Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Хоменка
В то время Иуда расстался со своими братьями и пошёл жить к человеку по имени Хира из города Одолламита.
Сталося ж того часу, що Юда відділився від своїх братів і пішов до одного адуламійця, на ім'я Хіра.
Там он встретил одну ханаанеянку, дочь Шуа, и женился на ней.
Побачив він там дочку одного ханаанця, на ім'я Шуа, взяв собі за жінку й увійшов до неї.
Ханаанеянка родила сына и назвала его Иром.
Вона зачала і вродила сина та й він дав йому ім'я Ер.
Потом она родила другого сына и назвала его Онаном,
Зачала знову і вродила сина й назвала його Онан.
а потом она родила ещё одного сына и назвала его Шела. Когда у Иуды родился третий сын, он жил в Хезине.
Та й ще раз вона вродила сина й дала йому ім'я Шела; а було це в Кезіві, як вона його породила.
Иуда выбрал в жены своему первенцу Иру женщину по имени Фамарь.
Згодом узяв Юда своєму первісткові Ерові жінку, на ім'я Тамара.
Ир, однако, сделал много плохого, не угодил Господу, и Господь умертвил его.
Але Ер, первенець Юди, був лихий в очах Господніх, і Господь убив його.
Тогда Иуда сказал брату Ира Онану: "Иди и спи с женой твоего покойного брата, стань ей мужем, и если родятся дети, то они будут детьми твоего брата Ира".
Тож Юда сказав до Онана: "Ввійди до жінки твого брата як дівер, сповни твій обов'язок, щоб зберегти потомство твоєму братові."
Онан знал, что дети от этого союза не будут его детьми, и потому, когда входил к Фамари, не оставлял своё семя внутри у неё.
Знав же Онан, що це не його буде потомство, тож коли він увіходив до жінки свого брата, то викидав сім'я на землю, щоб не дати потомства братові своєму.
Этим он прогневал Господа, и Господь умертвил также и Онана.
Не сподобалося Господові, що цей учинив, і він убив його теж.
Боясь, что и Шела будет умерщвлён, как были умерщвлены его братья, Иуда сказал тогда своей невестке Фамари: "Иди обратно к своему отцу, оставайся там и не выходи замуж, пока не подрастёт мой младший сын Шела". И Фамарь возвратилась в дом отца.
Тож каже Юда Тамарі, своїй невістці: "Сиди вдовою в домі свого батька, доки не виросте Шела, мій син." Бо думав собі: "Якби ж то не вмер і цей, як його брати." Пішла ж Тамара до дому свого батька і відтоді сиділа там.
Через некоторое время умерла жена Иуды, дочь Шуа. Когда для Иуды прошло время скорби, он со своим другом Хирой из Одолламита отправился в Фамну стричь шерсть с овец.
Як минуло вже чимало часу, дочка Шуа, жінка Юди, померла. І коли Юда вивершив жалобу, пішов він стригти вівці у Тімну, він і його друг Хіра з Адулламу.
Фамарь узнала, что её свёкор Иуда отправляется в Фамну стричь овец.
Про те сповіщено Тамару: он, мовляв, твій свекор, іде в Тімну стригти свої вівці.
Она сняла с себя вдовьи одежды, надела другую одежду и, прикрыв лицо чадрой, села у дороги, ведущей из Фамны в близлежащий город Енаим. Фамарь знала, что младший сын Иуды Шела вырос, но Иуда не имел планов женить его на ней.
Тож скинула вона з себе вдовичу одежу, накрилась наміткою, затулилася та й сіла при вході в Енаїм, що при дорозі до Тімни, бо бачила вона, що Шела вже виріс, та не дали йому її за жінку.
Проходя той дорогой, Иуда увидел её и подумал, что она блудница, ибо лицо её было скрыто чадрой, как у блудниц.
Коли побачив її Юда, подумав, що то повія, бо вона своє лице заслонила.
И вот он подошёл к ней и сказал: "Я хочу быть с тобой". (Он не знал, что это была его невестка Фамарь. ) "Сколько дашь мне за это?" — спросила Фамарь.
Тож завернув до неї з дороги й каже: "Ануж увійду до тебе!" Бо не знав що то його невістка. А вона каже: "Що даси мені, як увійдеш до мене?"
"Я пришлю тебе козлёнка из моего стада", — сказал Иуда. "Я согласна, — ответила она. — Но только сначала дай мне что-нибудь в залог, пока не пришлёшь козлёнка".
Він же відповів: "Пошлю тобі козеня з отари." На це вона сказала: "Чи даси завдаток, поки пришлеш?"
"Что ты хочешь от меня в залог того, что я пришлю тебе козлёнка?" — спросил Иуда. "Дай мне твою печать на шнуре, которой запечатываешь письма, и ещё дай мне твой дорожный посох", — сказала Фамарь. Иуда дал ей всё это и познал её, и Фамарь забеременела.
А він питає: "Який завдаток маю тобі дати?" Вона й каже: "Твою печатку, твою мотузку й твою палицю, що в твоїй руці." І дав він їй те й увійшов до неї, та й вона зачала від нього.
Фамарь отправилась домой, сняла чадру, которой закрывала лицо, и снова надела свою вдовью одежду.
По тому вона встала, пішла додому, скинула намітку з себе й надягнула знов одіж удовицтва свого.
Через некоторое время Иуда послал своего друга Хира в Енаим, чтобы тот доставил блуднице обещанного козлёнка, и велел ему забрать у неё печать и дорожный посох. Хир, однако, не сумел найти её
Тим часом Юда послав козеня через свого друга з Адулламу відобрати заставу від жінки, але той не знайшов її.
и спросил у мужчин в Енаиме: "Где та блудница, что сидела здесь у дороги?". Те же ответили: "Здесь никогда не было блудницы".
Питав він місцевих людей: "Де та повія, що була в Енаїмі при дорозі?" А вони відповідали: "Не було тут ніякої повії."
Друг Иуды пришёл к нему обратно и сказал: "Я не смог найти эту женщину. Тамошние мужчины сказали, что там никогда не было блудницы".
Тож повернувся він до Юди й каже: "Не знайшов я там її, та й місцеві люди казали: «Не було тут ніякої повії»."
"Пусть эти вещи остаются у неё, — сказал Иуда. — Не хочу, чтобы люди смеялись над нами. Я хотел отдать ей козлёнка, но мы не смогли найти её, и этого достаточно".
Тоді каже Юда: "Нехай собі бере, аби з нас люди не сміялись: ось я був послав козеня, а ти не знайшов її."
Три месяца спустя Иуде сказали: "Твоя невестка Фамарь согрешила, как блудницы грешат, и теперь беременна". Иуда сказал: "Выведите её и сожгите".
По якихось трьох місяцях повідомлено Юду: Зблудила, мовляв, Тамара, твоя невістка, ба й більше: завагітніла вона від блуду. А Юда сказав: "Нехай виведуть її геть і спалять!"
Мужчины пошли к Фамари, чтобы убить её, но она послала сказать своему свёкру: "Эти вещи принадлежат тому, от кого я забеременела. Посмотри на них: чьи они? Чья эта печать со шнуром? И чей это дорожный посох?"
Коли її виводили, вона послала своєму свекрові сказати: "Від чоловіка, чиї оці речі, я зачала." І додала: "Пізнавай, будь ласка, чиї оці речі: печатка, мотузка й палиця."
Иуда узнал эти вещи и сказал: "Она невиннее, чем я. Я не отдал ей своего сына Шелу, как обещал". И больше не входил к Фамари.
Тоді Юда пізнав їх і сказав: "Вона слушніша від мене, бо я не дав їй Шелу, мого сина!"
Пришло Фамари время рожать и оказалось, что у неё будут близнецы.
Коли ж настав їй час родити, ось — близнята в її лоні.
Во время родов один ребёнок высунул ручку, и повитуха повязала на неё красную тесьму. Она сказала: "Этот ребёнок родился первым".
І як вона породила, висунуло одне ручку, а повитуха схопила і прив'язала до ручки червону нитку, кажучи: "Це вийшло перше."
Ребёнок же убрал ручку, и первым родился другой. "Как ты сумел вырваться первым?" — сказала повитуха, и его назвали Фаресом.
Та й сталось: коли воно назад потягло ручку — аж тут його брат вийшов. І каже вона: "Як же ти прорвався!" І назвала його ім'ям Перец.