Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Сучасний переклад
Посему будем опасаться, чтобы, когда ещё остаётся обетование войти в покой Его, не оказался кто из вас опоздавшим.
Оскільки в силі лишається обітниця Божа про вхід до Його спочинку, пильнуймо, аби з жодним із вас не сталося таке, що він не зможе туди ввійти.
Ибо и нам оно возвещено, как и тем; но не принесло им пользы слово слышанное, не растворённое верою слышавших.
Бо ж ми так само, як і люди Ізраїлю, одержали Благовість. Та Послання, яке вони почули, не стало їм у пригоді. Почувши його, вони не сприйняли його з вірою.
А входим в покой мы уверовавшие, так как Он сказал: «Я поклялся в гневе Моём, что они не войдут в покой Мой», хотя дела Его были совершены ещё в начале мира.
Тільки ті з нас, хто вірує, ввійде в світ Його спочинку. Адже Бог сказав:
«Так Я у гніві присягнув: Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».
Але Його ж справа від створення світу була завершена.
«Так Я у гніві присягнув: Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».
Але Його ж справа від створення світу була завершена.
Ибо негде сказано о седьмом дне так: «и почил Бог в день седьмый от всех дел Своих».
Адже є у Святому Писанні такі слова про сьомий день: «А на сьомий день Бог відпочивав від усієї Своєї праці».
И ещё здесь: «не войдут в покой Мой».
І також слова, вже згадані: «Їм не ввійти ніколи у світ Мого спочинку».
Итак, как некоторым остаётся войти в него, а те, которым прежде возвещено, не вошли в него за непокорность,
Отак воно і є, що існує ще можливість для віруючих ввійти у світ Господнього спочинку, але ж ті, хто першими почули Благовість, не ввійшли в нього через свій непослух.
то ещё определяет некоторый день, «ныне», говоря через Давида, после столь долгого времени, как выше сказано: «ныне, когда услышите глас Его, не ожесточите сердец ваших».
Бог знову призначає день: «Сьогодні». Через багато років Він сказав про цей день Давидовими устами. Ці слова ми вже згадували:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця».[10]
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий, не зачиняйте перед ним свої серця».[10]
Ибо если бы Иисус Навин доставил им покой, то не было бы сказано после того о другом дне.
Бо якби Ісус привів їх тоді до спочинку, Бог не мав би потреби пізніше говорити про інший призначений день.
Посему для народа Божия ещё остаётся субботство.
Отже, це є свідченням, що спочинок сьомого дня [11] для людей Божих ще не прийшов.
Ибо, кто вошёл в покой Его, тот и сам успокоился от дел своих, как и Бог от Своих.
Бо кожен, хто ввійде в світ спочинку Божого, відпочине від справ своїх так само, як і Бог відпочиває від Своєї праці.
Итак, постараемся войти в покой оный, чтобы кто по тому же примеру не впал в непокорность.
Тож прикладаємо всі зусилля для того, щоб ввійти в той спочинок. І щоб ніхто з нас не загубився, наслідуючи той приклад непослуху.
Ибо слово Божие живо и действенно и острее всякого меча обоюдоострого: оно проникает до разделения души и духа, составов и мозгов, и судит помышления и намерения сердечные.
Бо Слово Боже [12] — живе й діяльне, і гостріше, ніж будь-який двосічний меч. Воно здатне відтинати душу від духу, та судити найпотаємніші помисли й наміри. Воно проникає аж до суглобів, аж до мозку кісток.
И нет твари, сокровенной от Него, но всё обнажено и открыто перед очами Его: Ему дадим отчёт.
І немає нічого у цьому світі, щоб могло б сховатися від Господа: все на світі явне й відкрите перед Його очима. Йому ми й звітуватимемо про наше життя.
Итак, имея Первосвященника великого, прошедшего небеса, Иисуса Сына Божия, будем твёрдо держаться исповедания нашего.
У нас є великий Первосвященик, Який пішов на Небо і тепер живе з Господом. Це Ісус, Син Божий. Тож давайте міцно триматися нашої віри в Нього.
Ибо мы имеем не такого первосвященника, который не может сострадать нам в немощах наших, но Который, подобно нам, искушён во всём, кроме греха.
Христос, наш Первосвященик, здатний співчувати нашим слабкостям, бо, пройшовши через усі випробування, через які й нам доводиться йти, жодного разу не згрішив.