Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору.
      Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників — зло.
      Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.
      Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься.
      Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.
      Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.
      Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий.
      Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.
      Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає.
      Між гордими — одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою — у тих мудрість.
      Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.
      Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє — се дерево жизнї.
      Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.
      Наука мудрого — се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї.
      Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.
      Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.
      Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець — ратунок.
      Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.
      Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого.
      Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, — зледачіє.
      За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду.
      Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного.
      Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок.
      Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його.
      Праведний їсть до схочу, а черево безбожних терпить недостачу.
      ← (Приповістей 12) | (Приповістей 14) →