Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Сучасний переклад
Созвав же Двенадцать, дал им силу и власть над всеми бесами и врачевать от болезней,
Ісус покликав дванадцять апостолів, і наділив їх владою виганяти нечистих духів та зціляти хворих.
и послал их проповедовать Царствие Божие и исцелять больных.
Він почав надсилати їх, щоб проповідували вони про Царство Боже та зцілювали хворих.
И сказал им: ничего не берите на дорогу: ни посоха, ни сумы, ни хлеба, ни серебра, и не имейте по две одежды;
І сказав їм: «Нічого не беріть із собою в дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ані запасної одежини.
и в какой дом войдёте, там оставайтесь и оттуда отправляйтесь в путь.
І як зайдете до чиєїсь оселі, то вже і лишайтеся там, доки не покинете те місто.
А если где не примут вас, то, выходя из того города, отрясите и прах от ног ваших во свидетельство на них.
Там, де люди будуть негостинні до вас, то залишіть те місто й обтрусіть порох з ніг ваших,[23] як попередження проти тих людей».
Они пошли и проходили по селениям, благовествуя и исцеляя повсюду.
Тож апостоли вирушили й пішли по всіх поселеннях, проповідуючи Добру Звістку й усюди зціляючи людей.
Услышал Ирод четвертовластник о всём, что делал Иисус, и недоумевал: ибо одни говорили, что это Иоанн восстал из мёртвых;
Цар Ірод, почувши про все, що діється, збентежився, бо дехто казав, що це Іоан повстав із мертвих.
другие, что Илия явился, а иные, что один из древних пророков воскрес.
Інші стверджували: «То Ілля». А ще інші міркували: «То пророк, такий, які були в давні часи».
И сказал Ирод: Иоанна я обезглавил; кто же Этот, о Котором я слышу такое? И искал увидеть Его.
Та Ірод сказав: «Я відтяв голову Іоанові. То хто ж це Такий, про Кого я стільки всякого чую?» Він увесь час прагнув побачити Ісуса.
Апостолы, возвратившись, рассказали Ему, что они сделали; и Он, взяв их с Собою, удалился особо в пустое место, близ города, называемого Вифсаидою.
Коли апостоли повернулися, вони розповіли Ісусові про все, що зробили. Узявши їх із Собою, Ісус потай вирушив до міста Вефсаїди.
Но народ, узнав, пошёл за Ним; и Он, приняв их, беседовал с ними о Царствии Божием и требовавших исцеления исцелял.
Та люди довідалися про це й подалися за Ним слідом. Прийнявши їх, Ісус розповідав їм про Царство Боже, а також зцілював хворих.
День же начал склоняться к вечеру. И, приступив к Нему, двенадцать говорили Ему: отпусти народ, чтобы они пошли в окрестные селения и деревни ночевать и достали пищи; потому что мы здесь в пустом месте.
Наближався вечір. Дванадцятеро апостолів прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, тож відпусти людей, аби могли вони піти по довколишніх селах і хуторах, щоб знайти їжу та нічний притулок».
Но Он сказал им: вы дайте им есть. Они сказали: у нас нет более пяти хлебов и двух рыб; разве нам пойти купить пищи для всех сих людей?
Та Ісус відповів апостолам: «Ви нагодуйте їх!» Вони кажуть: «У нас нічого немає, крім п’яти хлібин та двох рибин. Хіба Ти бажаєш, щоб ми пійшли й придбали якоїсь їжі для цих людей? Але ж тут занадто багато народу!»
Ибо их было около пяти тысяч человек. Но Он сказал ученикам Своим: рассадите их рядами по пятидесяти.
(З ними йшло близько п’яти тисяч чоловіків). Однак Ісус сказав Своїм учням: «Розсадіть людей групами приблизно по п’ятдесят чоловік».
Он же, взяв пять хлебов и две рыбы и воззрев на небо, благословил их, преломил и дал ученикам, чтобы раздать народу.
Взявши п’ять хлібин й дві рибини, Ісус підвів очі до неба й возніс хвалу Богові за їжу. Потім Він розломив хліби і розділив рибу, й роздав Своїм учням, щоб вони нагодували народ.
И ели, и насытились все; и оставшихся у них кусков набрано двенадцать коробов.
Всі люди поїли, і наїлися, потім ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.
В одно время, когда Он молился в уединённом месте, и ученики были с Ним, Он спросил их: за кого почитает Меня народ?
Якось, коли Ісус молився на самоті, прийшли до Нього Його учні. Ісус запитав їх: «Що кажуть люди — хто Я?»
Они сказали в ответ: за Иоанна Крестителя, а иные за Илию; другие же говорят, что один из древних пророков воскрес.
Вони відповіли: «Одні кажуть, що Ти — Іоан Хреститель, інші — Ілля, а дехто вважає Тебе одним із пророків минулого, який воскрес та повернувся у світ».
Он же спросил их: а вы за кого почитаете Меня? Отвечал Пётр: за Христа Божия.
Тоді Ісус мовив учням Своїм: «А ви як думаєте, хто Я такий?» І відповів Йому Петро:
«Ти — Христос, Який прийшов від Бога».
«Ти — Христос, Який прийшов від Бога».
Но Он строго приказал им никому не говорить о сём,
Попередивши учнів, щоб нікому про те не говорили, Ісус сказав: «Син Людський мусить пройти через багато страждань. Його мають відцуратися старійшини, головні священики та книжники. Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне».
сказав, что Сыну Человеческому должно много пострадать, и быть отвержену старейшинами, первосвященниками и книжниками, и быть убиту, и в третий день воскреснуть.
Ко всем же сказал: если кто хочет идти за Мною, отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною.
І далі Він мовив до всіх Своїх учнів: «Якщо хтось бажає йти за Мною, той мусить зректися себе,[24] узяти на себе свій щоденний хрест і рушати за Мною.
Ибо кто хочет душу свою сберечь, тот потеряет её; а кто потеряет душу свою ради Меня, тот сбережёт её.
Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, врятує його.
Ибо что пользы человеку приобрести весь мир, а себя самого погубить или повредить себе?
Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але знищить або занапастить душу свою?
Ибо кто постыдится Меня и Моих слов, того Сын Человеческий постыдится, когда приидет во славе Своей и Отца и святых Ангелов.
Той, хто буде соромитися Мене й Мого вчення, то і Син Людський посоромиться його,[25] коли явиться, у Своїй Славі й Славі Свого Батька та святих Ангелів.
Говорю же вам истинно: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, как уже увидят Царствие Божие.
Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже».
После сих слов, дней через восемь, взяв Петра, Иоанна и Иакова, взошёл Он на гору помолиться.
Сталося так, що десь днів вісім після того, як Ісус промовив це, Він взяв з Собою Петра, Іоана та Якова й вирушив з ними на гору молитися.
И когда молился, вид лица Его изменился, и одежда Его сделалась белою, блистающею.
І от коли Ісус молився, обличчя Його змінилося, а вбрання стало сліпучо білим.
И вот, два мужа беседовали с Ним, которые были Моисей и Илия;
Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.
явившись во славе, они говорили об исходе Его, который Ему надлежало совершить в Иерусалиме.
Вони явилися в сяйві Слави й говорили з Ісусом про Його смерть в Єрусалимі, через яку Йому належало пройти.
Пётр же и бывшие с ним отягчены были сном; но, пробудившись, увидели славу Его и двух мужей, стоявших с Ним.
Петро і ті, хто були з ним, заснули. Прокинувшись, вони побачили Ісуса в сяйві Слави і двох чоловіків, які стояли поруч із Ним.
И когда они отходили от Него, сказал Пётр Иисусу: Наставник! хорошо нам здесь быть; сделаем три кущи: одну Тебе, одну Моисею и одну Илии, — не зная, что говорил.
І якраз, коли ті двоє залишали Ісуса, Петро звернувся до Нього: «Господарю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі». (Він й сам не знав, що говорить).
Когда же он говорил это, явилось облако и осенило их; и устрашились, когда вошли в облако.
Та поки Петро так промовляв, злинула хмара й огорнула їх усіх своєю тінню. Учні злякалися, опинившись у хмарі.
И был из облака глас, глаголющий: Сей есть Сын Мой Возлюбленный, Его слушайте.
Звідти ж пролунав Голос: «Це Мій Син — Мій Обранець. Слухайтеся Його!»
Когда был глас сей, остался Иисус один. И они умолчали, и никому не говорили в те дни о том, что видели.
Коли Голос замовк, там більше з ними нікого не було, крім Самого Ісуса. Учні Його мовчали, і нікому не розповіли тоді про те, що бачили.
В следующий же день, когда они сошли с горы, встретило Его много народа.
Наступного дня, коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися з гори, то побачили, що їх зустрічав великий натовп.
Вдруг некто из народа воскликнул: Учитель! умоляю Тебя взглянуть на сына моего, он один у меня:
Зненацька, один чоловік з-поміж натовпу вигукнув: «Учителю, благаю Тебе, змилуйся над сином моїм, бо він же моя однісінька дитина!
его схватывает дух, и он внезапно вскрикивает, и терзает его, так что он испускает пену; и насилу отступает от него, измучив его.
Час від часу нечистий хапає його, і тоді хлопець кричить несамовито. Дух так колотить його, що аж піна на устах у дитини виступає; дух мучить його і майже ніколи не залишає.
Я просил учеников Твоих изгнать его, и они не могли.
Я благав учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».
Иисус же, отвечая, сказал: о, род неверный и развращённый! доколе буду с вами и буду терпеть вас? приведи сюда сына твоего.
І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами і вас терпіти? Приведи свого сина до Мене».
Когда же тот ещё шёл, бес поверг его и стал бить; но Иисус запретил нечистому духу, и исцелил отрока, и отдал его отцу его.
Коли хлопчик підходив, нечистий дух раптом кинув його на землю й шалено затряс. Та Ісус заговорив суворо до нечистого духа й заборонив це йому і, зціливши дитину, віддав батькові.
И все удивлялись величию Божию. Когда же все дивились всему, что творил Иисус, Он сказал ученикам Своим:
Усі присутні були враженні міццю Божою.
Та поки люди дивувалися з усього, що Він діяв, Ісус звернувся до Своїх учнів:
Та поки люди дивувалися з усього, що Він діяв, Ісус звернувся до Своїх учнів:
вложите вы себе в уши слова сии: Сын Человеческий будет предан в руки человеческие.
«Добре затямте все, що Я зараз скажу вам: незабаром Сина Людського буде віддано до рук людей».
Но они не поняли слова сего, и оно было закрыто от них, так что они не постигли его, а спросить Его о сём слове боялись.
Однак учні Його не розуміли цих слів. Зміст був прихований від них, тож вони не могли збагнути цього, а перепитати Ісуса боялися.
Пришла же им мысль: кто бы из них был больше?
Ісусові учнями зародилася сперечка про те, хто з них є найвеличнішим.
Иисус же, видя помышление сердца их, взяв дитя, поставил его пред Собою
Ісусу були відомі їхні потаємні думки. Він узяв дитину, поставив її біля Себе і звернувся до учнів: «Хто приймає таку малу дитину в ім’я Моє, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене. Отож справді, той серед вас стане найбільшим у Царстві Небеснім, хто буде найпокірнішим».
и сказал им: кто примет сие дитя во имя Моё, тот Меня принимает; а кто примет Меня, тот принимает Пославшего Меня; ибо кто из вас меньше всех, тот будет велик.
При сём Иоанн сказал: Наставник! мы видели человека, именем Твоим изгоняющего бесов, и запретили ему, потому что он не ходит с нами.
А Іоан розповів: «Вчителю, ми бачили чоловіка, який виганяв нечистого іменем Твоїм. Ми намагалися зупинити його, оскільки він не є одним із нас».
Иисус сказал ему: не запрещайте, ибо кто не против вас, тот за вас.
Та Ісус відповів Іоанові: «Не зупиняйте його, бо той, хто не проти вас — той за вас».
Когда же приближались дни взятия Его от мира, Он восхотел идти в Иерусалим;
Сталося так, що коли наблизився час Ісусові бути взятим на Небо, Він твердо вирішив іти до Єрусалиму.
и послал вестников пред лицом Своим; и они пошли и вошли в селение Самарянское; чтобы приготовить для Него;
Перед Себе Ісус вислав посланців, які незабаром прибули до самарійського поселення, щоб все приготувати для Його приходу.
но там не приняли Его, потому что Он имел вид путешествующего в Иерусалим.
Та самаритяни не побажали прийняти Його через те, що Він ішов до Єрусалиму.
Видя то, ученики Его, Иаков и Иоанн, сказали: Господи! хочешь ли, мы скажем, чтобы огонь сошёл с неба и истребил их, как и Илия сделал?
Коли Його учні Яків та Іоан побачили це, вони спитали: «Господи, хочеш, ми викличемо вогонь Небесний, щоб знищив їх, [як чинив Ілля?][26]»
Но Он, обратившись к ним, запретил им и сказал: не знаете, какого вы духа;
Та Ісус озирнувся й присоромив їх. [Ісус сказав їм: «Чи ви не знаєте, якому духу належите?
ибо Сын Человеческий пришёл не губить души человеческие, а спасать. И пошли в другое селение.
Син Людський прийшов не на те, щоб губити душі людські, а щоб рятувати їх».] [27]І вони вирушили до іншого міста.
Случилось, что, когда они были в пути, некто сказал Ему: Господи! я пойду за Тобою, куда бы Ты ни пошёл.
По дорозі хтось сказав Ісусу: «Я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов».
Иисус сказал ему: лисицы имеют норы, и птицы небесные — гнёзда; а Сын Человеческий не имеет, где приклонить голову.
Ісус відповів: «Лисиці мають нори, птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».
А другому сказал: следуй за Мною. Тот сказал: Господи! позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего.
Ісус мовив до іншої людині: «Іди за Мною!» Але той попросив: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька».
Но Иисус сказал ему: предоставь мёртвым погребать своих мертвецов, а ты иди, благовествуй Царствие Божие.
Однак Ісус відповів: «Нехай мертві самі ховають своїх померлих, а ти повинен нести звістку про Царство Боже».
Ещё другой сказал: я пойду за Тобою, Господи! но прежде позволь мне проститься с домашними моими.
Ще інший сказав: «Я піду за Тобою, Господи, але спершу дозволь мені попрощатися зі своїми домашніми».