Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Сучасний переклад
В те дни вышло от кесаря Августа повеление сделать перепись по всей земле.
На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії.
Эта перепись была первая в правление Квириния Сириею.
То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії.
И пошли все записываться, каждый в свой город.
Усі люди пійшли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста.
Пошёл также и Иосиф из Галилеи, из города Назарета, в Иудею, в город Давидов, называемый Вифлеем, потому что он был из дома и рода Давидова,
Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків.
записаться с Мариею, обручённою ему женою, которая была беременна.
Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у тий час вона вже чекала дитину.
Когда же они были там, наступило время родить Ей;
Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.
и родила Сына своего Первенца, и спеленала Его, и положила Его в ясли, потому что не было им места в гостинице.
В той стране были на поле пастухи, которые содержали ночную стражу у стада своего.
Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари.
Вдруг предстал им Ангел Господень, и слава Господня осияла их; и убоялись страхом великим.
І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво Слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів.
И сказал им Ангел: не бойтесь; я возвещаю вам великую радость, которая будет всем людям:
Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям.
ибо ныне родился вам в городе Давидовом Спаситель, Который есть Христос Господь;
Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель — Христос Господь.
и вот вам знак: вы найдёте Младенца в пеленах, лежащего в яслях.
І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».
И внезапно явилось с Ангелом многочисленное воинство небесное, славящее Бога и взывающее:
Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:
слава в вышних Богу, и на земле мир, в человеках благоволение!
«Слава Господу на Небесах, і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».
Когда Ангелы отошли от них на небо, пастухи сказали друг другу: пойдём в Вифлеем и посмотрим, что там случилось, о чём возвестил нам Господь.
Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на Небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати».
И, поспешив, пришли и нашли Марию и Иосифа, и Младенца, лежащего в яслях.
Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах.
Увидев же, рассказали о том, что было возвещено им о Младенце Сём.
Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину.
И все слышавшие дивились тому, что рассказывали им пастухи.
І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її.
А Мария сохраняла все слова сии, слагая в сердце Своём.
Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці. [5]
И возвратились пастухи, славя и хваля Бога за всё то, что слышали и видели, как им сказано было.
А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили — точнісінько так, як було їм сказано.
По прошествии восьми дней, когда надлежало обрезать Младенца, дали Ему имя Иисус, наречённое Ангелом прежде зачатия Его во чреве.
Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі.
А когда исполнились дни очищения их по закону Моисееву, принесли Его в Иерусалим, чтобы представить пред Господа,
А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»,[6] й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят».
как предписано в законе Господнем, чтобы всякий младенец мужеского пола, разверзающий ложесна, был посвящён Господу,
и чтобы принести в жертву, по реченному в законе Господнем, две горлицы или двух птенцов голубиных.
Тогда был в Иерусалиме человек, именем Симеон. Он был муж праведный и благочестивый, чающий утешения Израилева; и Дух Святой был на нём.
Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним.
Ему было предсказано Духом Святым, что он не увидит смерти, доколе не увидит Христа Господня.
То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа.
И пришёл он по вдохновению в храм. И, когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним законный обряд,
Осяяний Духом, прийшов Симеон у Храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:
он взял Его на руки, благословил Бога и сказал:
Ныне отпускаешь раба Твоего, Владыко, по слову Твоему, с миром,
«Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром, як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння,[7] Яке Ти приготував перед усіма народами. Він — Світло для прозріння поганам і на славу Твоєму народу ізраїльському».
ибо видели очи мои спасение Твоё,
которое Ты уготовал пред лицом всех народов,
свет к просвещению язычников и славу народа Твоего Израиля.
Иосиф же и Матерь Его дивились сказанному о Нём.
Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина.
И благословил их Симеон, и сказал Марии, Матери Его: се, лежит Сей на падение и на восстание многих в Израиле и в предмет пререканий, —
Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».
и Тебе Самой оружие пройдёт душу, — да откроются помышления многих сердец.
Тут была также Анна пророчица, дочь Фануилова, от колена Асирова, достигшая глубокой старости, прожив с мужем от девства своего семь лет,
У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у Храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із Храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу.
вдова лет восьмидесяти четырёх, которая не отходила от храма, постом и молитвою служа Богу день и ночь.
И она в то время, подойдя, славила Господа и говорила о Нём всем, ожидавшим избавления в Иерусалиме.
Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.
И когда они совершили всё по закону Господню, возвратились в Галилею, в город свой Назарет.
Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет.
Младенец же возрастал и укреплялся духом, исполняясь премудрости, и благодать Божия была на Нём.
А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
Каждый год родители Его ходили в Иерусалим на праздник Пасхи.
Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи.
И когда Он был двенадцати лет, пришли они также по обычаю в Иерусалим на праздник.
Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять.
Когда же, по окончании дней праздника, возвращались, остался Отрок Иисус в Иерусалиме; и не заметили того Иосиф и Матерь Его,
Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те.
но думали, что Он идёт с другими. Пройдя же дневной путь, стали искать Его между родственниками и знакомыми
Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів.
и, не найдя Его, возвратились в Иерусалим, ища Его.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.
Через три дня нашли Его в храме, сидящего посреди учителей, слушающего их и спрашивающего их;
І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у Храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання.
все слушавшие Его дивились разуму и ответам Его.
І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.
И, увидев Его, удивились; и Матерь Его сказала Ему: Чадо! что Ты сделал с нами? Вот, отец Твой и Я с великою скорбью искали Тебя.
Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе».
Он сказал им: зачем было вам искать Меня? или вы не знали, что Мне должно быть в том, что принадлежит Отцу Моему?
А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого [8]?»
И Он пошёл с ними и пришёл в Назарет; и был в повиновении у них. И Матерь Его сохраняла все слова сии в сердце Своём.
Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці.