Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Турконяка
Через два дня надлежало быть празднику Пасхи и опресноков. И искали первосвященники и книжники, как бы взять Его хитростью и убить;
Через два дні була Пасха й Опрісноки. Первосвященики та книжники шукали, як би Його підступом схопити та вбити.
но говорили: только не в праздник, чтобы не произошло возмущения в народе.
Але, казали, щоб не на свято, аби не сталося якогось заколоту в народі.
И когда был Он в Вифании, в доме Симона прокажённого, и возлежал, — пришла женщина с алавастровым сосудом мира из нарда чистого, драгоценного и, разбив сосуд, возлила Ему на голову.
Коли був Він у Витанії в домі Симона прокаженого і сидів за столом, прийшла жінка, яка мала алебастрову посудину чистого дорогоцінного нардового мира [1]. Надбивши алебастрову посудину, вона вилила миро на Його голову.
Некоторые же вознегодовали и говорили между собою: к чему сия трата мира?
Деякі обурювалися між собою [і говорили]: Навіщо така трата мира?
Ибо можно было бы продать его более нежели за триста динариев и раздать нищим. И роптали на неё.
Це миро можна продати більше ніж за триста динаріїв [2] і роздати бідним! Тож докоряли їй.
Но Иисус сказал: оставьте её; что её смущаете? Она доброе дело сделала для Меня.
А Ісус сказав: Облиште її. Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені!
Ибо нищих всегда имеете с собою и, когда захотите, можете им благотворить; а Меня не всегда имеете.
Ви завжди маєте бідних біля себе і будь-коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте.
Она сделала, что могла: предварила помазать тело Моё к погребению.
Що вона могла — те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном.
Истинно говорю вам: где ни будет проповедано Евангелие сие, в целом мире, сказано будет, в память её, и о том, что она сделала.
Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися [це] Євангеліє в усьому світі, — те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!
И пошёл Иуда Искариот, один из двенадцати, к первосвященникам, чтобы предать Его им.
Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати їм Його.
Они же, услышав, обрадовались, и обещали дать ему сребреники. И он искал, как бы в удобное время предать Его.
А як вони це почули, то зраділи й обіцяли йому срібняків дати. І він шукав, як би Його в слушний час видати.
В первый день опресноков, когда заколали пасхального агнца, говорят Ему ученики Его: где хочешь есть пасху? мы пойдём и приготовим.
Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив?
И посылает двух из учеников Своих и говорит им: пойдите в город; и встретится вам человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним,
Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, — ступайте за ним.
и, куда он войдёт, скажите хозяину дома того: «Учитель говорит: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»
Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху?
И он покажет вам горницу большую, устланную, готовую: там приготовьте нам.
І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас.
И пошли ученики Его, и пришли в город, и нашли, как сказал им; и приготовили пасху.
І відійшли учні, і прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, — і приготували пасху.
Когда настал вечер, Он приходит с двенадцатью.
А коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.
И, когда они возлежали и ели, Иисус сказал: истинно говорю вам, один из вас, ядущий со Мною, предаст Меня.
І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене.
Они опечалились и стали говорить Ему, один за другим: не я ли? и другой: не я ли?
Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?]
Он же сказал им в ответ: один из двенадцати, обмакивающий со Мною в блюдо.
Він же сказав їм: Один з дванадцятьох, хто вмочає зі Мною в одній мисці.
Впрочем, Сын Человеческий идёт, как писано о Нём; но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предаётся: лучше было бы тому человеку не родиться.
І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий. Краще було б тій людині не народитися!
И когда они ели, Иисус, взяв хлеб, благословил, преломил, дал им и сказал: приимите, ядите; сие есть Тело Моё.
Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє!
И, взяв чашу, благодарив, подал им: и пили из неё все.
І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм — і всі пили з неї.
И сказал им: сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая.
І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох.
Истинно говорю вам: Я уже не буду пить от плода виноградного до того дня, когда буду пить новое вино в Царствии Божием.
Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!
И говорит им Иисус: все вы соблазнитесь о Мне в эту ночь; ибо написано: «поражу пастыря, и рассеются овцы».
І каже їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря — і розбредуться вівці.
По воскресении же Моём, Я предварю вас в Галилее.
Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї.
Пётр сказал Ему: если и все соблазнятся, но не я.
А Петро сказав Йому: Хоч і всі спокусяться, але не я!
И говорит ему Иисус: истинно говорю тебе, что ты ныне, в эту ночь, прежде нежели дважды пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня.
Та Ісус йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене!
Но он ещё с большим усилием говорил: хотя бы мне надлежало и умереть с Тобою, не отрекусь от Тебя. То же и все говорили.
Однак він ще сильніше запевняв: Хоч мав би я померти з Тобою, — все одно не відречуся від Тебе! Так само говорили й усі інші.
Пришли в селение, называемое Гефсимания; и Он сказал ученикам Своим: посидите здесь, пока Я помолюсь.
І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся.
И взял с Собою Петра, Иакова и Иоанна; и начал ужасаться и тосковать.
Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися,
И сказал им: душа Моя скорбит смертельно; побудьте здесь и бодрствуйте.
та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, — залишайтеся тут і пильнуйте!
И, отойдя немного, пал на землю и молился, чтобы, если возможно, миновал Его час сей;
Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година.
и говорил: Авва Отче! всё возможно Тебе; пронеси чашу сию мимо Меня; но не чего Я хочу, а чего Ты.
І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти!
Возвращается и находит их спящими, и говорит Петру: Симон! ты спишь? не мог ты бодрствовать один час?
Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години?
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение: дух бодр, плоть же немощна.
Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне!
И, опять отойдя, молился, сказав то же слово.
І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова.
И, возвратившись, опять нашёл их спящими, ибо глаза у них отяжелели, и они не знали, что Ему отвечать.
А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, — та й не мали що відповісти.
И приходит в третий раз и говорит им: вы всё ещё спите и почиваете? Кончено, пришёл час: вот, предаётся Сын Человеческий в руки грешников.
Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? Досить, прийшла година: і ось, Син Людський видається в руки грішників.
Встаньте, пойдём; вот, приблизился предающий Меня.
Уставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник!
И тотчас, как Он ещё говорил, приходит Иуда, один из двенадцати, и с ним множество народа с мечами и кольями, от первосвященников и книжников и старейшин.
Він ще говорив, як ураз з’явився Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, — від первосвящеників, книжників і старших.
Предающий же Его дал им знак, сказав: Кого я поцелую, Тот и есть, возьмите Его и ведите осторожно.
Той, хто зрадив Його, дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то є Він; схопіть Його та уважно ведіть!
И, придя, тотчас подошёл к Нему и говорит: Равви! Равви! и поцеловал Его.
І прийшовши, він відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! — і поцілував Його.
А они возложили на Него руки свои и взяли Его.
Вони ж наклали свої руки на Нього і схопили Його.
Один же из стоявших тут извлёк меч, ударил раба первосвященникова и отсёк ему ухо.
Один із тих, які стояли, вихопив меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.
Тогда Иисус сказал им: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня.
Ісус сказав їм у відповідь: Як проти розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб Мене схопити.
Каждый день бывал Я с вами в храме и учил, и вы не брали Меня. Но да сбудутся Писания.
Щодня був Я з вами, навчав у храмі, однак ви не схопили Мене. Але нехай збудеться Писання!
Один юноша, завернувшись по нагому телу в покрывало, следовал за Ним; и воины схватили его.
А один юнак ішов за Ним, обгорнувшись по нагому в покривало. Вони схопили і його.
Но он, оставив покрывало, нагой убежал от них.
Та він, залишивши покривало, втік [від них] голим.
И привели Иисуса к первосвященнику; и собрались к нему все первосвященники и старейшины и книжники.
А Ісуса повели до первосвященика. Там зійшлися всі первосвященики, старші та книжники.
Пётр издали следовал за Ним, даже внутрь двора первосвященникова; и сидел со служителями, и грелся у огня.
Петро ж віддалік йшов слідом за Ним — аж у двір первосвященика. І він сів зі слугами, та й грівся біля вогню.
Первосвященники же и весь синедрион искали свидетельства на Иисуса, чтобы предать Его смерти; и не находили.
А первосвященики і весь синедріон [3] шукали свідчення проти Ісуса, щоб Його вбити, та не знаходили.
Ибо многие лжесвидетельствовали на Него, но свидетельства сии не были достаточны.
Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але ті свідчення не збігалися.
И некоторые, встав, лжесвидетельствовали против Него и говорили:
Деякі вставали і лжесвідчили проти Нього так:
мы слышали, как Он говорил: «Я разрушу храм сей рукотворенный, и через три дня воздвигну другой, нерукотворенный».
Ми чули, як Він говорив, що зруйнує цей рукотворний храм і за три дні збудує інший, нерукотворний!
Тогда первосвященник стал посреди и спросил Иисуса: что Ты ничего не отвечаешь? что они против Тебя свидетельствуют?
Тоді первосвященик, ставши посередині, запитав Ісуса, кажучи: Не відповідаєш нічого на те, що проти Тебе свідчать?
Но Он молчал и не отвечал ничего. Опять первосвященник спросил Его и сказал Ему: Ты ли Христос, Сын Благословенного?
Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященик запитав Його і каже Йому: Чи ти є Христос, Син Благословенного?
Иисус сказал: Я; и вы узрите Сына Человеческого, сидящего одесную силы и грядущего на облаках небесных.
А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, Який сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!
Тогда первосвященник, разодрав одежды свои, сказал: на что ещё нам свидетелей?
Первосвященик роздер на собі одяг і сказав: Навіщо потрібні нам ще свідки?
Вы слышали богохульство; как вам кажется? Они же все признали Его повинным смерти.
Ви чули хулу. Як ви вважаєте? І всі вони присудили, що Він повинен померти.
И некоторые начали плевать на Него и, закрывая Ему лицо, ударять Его и говорить Ему: прореки. И слуги били Его по ланитам.
Деякі почали плювати на Нього, закривати Його обличчя, бити по щоках, ще й приказувати Йому: Пророкуй! І слуги також били Його в обличчя.
Когда Пётр был на дворе внизу, пришла одна из служанок первосвященника
Петро був унизу на подвір’ї. Прийшла одна зі служниць первосвященика,
и, увидев Петра, греющегося, и всмотревшись в него, сказала: и ты был с Иисусом Назарянином.
побачила Петра, який грівся, глянула на нього й каже: І ти був з Ісусом Назарянином!
Но он отрёкся, сказав: не знаю и не понимаю, что ты говоришь. И вышел вон на передний двор; и запел петух.
Але він відрікся, кажучи: Я не знаю і не розумію, про що ти говориш! І вийшов геть у переддвір’я. І тут заспівав півень.
Служанка, увидев его опять, начала говорить стоявшим тут: этот из них.
Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що він — один з них.
Он опять отрёкся. Спустя немного, стоявшие тут опять стали говорить Петру: точно ты из них; ибо ты Галилеянин, и наречие твоё сходно.
Він знову відрікся. Невдовзі присутні почали говорити Петрові: Справді, ти з них, бо ти — галилеєць [і мова твоя подібна].
Он же начал клясться и божиться: не знаю Человека Сего, о Котором говорите.
А він почав зарікатися і клястися, що не знає того Чоловіка, про Якого вони говорять.
Тогда петух запел во второй раз. И вспомнил Пётр слово, сказанное ему Иисусом: «прежде нежели петух пропоёт дважды, трижды отречёшься от Меня»; и начал плакать.
І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Ісус: Перш ніж півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене! І, згадавши, він почав плакати.