Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!

Ты можешь сменить язык чтения: uk en


Параллельное чтение

← (Деяния 14) | (Деяния 16) →

Синодальный перевод

Переклад Турконяка

  • Некоторые, пришедшие из Иудеи, учили братьев: если не обрежетесь по обряду Моисееву, не можете спастись.
  • Та деякі, прийшовши з Юдеї, навчали братів: Якщо ви не будете обрізані за звичаєм Мойсея, не зможете спастися!
  • Когда же произошло разногласие и немалое состязание у Павла и Варнавы с ними, то положили Павлу и Варнаве и некоторым другим из них отправиться по сему делу к Апостолам и пресвитерам в Иерусалим.
  • Коли ж виникло протистояння і чималі диспути Павла та Варнави з ними, то постановили, аби Павло й Варнава та деякі інші з них пішли до апостолів і старших у Єрусалим із цим питанням.
  • Итак, быв провожены церковью, они проходили Финикию и Самарию, рассказывая об обращении язычников, и производили радость великую во всех братиях.
  • Тож вони, послані Церквою, проходили Фінікію і Самарію, розповідали про навернення язичників і приносили велику радість усім братам.
  • По прибытии же в Иерусалим они были приняты церковью, Апостолами и пресвитерами, и возвестили всё, что Бог сотворил с ними и как отверз дверь веры язычникам.
  • Прийшовши в Єрусалим, були прийняті Церквою, апостолами і старшими. Вони розповіли, що Бог зробив через них.
  • Тогда восстали некоторые из фарисейской ереси уверовавшие и говорили, что должно обрезывать язычников и заповедывать соблюдать закон Моисеев.
  • Та піднялися деякі з партії фарисеїв [1] , які повірили, і говорили, що їм треба обрізатись і наказати, аби вони зберігали Закон Мойсея.
  • Апостолы и пресвитеры собрались для рассмотрения сего дела.
  • Тож зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.
  • По долгом рассуждении Пётр, встав, сказал им: мужи братия! вы знаете, что Бог от дней первых избрал из нас меня, чтобы из уст моих язычники услышали слово Евангелия и уверовали;
  • Після тривалого обговорення Петро, уставши, сказав їм: Мужі-брати, ви знаєте, що з перших днів Бог зробив серед нас вибір, щоб моїми устами язичники почули слово Євангелія і повірили.
  • и Сердцеведец Бог дал им свидетельство, даровав им Духа Святого, как и нам;
  • І Серцезнавець Бог засвідчив їм, давши [їм], як і нам, Святого Духа;
  • и не положил никакого различия между нами и ими, верою очистив сердца их.
  • жодної різниці не зробив між нами й ними, вірою очистивши їхні серця.
  • Что же вы ныне искушаете Бога, желая возложить на выи учеников иго, которого не могли понести ни отцы наши, ни мы?
  • То чому ж тепер випробовуєте Бога, намагаючись накласти учням на шию ярмо, якого не змогли понести ні наші батьки, ні ми?
  • Но мы веруем, что благодатию Господа Иисуса Христа спасёмся, как и они.
  • Але віримо, що ми, як і вони, спасемося благодаттю Господа Ісуса.
  • Тогда умолкло всё собрание и слушало Варнаву и Павла, рассказывавших, какие знамения и чудеса сотворил Бог через них среди язычников.
  • Замовкли всі люди й слухали Варнаву та Павла, які розповідали, скільки через них зробив Бог ознак і чудес між язичниками.
  • После же того, как они умолкли, начал речь Иаков и сказал: мужи братия! послушайте меня.
  • Коли вони закінчили, Яків у відповідь сказав: Мужі-брати, послухайте мене.
  • Симон изъяснил, как Бог первоначально призрел на язычников, чтобы составить из них народ во имя Своё.
  • Симон розповів, як від самого початку навідався Бог, щоб вибрати з язичників народ для Свого Імені.
  • И с сим согласны слова пророков, как написано:
  • І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:
  • «Потом обращусь и воссоздам скинию Давидову падшую, и то, что в ней разрушено, воссоздам, и исправлю её,
  • Після цього повернуся і відбудую зруйнований намет Давида, і руїну його відбудую, і підніму його,
  • чтобы взыскали Господа прочие человеки и все народы, между которыми возвестится имя Моё, говорит Господь, творящий всё сие».
  • щоб решта людей і всі язичники, над якими закликається Моє Ім’я, шукали Господа, — говорить Господь, Який чинить це [все];
  • Ведомы Богу от вечности все дела Его.
  • відомі від віку [Богові всі Його діла]!
  • Посему я полагаю не затруднять обращающихся к Богу из язычников,
  • Тому я вважаю, що не треба завдавати турбот тим язичникам, які навертаються до Бога,
  • а написать им, чтобы они воздерживались от осквернённого идолами, от блуда, удавленины и крови, и чтобы не делали другим того, чего не хотят себе.
  • але застерегти їх, щоби стримувалися від ідольських жертв, розпусти, задушеного і крові.
  • Ибо закон Моисеев от древних родов по всем городам имеет проповедующих его и читается в синагогах каждую субботу.
  • Адже Мойсей з давніх поколінь має своїх проповідників у містах, і вони читають його книги в синагогах щосуботи.
  • Тогда Апостолы и пресвитеры со всею церковью рассудили, избрав из среды себя мужей, послать их в Антиохию с Павлом и Варнавою, именно: Иуду, прозываемого Варсавою, и Силу, мужей, начальствующих между братиями,
  • Тоді апостоли, старші й уся Церква вважали за потрібне послати в Антіохію з Павлом і Варнавою обраних з-поміж себе мужів: Юду, якого називали Варсавою, і Силу, — провідних мужів між братами.
  • написав и вручив им следующее: «Апостолы и пресвитеры и братия — находящимся в Антиохии, Сирии и Киликии братиям из язычников: радоваться.
  • І написали [таке] своєю рукою: Апостоли і старші, [і] брати, — вітання тим, хто в Антіохії, Сирії і Килікії, братам, які з язичників!
  • Поелику мы услышали, что некоторые, вышедшие от нас, смутили вас своими речами и поколебали ваши души, говоря, что должно обрезываться и соблюдать закон, чего мы им не поручали,
  • Ми почули, що деякі, кого ми не посилали, пішовши від нас, викликали у вас замішання вченням, яке схвилювало ваші душі, [навчаючи, що треба обрізатися і зберігати Закон];
  • то мы, собравшись, единодушно рассудили, избрав мужей, послать их к вам с возлюбленными нашими Варнавою и Павлом,
  • ми, однодушно вибравши мужів, вважали за потрібне послати їх до вас із нашими улюбленими Варнавою і Павлом —
  • человеками, предавшими души свои за имя Господа нашего Иисуса Христа.
  • людьми, які посвятили свої душі Імені нашого Господа Ісуса Христа.
  • Итак, мы послали Иуду и Силу, которые изъяснят вам то же и словесно.
  • Отже, послали ми Юду й Силу, і вони словами перекажуть те саме.
  • Ибо угодно Святому Духу и нам не возлагать на вас никакого бремени более, кроме сего необходимого:
  • Сподобалося Духові Святому і нам не накладати на вас жодного більшого тягаря, за винятком цього необхідного:
  • воздерживаться от идоложертвенного, и крови, и удавленины, и блуда, и не делать другим того, чего себе не хотите. Соблюдая сие, хорошо сделаете. Будьте здравы».
  • стримуватися від жертв ідолам, крові, задушеного і розпусти. Добре зробите, як цього будете уникати. Бувайте здорові!
  • Итак, отправленные пришли в Антиохию и, собрав людей, вручили письмо.
  • Посланці прийшли до Антіохії і, зібравши людей, передали послання.
  • Они же, прочитав, возрадовались о сём наставлении.
  • Прочитавши, ті зраділи від цієї потіхи.
  • Иуда и Сила, будучи также пророками, обильным словом преподали наставление братиям и утвердили их.
  • Юда і Сила, будучи самі пророками, багатьма словами втішали і зміцнювали братів.
  • Пробыв там некоторое время, они с миром отпущены были братиями к Апостолам.
  • А коли вони перебули деякий час, брати їх відпустили з миром до тих, хто їх послав.
  • Но Силе рассудилось остаться там. (А Иуда возвратился в Иерусалим.)
  • [Але Сила захотів залишитися там, а Юда сам повернувся в Єрусалим].
  • Павел же и Варнава жили в Антиохии, уча и благовествуя, вместе с другими многими, слово Господне.
  • Павло ж і Варнава жили в Антіохії, навчаючи та разом з багатьма іншими благовістячи Господнє Слово.
  • По некотором времени Павел сказал Варнаве: пойдём опять, посетим братьев наших по всем городам, в которых мы проповедали слово Господне, как они живут.
  • А через декілька днів Павло сказав Варнаві: Ходімо знову, відвідаймо братів у всіх містах, де ми проповідували Господнє Слово, щоби побачити, як поживають.
  • Варнава хотел взять с собою Иоанна, называемого Марком.
  • Варнава забажав узяти із собою й Івана, прозваного Марком,
  • Но Павел полагал не брать отставшего от них в Памфилии и не шедшего с ними на дело, на которое они были посланы.
  • а Павло вважав за краще не брати того, хто покинув їх у Памфилії і не пішов разом з ними на працю.
  • Отсюда произошло огорчение, так что они разлучились друг с другом; и Варнава, взяв Марка, отплыл в Кипр;
  • І постала незгода, так що розійшлися вони один з одним. Варнава, взявши Марка, відплив до Кіпру,
  • а Павел, избрав себе Силу, отправился, быв поручен братиями благодати Божией,
  • а Павло, переданий братами благодаті Божій, вибравши Силу, пішов.
  • и проходил Сирию и Киликию, утверждая церкви.
  • І проходив він Сирією та Килікією, зміцнюючи Церкви.

  • ← (Деяния 14) | (Деяния 16) →

    История обновлений История обновлений

    © UA biblenet - 2025