Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Хоменка
Между домом Саула и домом Давида велась продолжительная война. Давид становился сильнее и сильнее, а дом Саула всё больше ослабевал.
Війна між домом Давида й між домом Саула тяглася довго, та Давид дедалі більше закріплювався, а дім Саула дедалі слабшав.
У Давида родились сыновья в Хевроне. Первенец его был Амнон от Ахиноамы Изреелитянки.
І народилися Давидові сини в Хевроні: перворідень його був Амнон від Ахіноами з Єзреелу,
Второй сын — Далуиа был от Авигеи, вдовы Навала Кармилитянина. Третий — Авессалом, сын Маахи, дочери Фалмая, царя Гессурского.
другий Кілеав від Авігайли, вдови по Навалі з Кармелю, третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя Гешуру,
Четвёртый сын — Адония, сын Агиффы. Пятый — Сафатия, сын Авиталы.
четвертий Адонія, син Хаггіти, п'ятий Шефатія, син Авітали,
Шестой — Иефераам. Его матерью была Эгла, жена Давида. Эти шестеро сыновей родились у Давида в Хевроне.
шостий Їтреам від Егли, жінки Давидової. Ці народились у Давида в Хевроні.
Пока дома Саула и Давида враждовали между собой, Авенир становился более и более влиятельным в доме Саула.
Тим часом як тяглась війна між домом Саула й домом Давида, Авнер вбився у силу в домі Саула.
У Саула была наложница, по имени Рицпа, дочь Айя. И сказал Иевосфей Авениру: "Почему ты спал с наложницей моего отца?"
Була ж у Саула наложниця на ім'я Ріцпа, дочка Айї. Ішбаал, син Саула, сказав Авнерові: “Чому ти ввійшов до наложниці мого батька?”
Авенир очень разгневался на слова Иевосфея и сказал: "Разве я собачья голова у Иуды? Я оказал милость Саулу, его семье и его друзьям. Я не предал тебя в руки Давида. А ты сейчас обвиняешь меня в грехе из-за женщины.
Розсердивсь Авнер на слова Ішбаала вельми й мовив: “Хіба я песиголовець? Понині постійно чиню я добро домові Саула, батька твого, його братам та його приятелям, і не допустив, щоб ти потрапив у руки Давида, а ти тепер ще мені докоряєш за жінку!
Я обещаю — я сделаю, чтобы сбылось всё, что сказал Господь.
Хай Бог Авнерові відплатить та ще й причинить, коли я не зроблю Давидові того, в чому Господь йому поклявся:
Господь сказал, что отнимет царство у дома Саула и отдаст его Давиду. Господь укрепит трон Давида над Израилем и Иудеей, от Дана до Вирсавии. И пусть Бог накажет меня, если я этого не сделаю!"
заберу від дому Саула царство й поставлю престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дану аж до Версавії.”
Иевосфей не мог возразить Авениру, ибо боялся его.
І не зваживсь Ішбаал відповісти Авнерові ні слова, бо він боявся його.
Авенир отправил послов к Давиду сказать: "Чья это земля? Заключи со мной союз, и я помогу тебе стать правителем над всем народом Израиля".
Послав Авнер послів до Давида сказати йому: кому, мовляв, належить край? А далі: “Уклади союз зо мною, й моя рука буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.”
Давид ответил: "Хорошо, я заключу с тобой союз, но прошу тебя об одном: я не встречусь с тобой, если ты не приведёшь ко мне Мелхолу, дочь Саула".
Той відповів: “Добре! Укладу союз із тобою, тільки одного вимагаю я від тебе: ти не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Міхаль, дочку Саула, коли прибудеш побачитися зо мною.”
Затем Давид отправил послов к Иевосфею, сыну Саула, сказать: "Отдай мне мою жену Мелхолу, которая была обещана мне. Я заплатил за неё сотней филистимских краеобрезаний".
Давид послав послів до Ішбаала, сина Саула, сказати: “Віддай мені мою жінку Міхаль, що я здобув собі за сотню філістимлянських передніх шкірок.”
И послал Иевосфей людей, чтобы забрать её от мужа Фалтия, сына Лаишева.
Тоді Ішбаал послав, щоб її взяти в її чоловіка Палтієла, сина Лаїша.
Муж Мелхолы пошёл с ней. Плача, провожал он её до Бахурима. Но Авенир сказал Фалтию: "Возвращайся домой!" И тот возвратился.
Чоловік її проводжав її, плачучи в дорозі аж до Бахуріму. Тоді Авнер сказав до нього: “Іди, повертайсь!” І той повернувсь.
Авенир обратился к старейшинам Израиля и сказал: "Вы хотели, чтобы Давид был царём над вами.
Авнер увійшов у переговори зо старшими Ізраїля й промовив: “Давно вже ви бажали собі Давида царем над собою.
Сделайте это сейчас! Господь говорил о Давиде, когда сказал: "Через раба моего Давида Я спасу Мой народ Израиля от руки филистимлян и от руки всех врагов его"".
Беріться, отже, тепер до діла, бо Господь так сказав був про Давида: Рукою слуги мого Давида я визволю народ мій Ізраїля з рук філістимлян та всіх ворогів його.”
То же Авенир сказал и вениамитянам. Затем он пошёл в Хеврон рассказать Давиду всё, что хотели сделать Израиль и вся семья Вениамина.
Говорив Авнер також і з Веніямином, а потім пішов у Хеврон переказати Давидові про все, що ухвалив Ізраїль і ввесь дім Веніямина.
Когда Авенир и с ним двадцать человек пришли в Хеврон, Давид устроил для них пир.
Як же Авнер у товаристві двадцятьох мужів прибув до Давида в Хеврон, Давид справив Авнерові і мужам, що були з ним, бенкет.
И сказал Авенир Давиду: "Разреши мне пойти и собрать к господину моему царю весь народ Израиля, и они вступят с тобой в соглашение, и ты будешь править над ними, как душа твоя желает". Давид отпустил Авенира, и тот ушёл с миром.
І каже Авнер до Давида: “Ось я готовий піти й зібрати всього Ізраїля до мого володаря царя: вони укладуть союз із тобою, й ти царюватимеш над усім, як лиш твоя душа захоче.” І відпустив Давид Авнера й він пішов у мирі.
Иоав и слуги Давида вернулись из похода и принесли с собой много добра, захваченного у врагов. Но Авенира уже не было с Давидом в Хевроне, так как Давид отпустил его, и он ушёл с миром.
Аж ось прийшли слуги Давида з Йоавом із якогось походу й принесли велику здобич. Авнера ж не було вже в Давида в Хевроні, бо Давид відпустив його, й той пішов собі був у мирі.
Когда Иоав и всё войско, ходившее с ним, пришли, ему сказали, что к царю приходил Авенир, сын Нира, и что царь отпустил его с миром.
Коли повернувся Йоав із військом, що було при ньому, Йоавові сказали: “Авнер, син Нера, був у царя, та цей відпустив його, й він пішов у мирі.”
Иоав пришёл к царю и сказал: "Что же ты сделал? К тебе приходил Авенир, а ты дал ему уйти! Почему?
Тоді Йоав увійшов до царя й каже: “Що ти вчинив? Авнер прийшов до тебе, чому ж ти його відпустив і він пішов?
Ты знаешь Авенира, сына Нира. Он приходил обмануть тебя. Он приходил узнать выходы твои и входы и разведать о том, что ты делаешь".
Чи ти ж не знаєш Авнера, сина Нера? Таж він прийшов був, щоб тебе обманути, щоб спізнати твої виходи й входи і довідатись про все, що дієш!”
Иоав ушёл от Давида и послал гонцов за Авениром, и они привели его от родника Сира. Но Давид ничего не знал об этом.
І коли Йоав вийшов від Давида, послано гінців за Авнером, і завернули його від Сіра-криниці, а Давид не знав про це.
Когда Авенир возвратился в Хеврон, Иоав отвёл его внутрь ворот, чтобы поговорить с ним наедине. И там Иоав поразил Авенира в живот, и Авенир умер за кровь Асаила, брата Иоава.
Як же повернувсь Авнер у Хеврон, Йоав відвів його набік від воріт, наче б із ним поговорити тайно, й тут ударив його в живіт, і він умер за кров Азаела, брата Йоава.
Позже, когда Давид услышал об этом, он сказал: "Невинен я и царство моё вовек перед Господом в смерти Авенира, сына Нира.
Довідався про це Давид пізніше й мовив: “Невинен я і моє царство перед Господом повіки за кров Авнера, сина Нера.
Иоав и вся семья его отца отвечают за это. Пусть дом Иоава никогда не остаётся без прокажённого, или опирающегося на посох, или падающего от меча, или не имеющего хлеба!"
Нехай вона впаде на голову Йоава й на всю родину його батька! Нехай у домі Йоана не переводяться ніколи такі, що недугують на течиво чи на проказу, ті, що лиш до веретена здатні, що падають від меча або сидять без хліба!”
Иоав и брат его Авесса убили Авенира за то, что он убил их брата Асаила в сражении у Гаваона.
Йоав і його брат Авішай стратили Авнера за те, що він убив їхнього брата Азаела в бою під Гівеоном.
Затем Давид сказал Иоаву и всем, кто был с ним: "Разорвите свои одежды, оденьтесь в одежды печали и оплакивайте Авенира". Царь Давид шёл за гробом.
І повелів Давид Йоавові й усім людям, що були при ньому: “Пороздирайте на собі одежу, підпережіться волосяницями і йдіть перед Авнером, голосивши.” Та й цар Давид ішов за марами позаду.
Когда хоронили Авенира в Хевроне, царь громко плакал у могилы Авенира, а вместе с ним плакал и весь народ.
І як Авнера поховали в Хевроні, плакав цар уголос над гробом Авнера. Та й також увесь народ плакав.
Царь оплакивал Авенира и пел песню печали: "Должен ли был Авенир умереть, как глупец?
Цар співав таку плачевну пісню над Авнером, кажучи: “Чи то ж смертю безумного мусів Авнер умирати?
Руки твои не были связаны, и ноги твои не были в оковах. Нет, Авенир, ты пал от руки злодея". И весь народ снова стал оплакивать Авенира.
Руки тобі не зв'язано, ноги тобі не скуто кайданами. Ти поліг, як полягають від розбишаків!” І плакав за ним увесь народ ще більше.
Весь день люди приходили к Давиду и предлагали ему что-нибудь поесть. Но Давид дал клятву, сказав: "Пусть Бог накажет меня и принесёт мне много бед, если до захода солнца я притронусь к хлебу или другой еде".
Ввесь народ, поки був день, прийшов просити Давида, щоб їв щось, та він заклявся: “Хай мені Бог відплатить і гіршим, коли я буду їсти хліб або щось інше перед заходом сонця.”
И весь народ узнал об этом, и понравилось им это, как нравилось всё, что делал царь.
Довідався про те народ, і воно було йому довподоби, та й усе, що цар чинив, подобалось людям.
В тот день все иудеи и весь Израиль поняли, что царь не принимал участия в убийстве Авенира, сына Нира.
Увесь народ і ввесь Ізраїль того дня впевнився, що то не з волі царя вбито Авнера, сина Нера.
И сказал царь своим людям: "Вы знаете, что сегодня в Израиле пал великий вождь.
Цар сказав своїм слугам: “Чи знаєте, що цього дня поліг князь і великий муж у Ізраїлі?