Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам.
      Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді.
      Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе.
      Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.
      У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос.
      Хоч і був Він Богом у всіх відношеннях, та не вважав Свою рівність Богові скарбом, за який треба триматися.
      Замість того, Він полишив Своє місце із Господом, ставши рабом, звичайною людиною. І ставши таким, принизив Себе, й був покірливим до останньої години, аж до смерті на хресті.
      Через те Бог возніс Його і звеличив до таких висот і дав Йому ім’я, яке є найважливішим від будь-якого іншого імені,
      щоб усі, хто знаходиться на небі, на землі і під землею, схилили коліна на Славу імені Ісусового.
      І щоб усі уста проголошували, що Ісус Христос — Господь на Славу Бога Отця.
      Тож любі друзі мої, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом.
      Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому.
      Робіть усе без нарікань та суперечок,
      щоб могли ви бути невинними й чистими дітьми Божими, бездоганними поміж розбещених і зіпсованих людей, серед яких ви сяєте, як зірки у темному світі.
      Несіть Послання, що дарує життя. Робіть так, щоб я пишався вами у День повернення Христа, побачивши, що змагався я і трудився не даремно.
      І навіть якщо кров моя проллється як пожертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами.
      У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною.
      Я маю надію в Господа Ісуса послати скоро до вас Тимофія, щоб утішитися, коли почую про вас.
      І хочу я послати саме його, бо не маю тут більше нікого, хто розділяє мої хвилювання і так щиро піклується про ваше благополуччя.
      Адже всі інші переслідують лише свої інтереси, нехтуючи інтересами Ісуса Христа.
      Вам відомо, що він за чоловік, і що, як син батькові своєму, служив він зі мною, поширюючи Добру Звістку.
      Тож маю надію негайно відіслати його до вас, як тільки побачу, як ідуть мої справи.
      Я впевнений, що Господь допоможе мені незабаром прийти до вас.
      Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в праці та соратника, і якого ви відправили допомогти мені у скруті моїй.
      Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів.
      Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб я не мав ще більшого горя.
      І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.
      Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей.
      Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім’я Христове. Він був готовий віддати своє життя, щоб служити мені так, як ви не могли.
      ← (Филип’ян 1) | (Филип’ян 3) →