Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Сучасний переклад
И когда приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию к горе Елеонской, тогда Иисус послал двух учеников,
Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у місті Ветфаґія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнуту ослицю з віслючком. Відв’яжіть їх і приведіть до Мене.
сказав им: пойдите в селение, которое прямо перед вами; и тотчас найдёте ослицу привязанную и молодого осла с нею; отвязав, приведите ко Мне;
и если кто скажет вам что-нибудь, отвечайте, что они надобны Господу; и тотчас пошлёт их.
А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?” — то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”».
Всё же сие было, да сбудется реченное через пророка, который говорит:
Сталося так, щоб збулося сказане пророком:
«Скажите дщери Сионовой: се, Царь твой грядёт к тебе кроткий, сидя на ослице и молодом осле, сыне подъяремной».
«Перекажіть дочці Сіона [63]: „Поглянь! Твій Цар іде до тебе! Він покірливий їде верхи на ослиці, так, на віслючку, народженому від в’ючної тварини”».
привели ослицу и молодого осла и положили на них одежды свои, и Он сел поверх их.
Вони привели ослицю з віслючком, поклали на них свій одяг, а Ісус сів верхи.
Множество же народа постилали свои одежды по дороге, а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге;
Багато людей стелили на дорозі свій одяг, а інші — зелене віття, зрізане з дерев.
народ же, предшествовавший и сопровождавший, восклицал: осанна Сыну Давидову! благословен Грядущий во имя Господне! осанна в вышних!
Люди в натовпі, які йшли попереду й позаду Нього, вигукували:
«Осанна [64] синові Давида! Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!Осанна Богу на Небі!»
«Осанна [64] синові Давида! Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!Осанна Богу на Небі!»
И когда вошёл Он в Иерусалим, весь город пришёл в движение и говорил: кто Сей?
Коли Ісус увійшов до Єрусалиму, все місто заворушилося, всі розпитували: «Хто це такий?»
Народ же говорил: Сей есть Иисус, Пророк из Назарета Галилейского.
А з натовпу відповідали: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Ґалилеї».
И вошёл Иисус в храм Божий и выгнал всех продающих и покупающих в храме, и опрокинул столы меновщиков и скамьи продающих голубей,
Зайшовши у двір Храму, Ісус почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи мінял та лави тих, хто продавав голубів.
и говорил им: написано, — дом Мой домом молитвы наречётся; а вы сделали его вертепом разбойников.
Ісус говорив їм: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”»
И приступили к Нему в храме слепые и хромые, и Он исцелил их.
І підійшли до Нього у дворі Храму сліпі й криві, й Ісус зцілив їх.
Видев же первосвященники и книжники чудеса, которые Он сотворил, и детей, восклицающих в храме и говорящих: «осанна Сыну Давидову!» — вознегодовали
Коли головні священики та книжники побачили дива, здійснені Ним, і дітей, які вигукували: «Хвала Тобі, Сину Давидів!» — то сильно розлютилися й сказали Йому:
и сказали Ему: слышишь ли, что они говорят? Иисус же говорит им: да! разве вы никогда не читали: «из уст младенцев и грудных детей Ты устроил хвалу»?
«Ти чуєш, що ці діти гукають?» Ісус відповів їм: «Так, Я чую. Хіба не читали ви:
„В уста дітей та немовлят Ти вклав слова похвали?”»
„В уста дітей та немовлят Ти вклав слова похвали?”»
И, оставив их, вышел вон из города в Вифанию и провёл там ночь.
Тоді Він покинув їх і пішов з Єрусалиму до Віфанії і там заночував.
Поутру же, возвращаясь в город, взалкал;
Рано-вранці, повертаючись до Єрусалиму, Ісус дуже зголоднів.
и увидев при дороге одну смоковницу, подошёл к ней и, ничего не найдя на ней, кроме одних листьев, говорит ей: да не будет же впредь от тебя плода вовек. И смоковница тотчас засохла.
Побачивши фіґове дерево край дороги, Він підійшов до нього, але не знайшов на ньому нічого, крім самого листя. Тоді ж Ісус мовив до нього: «Нехай же повік більше не буде плодів на тобі!» І дерево враз всохло.
Увидев это, ученики удивились и говорили: как это тотчас засохла смоковница?
Побачивши це, учні здивувалися й запитали: «Як могло дерево вмить всохнути?»
Иисус же сказал им в ответ: истинно говорю вам, если будете иметь веру и не усомнитесь, не только сделаете то, что сделано со смоковницею, но если и горе сей скажете: «поднимись и ввергнись в море», — будет;
Ісус відповів: «Істинно кажу вам: коли матимете ви віру і не сумніватиметесь, що збудеться те, чого ви просите, то зможете не лише зробити те, що Я з цим деревом, але й якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море” — то й те неодмінно збудеться.
и всё, чего ни попросите в молитве с верою, получите.
Якщо ви вірите, то отримаєте усе, що проситимете в молитві».
И когда пришёл Он в храм и учил, приступили к Нему первосвященники и старейшины народа и сказали: какой властью Ты это делаешь? и кто Тебе дал такую власть?
Коли Ісус прийшов до двору Храму й почав навчати людей, головні священики й старійшини підійшли до Нього й запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
Иисус сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном; если о том скажете Мне, то и Я вам скажу, какою властью это делаю;
У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю.
крещение Иоанново откуда было: с небес, или от человеков? Они же рассуждали между собою: если скажем: «с небес», то Он скажет нам: «почему же вы не поверили ему?»
Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»
Головні священики та юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що воно від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
Головні священики та юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що воно від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
а если сказать: «от человеков», — боимся народа, ибо все почитают Иоанна за пророка.
А якщо скажемо, що воно від людей, то народ розгнівається на нас. (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком)».
И сказали в ответ Иисусу: не знаем. Сказал им и Он: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.
Тож вони відповіли Ісусові: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення». Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю».
А как вам кажется? У одного человека было два сына; и он, подойдя к первому, сказал: «сын! пойди сегодня работай в винограднике моём».
«От як ви вважаєте: один чоловік мав двох синів. Підійшов він до старшого, та й каже: „Сину, йди сьогодні працювати у винограднику”.
Но он сказал в ответ: «не хочу»; а после, раскаявшись, пошёл.
А той йому у відповідь: „Не хочу”. Але потім передумав і пішов.
И подойдя к другому, он сказал то же. Этот сказал в ответ: «иду, государь», и не пошёл.
Тоді підійшов батько до іншого сина та й попросив те ж саме. Той каже: „Добре, я піду” — але не пішов.
Который из двух исполнил волю отца? Говорят Ему: первый. Иисус говорит им: истинно говорю вам, что мытари и блудницы вперёд вас идут в Царство Божие,
Котрий з них зробив те, що батько хотів?» Ісусові відповіли: «Старший син». Тоді Він мовив: «Істинно кажу вам: збирачі податків та повії потраплять до Царства Божого поперед вас.
ибо пришёл к вам Иоанн путём праведности, и вы не поверили ему, а мытари и блудницы поверили ему; вы же, и видев это, не раскаялись после, чтобы поверить ему.
Кажу так, бо Іоан Хреститель прийшов праведним шляхом, та ви йому тоді не повірили, а збирачі податків та повії повірили! Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому».
Выслушайте другую притчу: был некоторый хозяин дома, который насадил виноградник, обнёс его оградою, выкопал в нём точило, построил башню и, отдав его виноградарям, отлучился.
«Послухайте ще одну притчу. Був собі один чоловік, який посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для чавильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати.
Когда же приблизилось время плодов, он послал своих слуг к виноградарям взять свои плоды;
Як настала пора, він послав слуг до виноградарів по свою частину врожаю.
виноградари, схватив слуг его, иного прибили, иного убили, а иного побили камнями.
Але орендарі схопили їх: одного побили, другого вбили, а ще одного закидали камінням.
Опять послал он других слуг, больше прежнего; и с ними поступили так же.
Ще раз господар послав слуг своїх, та вже більше ніж уперше, але й з тими вчинили так само.
Наконец, послал он к ним своего сына, говоря: «постыдятся сына моего».
Нарешті послав він до них свого сина, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!”
Но виноградари, увидев сына, сказали друг другу: «это наследник; пойдём, убьём его и завладеем наследством его».
Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це — спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!”
И, схватив его, вывели вон из виноградника и убили.
Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.
Итак, когда придёт хозяин виноградника, что сделает он с этими виноградарями?
Коли власник виноградника прийде туди, що йому зробити з тими орендарями?»
Говорят Ему: злодеев сих предаст злой смерти, а виноградник отдаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды во времена свои.
Тоді головні священики й старійшини відповіли Ісусові: «Він, неодмінно, вб’є тих злих людей, а виноградник здасть іншим орендарям, які сплатять його частку, коли настане час збирати врожай».
Иисус говорит им: неужели вы никогда не читали в Писании: «камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла? Это от Господа, и есть дивно в очах наших»?
На те Ісус сказав: «Хіба не читали ви у Святому Писанні:
„Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем. Так Господь зробив, та дивовижно це для нас”.
„Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем. Так Господь зробив, та дивовижно це для нас”.
Потому сказываю вам, что отнимется от вас Царство Божие и дано будет народу, приносящему плоды его;
Отже, кажу Я вам: Царство Боже буде відібране у вас, і здобудуть його люди, які живуть згідно з Царством Господнім.
и тот, кто упадёт на этот камень, разобьётся, а на кого он упадёт, того раздавит.
Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений». [65]