Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие;
А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували,
Когда же недоумевали они о сём, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих.
І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з'явились їм у блискучих шатах.
И когда они были в страхе и наклонили лица свои к земле, сказали им: что вы ищете живого между мёртвыми?
Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали: “Чому шукаєте живого між мертвими
Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был ещё в Галилее,
Його нема тут: він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи:
сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть.
Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп'ятий і третього дня воскреснути.”
и, возвратившись от гроба, возвестили всё это одиннадцати и всем прочим.
а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим.
То были Магдалина Мария, и Иоанна, и Мария, мать Иакова, и другие с ними, которые сказали о сём Апостолам.
То були: Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам,
И показались им слова их пустыми, и не поверили им.
але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм.
Но Пётр, встав, побежал ко гробу и, наклонившись, увидел только пелены лежащие, и пошёл назад, дивясь сам в себе происшедшему.
Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов'язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.
В тот же день двое из них шли в селение, отстоящее стадий на шестьдесят от Иерусалима, называемое Эммаус;
Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім'я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,
И когда они разговаривали и рассуждали между собою, и Сам Иисус, приблизившись, пошёл с ними.
А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,
Но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его.
але очі їм заступило, щоб його не пізнали.
Он же сказал им: о чём это вы, идя, рассуждаете между собою, и отчего вы печальны?
Він їх спитався: “Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою?” Ті зупинились, повні смутку.
Один из них, именем Клеопа, сказал Ему в ответ: неужели Ты один из пришедших в Иерусалим не знаешь о происшедшем в нём в эти дни?
Озвавсь тоді один з них на ім'я Клеопа, і йому каже: “Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося?”
И сказал им: о чём? Они сказали Ему: что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом;
І він спитав їх: “Що таке?” Вони ж йому сказали: “Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, —
как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его.
та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп'яли.
А мы надеялись было, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля; но со всем тем, уже третий день ныне, как это произошло.
А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!
Но и некоторые женщины из наших изумили нас: они были рано у гроба
Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці,
и не нашли тела Его и, придя, сказывали, что они видели и явление Ангелов, которые говорят, что Он жив.
та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з'явились і сказали, що він живий.
И пошли некоторые из наших ко гробу и нашли так, как и женщины говорили, но Его не видели.
Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.”
Тогда Он сказал им: о, несмысленные и медлительные сердцем, чтобы веровать всему, что предсказывали пророки!
А він промовив до них: “О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!
Не так ли надлежало пострадать Христу и войти в славу Свою?
Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?”
И, начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нём во всём Писании.
І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.
И приблизились они к тому селению, в которое шли; и Он показывал им вид, что хочет идти далее.
Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.
Но они удерживали Его, говоря: останься с нами, потому что день уже склонился к вечеру. И Он вошёл и остался с ними.
Вони ж наполягали, кажучи: “Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.” І він увійшов, щоб зостатись.
И когда Он возлежал с ними, то, взяв хлеб, благословил, преломил и подал им.
І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.
Тогда открылись у них глаза, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них:
И они сказали друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам на дороге и когда изъяснял нам Писание?
І казали вони один до одного: “Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?”
И, встав в тот же час, возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать Апостолов и бывших с ними,
І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,
которые говорили, что Господь истинно воскрес и явился Симону.
які їм сказали: “Христос справді воскрес і з'явився Симонові.”
И они рассказывали о происшедшем на пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.
І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.
Когда они говорили о сём, Сам Иисус стал посреди них и сказал им: мир вам.
Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже: “Мир вам!”
Они, смутившись и испугавшись, подумали, что видят духа.
Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать.
Но Он сказал им: что смущаетесь, и для чего такие мысли входят в сердца ваши?
Та він сказав їм: “Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших?
Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и рассмотрите; ибо дух плоти и костей не имеет, как видите у Меня.
Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.”
Когда же они от радости ещё не верили и дивились, Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища?
А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав: “Чи маєте ви тут що їсти?”
И сказал им: вот то, о чём Я вам говорил, ещё быв с вами, что надлежит исполниться всему, написанному о Мне в законе Моисеевом и в пророках и псалмах.
Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.”
И сказал им: так написано, и так надлежало пострадать Христу, и воскреснуть из мёртвых в третий день,
і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,
и проповедану быть во имя Его покаянию и прощению грехов во всех народах, начиная с Иерусалима.
і щоб у його ім'я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.
И Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечётесь силою свыше.
Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.”
И вывел их вон из города до Вифании и, подняв руки Свои, благословил их.
І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх.
И, когда благословлял их, стал отдаляться от них и возноситься на небо.
А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо.
Они поклонились Ему и возвратились в Иерусалим с великою радостью.
Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим,