Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Хоменка
Созвав же Двенадцать, дал им силу и власть над всеми бесами и врачевать от болезней,
Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу й владу над усіма бісами, й оздоровляти недуги,
и послал их проповедовать Царствие Божие и исцелять больных.
і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати.
И сказал им: ничего не берите на дорогу: ни посоха, ни сумы, ни хлеба, ни серебра, и не имейте по две одежды;
Він до них промовив: “Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте.
и в какой дом войдёте, там оставайтесь и оттуда отправляйтесь в путь.
В яку б хату ви не вступили, там перебувайте до вашого відходу.
А если где не примут вас, то, выходя из того города, отрясите и прах от ног ваших во свидетельство на них.
А як хто вас не прийме, то виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших на свідоцтво проти них.”
Они пошли и проходили по селениям, благовествуя и исцеляя повсюду.
І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали Добру Новину й оздоровляли всюди.
Услышал Ирод четвертовластник о всём, что делал Иисус, и недоумевал: ибо одни говорили, что это Иоанн восстал из мёртвых;
Ірод четверовласник довідався про все, що діялось, і збентежився, бо деякі казали, що то Йоан воскрес із мертвих,
другие, что Илия явился, а иные, что один из древних пророков воскрес.
інші — що Ілля явився, а ще інші, — що якийсь пророк із давніх устав з мертвих.
И сказал Ирод: Иоанна я обезглавил; кто же Этот, о Котором я слышу такое? И искал увидеть Его.
Ірод сказав: “Йоанові я стяв голову. Хто ж це такий, що я про нього таке чую? ” І намагався побачити його.
Апостолы, возвратившись, рассказали Ему, что они сделали; и Он, взяв их с Собою, удалился особо в пустое место, близ города, называемого Вифсаидою.
Апостоли ж, повернувшися, розповіли йому про те, що зробили. Тоді він узяв їх і пішов осторонь у напрямі міста, що зветься Витсаїда.
Но народ, узнав, пошёл за Ним; и Он, приняв их, беседовал с ними о Царствии Божием и требовавших исцеления исцелял.
Люди, довідавшись про те, пішли слідом за ним. Він їх прийняв і говорив їм про Царство Боже та оздоровляв тих, що потребували того.
День же начал склоняться к вечеру. И, приступив к Нему, двенадцать говорили Ему: отпусти народ, чтобы они пошли в окрестные селения и деревни ночевать и достали пищи; потому что мы здесь в пустом месте.
День почав схилятися, і дванадцятеро підійшли до нього та й кажуть: “Відпусти людей: хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і знайдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці.”
Но Он сказал им: вы дайте им есть. Они сказали: у нас нет более пяти хлебов и двух рыб; разве нам пойти купить пищи для всех сих людей?
А він їм каже: “Дайте ви їм їсти.” Ті відповіли: “У нас усього п'ять хлібів і дві риби. Хіба що підемо та купимо поживи для всього народу цього.”
Ибо их было около пяти тысяч человек. Но Он сказал ученикам Своим: рассадите их рядами по пятидесяти.
Було бо їх яких п'ять тисяч чоловік. Ісус сказав до своїх учнів: “Розсадіть їх гуртами по п'ятдесят приблизно.”
Он же, взяв пять хлебов и две рыбы и воззрев на небо, благословил их, преломил и дал ученикам, чтобы раздать народу.
А він узяв п'ять хлібів і дві риби, і, звівши вгору очі, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоб вони клали перед народом.
И ели, и насытились все; и оставшихся у них кусков набрано двенадцать коробов.
Усі їли до наситу й зібрали ті кусні, що у них зосталися, дванадцять кошів.
В одно время, когда Он молился в уединённом месте, и ученики были с Ним, Он спросил их: за кого почитает Меня народ?
Одного разу, коли він молився насамоті, а з ним були й його учні, — він спитав їх: “За кого мене мають люди?”
Они сказали в ответ: за Иоанна Крестителя, а иные за Илию; другие же говорят, что один из древних пророков воскрес.
Вони ж у відповідь сказали: “За Йоана Христителя, а інші — за Іллю, а ще інші — за якогось із пророків старовинних, що воскрес із мертвих.”
Он же спросил их: а вы за кого почитаете Меня? Отвечал Пётр: за Христа Божия.
“А ви”, спитав їх, “що кажете про мене? Хто я?” Тоді Петро, озвавшись, мовив: “Ти Христос (Помазаник) Божий!”
Но Он строго приказал им никому не говорить о сём,
Та й наказав їм гостро про це нікому не говорити.
сказав, что Сыну Человеческому должно много пострадать, и быть отвержену старейшинами, первосвященниками и книжниками, и быть убиту, и в третий день воскреснуть.
Далі додав: “Син Чоловічий має багато страждати; старші, первосвященики та книжники його відкинуть і уб'ють, та він на третій день воскресне.”
Ко всем же сказал: если кто хочет идти за Мною, отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною.
Звертаючись до всіх, (Ісус) промовив: “Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною.
Ибо кто хочет душу свою сберечь, тот потеряет её; а кто потеряет душу свою ради Меня, тот сбережёт её.
Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує.
Ибо что пользы человеку приобрести весь мир, а себя самого погубить или повредить себе?
Яка ж користь людині, що ввесь світ здобуде, себе ж саму погубить або пошкодить?
Ибо кто постыдится Меня и Моих слов, того Сын Человеческий постыдится, когда приидет во славе Своей и Отца и святых Ангелов.
Хто б соромився мене та моєї науки, того й Син Чоловічий буде соромитися, коли прийде у славі своїй і Отця, і святих ангелів.
Говорю же вам истинно: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, как уже увидят Царствие Божие.
Я вам кажу по правді, що деякі з отут присутніх не зазнають смерти, аж поки не побачать Божого Царства.”
После сих слов, дней через восемь, взяв Петра, Иоанна и Иакова, взошёл Он на гору помолиться.
Днів з вісім по оцій розмові Ісус узяв з собою Петра, Йоана та Якова й пішов аж на гору помолитись.
И когда молился, вид лица Его изменился, и одежда Его сделалась белою, блистающею.
І коли він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа — біла та блискуча.
И вот, два мужа беседовали с Ним, которые были Моисей и Илия;
І ось два мужі з ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля,
явившись во славе, они говорили об исходе Его, который Ему надлежало совершить в Иерусалиме.
що, з'явившись у славі, говорили про його смерть, якої він мав зазнати в Єрусалимі.
Пётр же и бывшие с ним отягчены были сном; но, пробудившись, увидели славу Его и двух мужей, стоявших с Ним.
Петро й його товариші були зморені сном. Та як пробудилися, побачили його славу і двох мужів, що з ним стояли.
И когда они отходили от Него, сказал Пётр Иисусу: Наставник! хорошо нам здесь быть; сделаем три кущи: одну Тебе, одну Моисею и одну Илии, — не зная, что говорил.
А коли ці відходили від нього, Петро промовив до Ісуса: “Наставниче, добре нам тут бути! Зробимо три намети: один тобі, один Мойсееві й один Іллі.” Він не знав, що говорить.
Когда же он говорил это, явилось облако и осенило их; и устрашились, когда вошли в облако.
Коли він говорив це, насунулася хмара й огорнула їх, а учні налякались, як ті ввійшли у хмару.
И был из облака глас, глаголющий: Сей есть Сын Мой Возлюбленный, Его слушайте.
І залунав голос з хмари. “Це Син мій, Вибранець, слухайте його!”
Когда был глас сей, остался Иисус один. И они умолчали, и никому не говорили в те дни о том, что видели.
І коли пролунав цей голос, Ісус один зостався. Учні мовчали, і нічого з того, що бачили, нікому тоді не оповідали.
В следующий же день, когда они сошли с горы, встретило Его много народа.
Наступного дня, коли вони зійшли з гори, сила людей його зустріла.
Вдруг некто из народа воскликнул: Учитель! умоляю Тебя взглянуть на сына моего, он один у меня:
І ось якийсь чоловік з народу почав кричати: “Учителю, благаю тебе, зглянься над моїм сином, бо він єдиний у мене.
его схватывает дух, и он внезапно вскрикивает, и терзает его, так что он испускает пену; и насилу отступает от него, измучив его.
Дух його хапає, і той кричить раптом, трясе його, і той пускає піну; з великим трудом він його залишає цілком знесиленого.
Я просил учеников Твоих изгнать его, и они не могли.
Просив я твоїх учнів, щоб його вигнали, та вони не здоліли.”
Иисус же, отвечая, сказал: о, род неверный и развращённый! доколе буду с вами и буду терпеть вас? приведи сюда сына твоего.
Ісус відповів: “О невірний та розпусний роде! Доки я буду з вами та терпітиму вас? Приведи сюди твого сина!”
Когда же тот ещё шёл, бес поверг его и стал бить; но Иисус запретил нечистому духу, и исцелил отрока, и отдал его отцу его.
Ще тільки наближався хлопець, як демон кинув його об землю і сильно стряс; але Ісус погрозив нечистому духові, оздоровив юнака й віддав його батькові.
И все удивлялись величию Божию. Когда же все дивились всему, что творил Иисус, Он сказал ученикам Своим:
Всі були захоплені величчю Божою. І як усі дивувалися всьому, що Ісус чинив, він сказав до своїх учнів:
вложите вы себе в уши слова сии: Сын Человеческий будет предан в руки человеческие.
“Затямте собі добре ці слова: Син Чоловічий має бути виданий у руки людям.”
Но они не поняли слова сего, и оно было закрыто от них, так что они не постигли его, а спросить Его о сём слове боялись.
Однак, вони не розуміли цього слова; воно було від них закрите, так що вони його не додумались і боялися його спитати про це слово.
Пришла же им мысль: кто бы из них был больше?
Одне спало їм на думку: Хто з них буде найбільший?
Иисус же, видя помышление сердца их, взяв дитя, поставил его пред Собою
Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв малу дитину, поставив її біля себе
и сказал им: кто примет сие дитя во имя Моё, тот Меня принимает; а кто примет Меня, тот принимает Пославшего Меня; ибо кто из вас меньше всех, тот будет велик.
і сказав їм: “Хто приймає цю малу дитину в моє ім'я, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав, бо хто найменший поміж усіма вами, той — великий.”
При сём Иоанн сказал: Наставник! мы видели человека, именем Твоим изгоняющего бесов, и запретили ему, потому что он не ходит с нами.
Озвався Йоан і каже: “Наставниче, ми бачили одного, що твоїм ім'ям виганяв бісів, і ми йому заборонили, бо він не ходить з нами.”
Иисус сказал ему: не запрещайте, ибо кто не против вас, тот за вас.
Ісус же сказав до нього: “Не бороніть, бо хто не проти вас, той з вами.”
Когда же приближались дни взятия Его от мира, Он восхотел идти в Иерусалим;
А як наблизився час, коли Ісус мав бути взятий (з цього світу), він постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму.
и послал вестников пред лицом Своим; и они пошли и вошли в селение Самарянское; чтобы приготовить для Него;
Отож вислав посланців перед собою. Пішли вони й увійшли в якесь село самарянське, щоб йому приготувати.
но там не приняли Его, потому что Он имел вид путешествующего в Иерусалим.
Та самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму.
Видя то, ученики Его, Иаков и Иоанн, сказали: Господи! хочешь ли, мы скажем, чтобы огонь сошёл с неба и истребил их, как и Илия сделал?
Бачивши це учні Яків та Йоан, сказали: “Господи, хочеш — ми скажем, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх.”
Но Он, обратившись к ним, запретил им и сказал: не знаете, какого вы духа;
Ісус, обернувшись, почав їм докоряти.
ибо Сын Человеческий пришёл не губить души человеческие, а спасать. И пошли в другое селение.
І вони пішли в інше село.
Случилось, что, когда они были в пути, некто сказал Ему: Господи! я пойду за Тобою, куда бы Ты ни пошёл.
А як вони подорожували, сказав хтось до нього: “Я піду за тобою, куди б ти не пішов.”
Иисус сказал ему: лисицы имеют норы, и птицы небесные — гнёзда; а Сын Человеческий не имеет, где приклонить голову.
Ісус озвався до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні гнізда, Син же Чоловічий не має де голови приклонити.”
А другому сказал: следуй за Мною. Тот сказал: Господи! позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего.
До другого сказав: “Іди за мною.” Та той відповів: “Господи, дозволь мені перше піти та поховати мого батька.”
Но Иисус сказал ему: предоставь мёртвым погребать своих мертвецов, а ты иди, благовествуй Царствие Божие.
“Залиши мертвим ховати своїх мертвих”, сказав Ісус до нього. “Ти ж іди, проповідуй Царство Боже.”
Ещё другой сказал: я пойду за Тобою, Господи! но прежде позволь мне проститься с домашними моими.
Інший сказав: “Я піду за тобою, Господи, але перше дозволь мені з домашніми моїми попрощатися.”