Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!

Ты можешь сменить язык чтения: uk en


Параллельное чтение

← (1 Царств 17) | (1 Царств 19) →

Синодальный перевод

Переклад Хоменка

  • Когда кончил Давид разговор с Саулом, душа Ионафана прилепилась к душе его, и полюбил его Ионафан, как свою душу.
  • Коли Давид закінчив розмову з Саулом, серце Йонатана прихилилось до Давидового серця, і Йонатан полюбив його, як свою душу.
  • И взял его Саул в тот день и не позволил ему возвратиться в дом отца его.
  • Саул узяв його того ж дня до себе й не дозволив йому вже повертатись до батька.
  • Ионафан же заключил с Давидом союз, ибо полюбил его, как свою душу.
  • Йонатан увійшов з Давидом у побратимство та полюбив його, як власну душу,
  • И снял Ионафан верхнюю одежду свою, которая была на нём, и отдал её Давиду, также и прочие одежды свои, и меч свой, и лук свой, и пояс свой.
  • і, знявши з себе верхню одежу, що її носив, дав її Давидові, до того ж і військовий свій одяг, ба й меча, лука та пояса свого.
  • И Давид действовал благоразумно везде, куда ни посылал его Саул, и сделал его Саул начальником над военными людьми; и это понравилось всему народу и слугам Сауловым.
  • Коли б Давид не виступав і куди б не посилав його Саул, то скрізь добре впорувався, так, що Саул настановив його над своїм військовим людом. Увесь народ собі його вподобав, ба навіть і Саулові служаки.
  • Когда они шли, при возвращении Давида с победы над Филистимлянином, то женщины из всех городов Израильских выходили навстречу Саулу царю с пением и плясками, с торжественными тимпанами и с кимвалами.
  • І от сталося, що вони йшли додому, коли Давид повертався, вбивши філістимлянина, вийшли жінки з усіх міст Ізраїля цареві Саулові назустріч, з радости ж: співали і танцювали під звуки бубнів та цимбалів.
  • И восклицали игравшие женщины, говоря: Саул победил тысячи, а Давид — десятки тысяч!
  • Жінки, танцюючи, повторювали приспів: «Саул побив тисячі, а Давид — десятки тисяч.»
  • И Саул сильно огорчился, и неприятно было ему это слово, и он сказал: Давиду дали десятки тысяч, а мне тысячи; ему недостаёт только царства.
  • Саул дуже розсердивсь, і не сподобалось йому це слово. Він сказав: «Давидові дали десятки тисяч, а мені тисячі, йому бракує хіба царства!»
  • И с того дня и потом подозрительно смотрел Саул на Давида.
  • І з того часу дивився Саул на Давида скоса.
  • И было на другой день: напал злой дух от Бога на Саула, и он бесновался в доме своём, а Давид играл рукою своею на струнах, как и в другие дни; в руке у Саула было копьё.
  • Другого дня найшов злий дух від Бога на Саула, й він був не при собі серед дому; Давид же грав на струнах, як і щодня, а в Саула був у руці спис.
  • И бросил Саул копьё, подумав: пригвожду Давида к стене; но Давид два раза уклонился от него.
  • І метнув Саул списа, думаючи: «Приб'ю Давида до стіни!» Та Давид ухиливсь від нього два рази.
  • И стал бояться Саул Давида, потому что Господь был с ним, а от Саула отступил.
  • І почав Саул боятися Давида, бо з ним був Господь, а від Саула відступив.
  • И удалил его Саул от себя и поставил его у себя тысяченачальником, и он выходил и входил пред народом.
  • Тоді Саул віддалив його від себе і зробив його тисяцьким: він завжди був на чолі свого загону
  • И Давид во всех делах своих поступал благоразумно, и Господь был с ним.
  • До чого б Давид не брався, все йому щастило, й Господь був з ним.
  • И Саул видел, что он очень благоразумен, и боялся его.
  • Саул же, бачивши, що йому щастить вельми, почав його боятись,
  • А весь Израиль и Иуда любили Давида, ибо он выходил и входил пред ними.
  • а ввесь Ізраїль і Юда любили Давида, бо він і входив і виходив перед народом.
  • И сказал Саул Давиду: вот старшая дочь моя, Мерова; я дам её тебе в жену, только будь у меня храбрым и веди войны Господни. Ибо Саул думал: пусть не моя рука будет на нём, но рука Филистимлян будет на нём.
  • Саул промовив до Давида: «Ось тобі, моя старша дочка Мерав: я дам її тобі за жінку, тільки мусиш мені бути добим витязем і Господні війни вести.» Сам же Саул думав: «Нехай не моя рука буде на ньому, а радше хай буде на ньому рука філістимлян.»
  • Но Давид сказал Саулу: кто я, и что жизнь моя и род отца моего в Израиле, чтобы мне быть зятем царя?
  • Давид відповів Саулові: «Хто я такий і який мій рід — родина мого батька — в Ізраїлі, щоб мені бути царським зятем?»
  • А когда наступило время отдать Мерову, дочь Саула, Давиду, то она выдана была в замужество за Адриэла из Мехолы.
  • Та як настав час видавати Мерав, дочку Саула, за Давида, ЇЇ віддано за жінку Адрієлові з Мехоли.
  • Но Давида полюбила другая дочь Саула, Мелхола; и когда возвестили об этом Саулу, то это было приятно ему.
  • Тим часом Міхаль, дочка Саула, полюбила Давида, й як про це сповіщено Саула, це йому було довподоби.
  • Саул думал: отдам её за него, и она будет ему сетью, и рука Филистимлян будет на нём. И сказал Саул Давиду: через другую ты породнишься ныне со мною.
  • Саул бо думав: «Віддам її за нього, й вона буде йому сильцем і рука філістимлян буде на ньому.» От і сказав Саул до Давида вдруге: «Сьогодні станеш моїм зятем.»
  • И приказал Саул слугам своим: скажите Давиду тайно: вот, царь благоволит к тебе, и все слуги его любят тебя; итак, будь зятем царя.
  • Саул звелів своїм слугам: «Говоріть потайки з Давидом таким робом: Цар прихильний до тебе, й усі його слуги тебе люблять. Зробися, отже, царським зятем.»
  • И передали слуги Сауловы в уши Давиду все слова эти. И сказал Давид: разве легко кажется вам быть зятем царя? я — человек бедный и незначительный.
  • Слуги Саула передали ці слова Давидові на вухо, та Давид відповів: «Чи ж вам здається незначною річчю стати царським зятем? Та я ж чоловік убогий і невидатний!»
  • И донесли Саулу слуги его и сказали: вот что говорит Давид.
  • І переказали слуги Саулові: ось так, мовляв, говорив Давид.
  • И сказал Саул: так скажите Давиду: царь не хочет вена, кроме ста краеобрезаний Филистимских, в отмщение врагам царя. Ибо Саул имел в мыслях погубить Давида руками Филистимлян.
  • Тоді Саул сказав: «Скажіть Давидові: Цар не бажає весільного гостинця, а тільки сто обрізних шкірок філістимлянських, щоб помститись над царськими ворогами.» Саул же продумував, як би його зробити так, щоб Давид потрапив у руки філістимлянам.
  • И пересказали слуги его Давиду эти слова, и понравилось Давиду сделаться зятем царя.
  • Його слуги донесли ці слова Давидові, й йому вподобалася справа — стати царським зятем. Призначений час не минув іще,
  • Ещё не прошли назначенные дни, как Давид встал и пошёл сам и люди его с ним, и убил двести человек Филистимлян, и принёс Давид краеобрезания их, и представил их в полном количестве царю, чтобы сделаться зятем царя. И выдал Саул за него Мелхолу, дочь свою, в замужество.
  • як Давид зібрався, двигнувся разом із своїми людьми, вбив двісті чоловік між філістимлянами й приніс двісті обрізних шкірок — повне число — цареві, щоб стати царським зятем. І Саул дав йому свою дочку Міхаль за жінку.
  • И увидел Саул и узнал, что Господь с Давидом и что Мелхола, дочь Саула, любила Давида.
  • Бачив Саул і зрозумів, що Господь був із Давидом і що ввесь Ізраїль його любить,
  • И стал Саул ещё больше бояться Давида и сделался врагом его на всю жизнь.
  • і почав ще більше боятись Давида й став йому ворогом назавжди.
  • И когда вожди Филистимские вышли на войну, Давид, с самого выхода их, действовал благоразумнее всех слуг Сауловых, и весьма прославилось имя его.
  • Філістимлянські князі й далі виступали в похід, але щоразу, як вони виступали, Давидові щастило понад усіх слуг Саула, й ім'я його стало вельми славним.

  • ← (1 Царств 17) | (1 Царств 19) →

    История обновлений История обновлений

    © UA biblenet - 2025