грудью должен он принести, потрясая грудь пред лицом Господним;
Він нехай подасть власними руками те, що має бути спалене в честь Господа; тук подасть укупі з персами; перса, щоб принести як жертву коливальну перед Господом,
тук сожжёт священник на жертвеннике, а грудь принадлежит Аарону и сынам его;
а сить священик воскурить на жертовнику; перса ж будуть Аронові й синам його.
и правое плечо, как возношение, из мирных жертв ваших отдавайте священнику:
Праву лопатку теж священикові здасте — як данину з ваших мирних жертв.
кто из сынов Аароновых приносит кровь из мирной жертвы и тук, тому и правое плечо на долю;
Вона буде як пайка тому з-поміж Аронових синів, хто принесе кров і сить мирної жертви.
ибо Я беру от сынов Израилевых из мирных жертв их грудь потрясания и плечо возношения, и отдаю их Аарону священнику и сынам его в вечный участок от сынов Израилевых.
Я бо застерігаю собі в синів Ізраїлевих від мирних їхніх жертв груднину коливальної жертви й лопатку жертви возношення та й віддаю їх Аронові, священикові й синам його як вічне їхнє право від синів Ізраїля.»
Вот участок Аарону и участок сынам его из жертв Господних со дня, когда они предстанут пред Господа для священнодействия,
Ось уділ помазання Арона й синів його в жертвах, палених на честь Господа, з дня помазання їх у священики на служіння Господеві,
который повелел Господь давать им со дня помазания их от сынов Израилевых. Это вечное постановление в роды их.
як заповідав Господь синам Ізраїля давати їм з того дня, коли помазав їх; це установа віковічна для їхніх поколінь.
Вот закон о всесожжении, о приношении хлебном, о жертве за грех, о жертве повинности, о жертве посвящения и о жертве мирной,
Це закон про всепалення, про безкровну офіру, про жертву за гріх, про жертву за відшкодування, про жертву висвячення і про мирну жертву,