Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,
По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;
Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.
Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;
Орлята його пють кров, і де труп, там і він.
І говорив Господь дальше й сказав до Йова:
Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!
І відказав Йов Господеві й промовив:
Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.
Раз я говорив — та тепер говорити не стану; — навіть два рази, та більш не буду.
← (Йова 38) | (Йова 40) →