Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Синодальный перевод
Переклад Куліша та Пулюя
Вот те народы, которых оставил Господь, чтобы искушать ими Израильтян, всех, которые не знали о всех войнах Ханаанских,
Оце ж ті народи, що зоставив Господь, щоб випробовувати ними Ізраїля і всїх тих, що не знали війни за Канаан,
для того только, чтобы знали и учились войне последующие роды сынов Израилевых, которые прежде не знали её:
На те тілько, щоб навчались воюватись сини Ізрайлеві що першої війни не знали:
пять владельцев Филистимских, все Хананеи, Сидоняне и Евеи, живущие на горе Ливане, от горы Ваал-Ермона до входа в Емаф.
Пять князїв Филистимських, усї Канаанїї, Сидонїї й Гевії, що жили на Ливан-горах від гори Баал-Гермон до ввіходу в Емат.
Они были оставлены, чтобы искушать ими Израильтян и узнать, повинуются ли они заповедям Господним, которые Он заповедал отцам их через Моисея.
А оставив їх на те, щоб випробувати Ізраїля і довідатись, чи слухати муть вони заповідей Господнїх, що дано батькам їх через Мойсея.
И жили сыны Израилевы среди Хананеев, Хеттеев, Аморреев, Ферезеев, Евеев и Иевусеев,
Оце ж і жили сини Ізраїля серед Канаанїїв, Гетїїв, Аморіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв,
и брали дочерей их себе в жёны, и своих дочерей отдавали за сыновей их, и служили богам их.
Брали за себе їх дочки і віддавали свої дочки за їх синів, і служили їх богам.
И сделали сыны Израилевы злое пред очами Господа, и забыли Господа, Бога своего, и служили Ваалам и Астартам.
І витворяли сини Ізрайлеві зло перед Господом, і забували Господа, Бога свого, і служили Баалам та Астартам.
И воспылал гнев Господень на Израиля, и предал их в руки Хусарсафема, царя Месопотамского, и служили сыны Израилевы Хусарсафему восемь лет.
І запалав гнїв Господень на Ізраїля, так що він оддав їх на поталу Хузанові Русатаїмові, цареві Мезопотамїї; і були сини Ізрайлеві підневоленими Хузанові Русатаїмові вісїм год.
Тогда возопили сыны Израилевы к Господу, и воздвигнул Господь спасителя сынам Израилевым, который спас их, Гофониила, сына Кеназа, младшего брата Халевова.
І взивали тодї сини Ізрайлеві до Господа, і Господь вознїс їм спасителя і той вирятував їх, — Отониїла Кеназенка, сина меншого брата Калебового.
На нём был Дух Господень, и был он судьёю Израиля. Он вышел на войну, и предал Господь в руки его Хусарсафема, царя Месопотамского, и преодолела рука его Хусарсафема.
І зійшов на нього дух Господень і допоміг йому судити Ізраїля. І так виступив він у поход, і подав йому Господь на поталу Хузана Русатаїма, царя Мезопотамського, і взяв він гору над Хузаном Русатаїмом.
И покоилась земля сорок лет. И умер Гофониил, сын Кеназа.
І втїшалась супокоєм земля сорок год. І вмер Отониїл Кеназенко.
Сыны Израилевы опять стали делать злое пред очами Господа, и укрепил Господь Еглона, царя Моавитского, против Израильтян, за то, что они делали злое пред очами Господа.
Та сини Ізраїля знов чинили те, що було не до вподоби Господеві. Тодї дав Господь Еглонові, цареві Моабійському, перевагу над Ізраїлем; бо чинили вони те, що було не до вподоби Господеві.
Он собрал к себе Аммонитян и Амаликитян, и пошёл и поразил Израиля, и овладели они городом Пальм.
Скупив він до себе Аморіїв та Амалекіїв, побив Ізраїля та й підневолив Пальмовий город.
И служили сыны Израилевы Еглону, царю Моавитскому, восемнадцать лет.
І були Ізрайлитяне підневоленими Еглонові, цареві Моабійському, вісїмнайцять год.
Тогда возопили сыны Израилевы к Господу, и Господь воздвигнул им спасителя Аода, сына Геры, сына Иеминиева, который был левша. И послали сыны Израилевы с ним дары Еглону, царю Моавитскому.
Заквилили тодї сини Ізраїля до Господа, і Господь вознїс їм визвольника, Аода, сина Герового, сина Еминїєвого, лївака.Через нього то послали Ізрайлитяне данину Еглонові, цареві Моабійському.
Аод сделал себе меч с двумя остриями, длиною в локоть, и припоясал его под плащом своим к правому бедру,
Аод же наготовив собі меча з двома лезвами (вістрями) на лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежою на правому боцї.
и поднёс дары Еглону, царю Моавитскому; Еглон же был человек очень тучный.
От і принїс він Еглонові, цареві Моабійському, данину. Еглон же та був собі вельми пузатий чоловік.
Когда поднёс Аод все дары и проводил людей, принёсших дары,
Віддавши данину, відослав Аод людей, що несли данину,
то сам возвратился от истуканов, которые в Галгале, и сказал: у меня есть тайное слово до тебя, царь. Он сказал: тише! И вышли от него все стоявшие при нём.
Сам же вернувсь до виструганих ідолів у Галгалї і звелїв сказати Еглонові: Є в мене таємне слово до тебе, царю. Той повелїв: Тихо! і вийшли геть усї, що стояли кругом.
Аод вошёл к нему: он сидел в прохладной горнице, которая была у него отдельно. И сказал Аод: у меня есть до тебя слово Божие. Еглон встал со стула.
Як увійшов до нього Аод, він седїв один у прохолоднїй хатї своїй, і каже Аод: Маю Боже слово до тебе, царю! Той піднявсь із свого сїдалища.
Аод простёр левую руку свою и взял меч с правого бедра своего и вонзил его в чрево его,
Тодї вхопив Аод лївою рукою меча з правого боку свого, та й уткнув йому в тїло,
так что вошла за остриём и рукоять, и тук закрыл остриё, ибо Аод не вынул меча из чрева его, и он прошёл в задние части.
Так що за лезвами вгрязло й держально, і жир обняв вістрє, бо не витяг він меча назад із його тїла, і він досяг задньої части.
И вышел Аод в преддверие, и затворил за собою двери горницы, и замкнул.
Вийшов тодї Аод, зачинив двері верхньої хати за собою і засунув засовом.
Когда он вышел, рабы Еглона пришли и видят, вот, двери горницы замкнуты, и говорят: верно, он для нужды в прохладной комнате.
Як вийшов він, прийшли дворяне і, бачивши, що двері верхньої хати засунено, подумали: Певно він у своїй прохолоднїй хатї робить потріб свою.
Ждали довольно долго, но, видя, что никто не отпирает дверей горницы, взяли ключ и отперли, и вот, господин их лежит на земле мёртвый.
Так ждали довго. Як же він не відчиняв усе ще дверій у верхній хатї, взяли ключа та й відомкнули, і от пан їх лежав на землї мертвий.
Пока они недоумевали, Аод между тем ушёл, прошёл мимо истуканов и спасся в Сеираф.
Покіль же вони гаялись, Аод утїк, пройшов мимо виструганих ідолїв і уйшов у Сеїрат.
Придя же, вострубил трубою на горе Ефремовой, и сошли с ним сыны Израилевы с горы, и он шёл впереди их.
Вернувшися ж додому, ударив на Ефраїм горах у трубу, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.
И сказал им: идите за мною, ибо предал Господь врагов ваших Моавитян в руки ваши. И пошли за ним, и перехватили переправу через Иордан к Моаву, и не давали никому переходить.
І повелїв їм: Сюди до мене! бо подав Господь наші вороги Моабії нам на поталу. Пустились тодї вони за ним, і пооблягали Йорданьські броди до Моабу і не пускали нїкого перейти.
И побили в то время Моавитян около десяти тысяч человек, всех здоровых и сильных, и никто не убежал.
І побили вони тодї Моабіїв до десяти тисяч душ вельми сильних і здорових людей, так що нїхто не втїк.
Так смирились в тот день Моавитяне пред Израилем, и покоилась земля восемьдесят лет.
Тодї мусїли Моабії нагнутись під руку Ізраїлеві. І було мирно в землї вісїмдесять год. Аод же судив їх до смерти.