Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
Через два дня надлежало быть празднику Пасхи и опресноков. И искали первосвященники и книжники, как бы взять Его хитростью и убить;
Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, тож первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити,
но говорили: только не в праздник, чтобы не произошло возмущения в народе.
але, мовляв, не під час свята, щоб розруху не було в народі!
И когда был Он в Вифании, в доме Симона прокажённого, и возлежал, — пришла женщина с алавастровым сосудом мира из нарда чистого, драгоценного и, разбив сосуд, возлила Ему на голову.
І як був у Витанії, в домі Симона прокаженого, і коли він був за столом, то підійшла жінка з алябастровою посудиною щирого дорогоцінного нарду й, розбивши ту посудину, вилила йому на голову.
Некоторые же вознегодовали и говорили между собою: к чему сия трата мира?
Деякі обурилися між собою: "Навіщо, мовляв, така втрата мира!
Ибо можно было бы продать его более нежели за триста динариев и раздать нищим. И роптали на неё.
Таж її можна було продати більш, ніж за триста динаріїв, а гроші бідним дати!" І вони ремствували на неї.
Но Иисус сказал: оставьте её; что её смущаете? Она доброе дело сделала для Меня.
Але Ісус сказав: "Лишіть її. Чого її бентежите? Вона зробила супроти мене добрий вчинок.
Ибо нищих всегда имеете с собою и, когда захотите, можете им благотворить; а Меня не всегда имеете.
Бідних бо ви завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте.
Она сделала, что могла: предварила помазать тело Моё к погребению.
Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон.
Истинно говорю вам: где ни будет проповедано Евангелие сие, в целом мире, сказано будет, в память её, и о том, что она сделала.
Істинно кажу вам: По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам'ятку про неї."
И пошёл Иуда Искариот, один из двенадцати, к первосвященникам, чтобы предать Его им.
Юда ж Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати його їм.
Они же, услышав, обрадовались, и обещали дать ему сребреники. И он искал, как бы в удобное время предать Его.
Вони, почувши це, зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час.
В первый день опресноков, когда заколали пасхального агнца, говорят Ему ученики Его: где хочешь есть пасху? мы пойдём и приготовим.
А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні: "Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, — щоб ти їв Пасху?"
И посылает двух из учеников Своих и говорит им: пойдите в город; и встретится вам человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним,
І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: "Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним,
и, куда он войдёт, скажите хозяину дома того: «Учитель говорит: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»
і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де моя світлиця, в якій я міг би спожити з учнями моїми Пасху?
И он покажет вам горницу большую, устланную, готовую: там приготовьте нам.
І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам."
И пошли ученики Его, и пришли в город, и нашли, как сказал им; и приготовили пасху.
Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як він сказав їм, та й приготували Пасху.
И, когда они возлежали и ели, Иисус сказал: истинно говорю вам, один из вас, ядущий со Мною, предаст Меня.
І коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: "Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зо мною, мене видасть."
Они опечалились и стали говорить Ему, один за другим: не я ли? и другой: не я ли?
Вони засмутились і один по одному заходились його питати: "Чи не я?"
Он же сказал им в ответ: один из двенадцати, обмакивающий со Мною в блюдо.
Він відповів їм: "Один з дванадцятьох, що вмачає зо мною руку в миску.
Впрочем, Сын Человеческий идёт, как писано о Нём; но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предаётся: лучше было бы тому человеку не родиться.
Син Чоловічий іде, як написано про нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!"
И когда они ели, Иисус, взяв хлеб, благословил, преломил, дал им и сказал: приимите, ядите; сие есть Тело Моё.
І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: "Беріть, це моє тіло."
И, взяв чашу, благодарив, подал им: и пили из неё все.
Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі.
И сказал им: сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая.
Та й сказав їм: "Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох.
Истинно говорю вам: Я уже не буду пить от плода виноградного до того дня, когда буду пить новое вино в Царствии Божием.
Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім."
И говорит им Иисус: все вы соблазнитесь о Мне в эту ночь; ибо написано: «поражу пастыря, и рассеются овцы».
І сказав їм Ісус: "Усі ви спокуситеся, бо написано: Вдарю пастиря, і вівці розбіжаться.
По воскресении же Моём, Я предварю вас в Галилее.
Та по моїм воскресінні випереджу вас у Галилеї."
Пётр сказал Ему: если и все соблазнятся, но не я.
А Петро сказав до нього: "Навіть коли й усі спокусяться, — та не я!"
И говорит ему Иисус: истинно говорю тебе, что ты ныне, в эту ночь, прежде нежели дважды пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня.
Відповів йому Ісус: "Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся."
Но он ещё с большим усилием говорил: хотя бы мне надлежало и умереть с Тобою, не отрекусь от Тебя. То же и все говорили.
А він ще більше твердив: "Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречусь я тебе!" І всі так само говорили.
Пришли в селение, называемое Гефсимания; и Он сказал ученикам Своим: посидите здесь, пока Я помолюсь.
І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, — то й каже своїм учням: "Посидьте тут, поки я помолюся."
И взял с Собою Петра, Иакова и Иоанна; и начал ужасаться и тосковать.
І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись.
И сказал им: душа Моя скорбит смертельно; побудьте здесь и бодрствуйте.
Потім каже до них: "Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте."
И, отойдя немного, пал на землю и молился, чтобы, если возможно, миновал Его час сей;
Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година.
и говорил: Авва Отче! всё возможно Тебе; пронеси чашу сию мимо Меня; но не чего Я хочу, а чего Ты.
І мовив: "Авва — Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти."
Возвращается и находит их спящими, и говорит Петру: Симон! ты спишь? не мог ты бодрствовать один час?
І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: "Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години?
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение: дух бодр, плоть же немощна.
Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе!"
И, опять отойдя, молился, сказав то же слово.
І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово.
И, возвратившись, опять нашёл их спящими, ибо глаза у них отяжелели, и они не знали, что Ему отвечать.
І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати.
И приходит в третий раз и говорит им: вы всё ещё спите и почиваете? Кончено, пришёл час: вот, предаётся Сын Человеческий в руки грешников.
Повернувся він утретє й каже їм: "Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам.
Встаньте, пойдём; вот, приблизился предающий Меня.
Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!"
И тотчас, как Он ещё говорил, приходит Иуда, один из двенадцати, и с ним множество народа с мечами и кольями, от первосвященников и книжников и старейшин.
І відразу ж, коли він ще говорив, прибув Юда, один з дванадцятьох, а з ним юрба з мечами та киями — від первосвящеників, книжників і старших.
Предающий же Его дал им знак, сказав: Кого я поцелую, Тот и есть, возьмите Его и ведите осторожно.
Його зрадник дав їм знак, кажучи: "Кого поцілую, той і є: беріте його й ведіте обережно."
И, придя, тотчас подошёл к Нему и говорит: Равви! Равви! и поцеловал Его.
І скоро він прибув, то підійшов до Ісуса та й каже: Учителю — і поцілував його.
Один же из стоявших тут извлёк меч, ударил раба первосвященникова и отсёк ему ухо.
Один же з тих, що там були, витяг меч, вдарив слугу первосвященика й відтяв йому вухо.
Тогда Иисус сказал им: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня.
Тоді Ісус, звернувшись до них, сказав їм: "Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб мене спіймати.
Каждый день бывал Я с вами в храме и учил, и вы не брали Меня. Но да сбудутся Писания.
Щодня був я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не схопили. Та це — щоб збулося Писання."
Один юноша, завернувшись по нагому телу в покрывало, следовал за Ним; и воины схватили его.
Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за ним. Його схопили,
Но он, оставив покрывало, нагой убежал от них.
тож він, покинувши покривало, втік від них нагий.
И привели Иисуса к первосвященнику; и собрались к нему все первосвященники и старейшины и книжники.
І повели Ісуса до первосвященика; і зібрались усі первосвященики, старші та книжники.
Пётр издали следовал за Ним, даже внутрь двора первосвященникова; и сидел со служителями, и грелся у огня.
Петро ж ішов слідом за ним здалека аж усередину до двору первосвященика і, сівши з слугами, грівся при ватрі.
Первосвященники же и весь синедрион искали свидетельства на Иисуса, чтобы предать Его смерти; и не находили.
Первосвященики ж і вся рада шукали свідчення на Ісуса, щоб його вбити, та не знаходили.
Ибо многие лжесвидетельствовали на Него, но свидетельства сии не были достаточны.
Багато бо свідчило неправдиво проти нього, але свідчення їхні не були згідні.
И некоторые, встав, лжесвидетельствовали против Него и говорили:
А деякі, підвівшись, так свідчили проти нього ложно:
мы слышали, как Он говорил: «Я разрушу храм сей рукотворенный, и через три дня воздвигну другой, нерукотворенный».
"Ми чули, як він говорив: Зруйную храм цей рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний."
Тогда первосвященник стал посреди и спросил Иисуса: что Ты ничего не отвечаешь? что они против Тебя свидетельствуют?
Тоді первосвященик, уставши посередині, спитав Ісуса, мовивши: "Не відказуєш нічого, коли оці свідчать проти тебе?"
Но Он молчал и не отвечал ничего. Опять первосвященник спросил Его и сказал Ему: Ты ли Христос, Сын Благословенного?
Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому: "Чи ти єси Христос, Син Благословенного?"
Иисус сказал: Я; и вы узрите Сына Человеческого, сидящего одесную силы и грядущего на облаках небесных.
"Я є, — відповів Ісус, — і побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього та йтиме по хмарах небесних."
Тогда первосвященник, разодрав одежды свои, сказал: на что ещё нам свидетелей?
Отож первосвященик роздер свою одежу й каже: "Навіщо нам іще свідків?
Вы слышали богохульство; как вам кажется? Они же все признали Его повинным смерти.
Ви чули богохульство! Як вам здається?" І всі вони присудили, що смерти він гідний.
И некоторые начали плевать на Него и, закрывая Ему лицо, ударять Его и говорить Ему: прореки. И слуги били Его по ланитам.
Тож деякі стали плювати на нього, закривати йому лице й били його по щоках та приказували: "Пророкуй!" А й слуги били його по обличчі.
Когда Пётр был на дворе внизу, пришла одна из служанок первосвященника
Коли Петро був унизу на подвір'ї, приходить одна з служниць первосвященика
и, увидев Петра, греющегося, и всмотревшись в него, сказала: и ты был с Иисусом Назарянином.
і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: "А й ти був з Ісусом Назарянином."
Но он отрёкся, сказав: не знаю и не понимаю, что ты говоришь. И вышел вон на передний двор; и запел петух.
Та він відрікся, кажучи: "Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш." Та й вийшов геть на переддвір'я, — а півень і заспівав!
Служанка, увидев его опять, начала говорить стоявшим тут: этот из них.
Служниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: "Цей з їхніх."
Он опять отрёкся. Спустя немного, стоявшие тут опять стали говорить Петру: точно ты из них; ибо ты Галилеянин, и наречие твоё сходно.
Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: "Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин."
Он же начал клясться и божиться: не знаю Человека Сего, о Котором говорите.
Він же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете.
Тогда петух запел во второй раз. И вспомнил Пётр слово, сказанное ему Иисусом: «прежде нежели петух пропоёт дважды, трижды отречёшься от Меня»; и начал плакать.
І тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: "Перше ніж півень заспіває двічі, — тричі мене відречешся." Та й заридав гірко.