Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Хоменка
Когда царь Давид состарился, он никак не мог согреться, и слуги укрывали его одеялами.
Цар Давид постарівся, став ветхий деньми, і хоч як його загортали покривалами, не міг зігрітися.
И сказали ему слуги его: "Мы найдём молодую девушку, которая будет заботиться о тебе. Она будет лежать возле тебя, и тебе будет тепло".
І кажуть йому його слуги: «Нехай би пошукали нашому добродієві цареві молоду дівчину, нехай би вона царя доглядала й слугувала йому й лежала б при його грудях в ложі, і буде тепло нашому добродієві цареві.»
Они искали красивую девушку по всей израильской земле, и нашли Ависагу Сунамитянку, и привели её к царю.
От і шукали по всіх околицях Ізраїля гарну дівчину та й знайшли Авішагу, шунамійку, та й привели її до царя.
Девушка была очень красива. Она ухаживала за царём, прислуживала ему, но царь не познал её.
Дівчина ж була гарна-прегарна; вона доглядала за царем і служила йому, але цар не спізнав її.
Адония, сын Давида и Аггифы, очень возгордился и сказал: "Я буду царём". Он завёл себе колесницы, всадников и пятьдесят человек, чтобы бежали впереди него.
Аж ось Адонія, син Хаггіти, запишавшися, почав говорити: «Я буду царювати!» Завів він собі колісниці, коні і п'ятдесят чоловіка, що бігли поперед ним.
Адония был очень красивым мужчиной. Он родился после брата своего Авессалома. Царь Давид никогда не огорчал Адония и никогда не спрашивал его: "Почему ты делаешь это?"
Батько ж його поки жив, ніколи не картав його, запитувавши: «Навіщо ти так чиниш?» А був він також дуже гарний з виду. Мати породила його після Авесалома.
Адония посоветовался с Иоавом, сыном Саруи, и с Авиафаром, священником. Они решили помочь ему стать новым царём.
І був він у змові з Йоавом, сином Церуї, та з священиком Евіятаром, і тягли вони за Адоніею.
Но священник Садок, и Ванея, сын Иодаев, и пророк Нафан, и Семей, и Рисий, и воины Давида не присоединились к Адонии.
Та священик Цадок, Беная, син Єгояди, і пророк Натан, і Семей, і Реї, і Давидові хоробрі не були за Адоніею.
Однажды у камня Зохелет, возле источника Рогель, Адония принёс в жертву овец, волов и жирных телят. Он пригласил всех своих братьев, сыновей царя, и всех иудеев, которые служили царю.
Раз якось нарізав Адонія овець, волів і годованих телят коло Слизького Каміння, що біля джерела Рогел, і закликав своїх братів, синів царських, і всіх мужів юдейських, що служили в царя.
Но Адония не пригласил ни пророка Нафана, ни Ванею, ни воинов отца, ни брата своего Соломона.
Пророка ж Натана, Бенаю, хоробрих і Соломона, брата свого, не закликав.
Нафан услышал об этом и спросил Вирсавию, мать Соломона:"Слышала ли ты, что Адония, сын Аггифии, сделался царём?А настоящий царь, Давид, ничего об этом не знает.
Тоді Натан сказав до Ветсавії, матері Соломона: «Чи ти чула, що Адонія, син Хаггіти, став царем, а Давид, наш пан, навіть про те й не знає?
Твоя собственная жизнь и жизнь сына твоего Соломона может быть в опасности. Но я посоветую, что тебе делать, чтобы спастись.
Оце ж раджу тобі: Рятуй твоє життя і життя твого сина Соломона.
Пойди к царю Давиду и скажи ему:"Господин мой царь, ты клялся мне, рабе твоей, что сын мой Соломон будет царём после тебя и будет сидеть на твоём троне. Так почему же Адония стал новым царём?"
Піди до царя Давида й скажи йому: Чи ж не сам ти, мій пане-царю, заприсяг був твоїй слугині, казавши: Син твій Соломон буде царем після мене і він сяде на моєму престолі. Чому ж то Адонія став царем?
И когда ты ещё будешь говорить с царём, я войду и расскажу царю, что произошло, и подтвержу твои слова".
І оце, як ти ще розмовлятимеш із царем, я ввійду за тобою та й потверджу твої слова.»
Вирсавия пошла к старому царю в спальню, где Ависага Сунамитянка прислуживала ему,
Ввійшла Ветсавія до царя до покою — цар же був старезний, а Авішага, шунамійка, вслугувала цареві, —
низко поклонилась и встала на колени перед царём. Царь спросил: "Что я могу сделать для тебя?"
припала (Ветсавія) на коліна і вклонилась цареві; цар запитав: «Чого бажаєш?»
Вирсавия ответила:"Господин мой, ты сам клялся рабе твоей Господом, Богом твоим:"Сын твой Соломон будет следующим царём после меня. Он будет сидеть на моём троне".
Відказала йому: «Пане мій! Ти заприсяг був твоїй слугині Господом, твоїм Богом: Син твій Соломон буде царем після мене і сяде на моїм престолі.
Но теперь Адония делает себя царём, а ты, господин мой царь, не знаешь об этом.
А ось Адонія став царем, а ти, добродію мій, царю, про це й не знаєш.
Он принёс в жертву множество волов, телят и овец. Он пригласил всех царских сыновей, священника Авиафара и военачальника Иоава, а твоего слугу Соломона он не пригласил.
Він нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх синів царських, священика Евіятара, та Йоава, начальника військ; Соломона ж, твого раба, не закликав.
Господин мой царь, все израильтяне смотрят на тебя. Они ждут, чтобы ты решил, кто будет следующим царём после тебя.
А на тобі, добродію мій, царю, очі всього Ізраїля, щоб ти об'явив їм, хто сяде на престолі добродія мого, царя, після нього.
Иначе, как только господин мой царь будет похоронен с отцами своими, эти люди будут считать меня и сына моего Соломона преступниками".
А то як тільки спочине мій добродій цар із своїми батьками я з моїм сином будемо злочинцями.»
Когда Вирсавия ещё говорила с царём, пришёл пророк Нафан.
Коли вона ще розмовляла з царем, увійшов пророк Натан.
Слуги сказали царю: "Здесь Нафан, пророк". И он вошёл к царю и поклонился ему лицом до земли.
І сказали цареві: «Ось пророк Натан.» Увійшов він до царя і вклонився цареві обличчям до землі.
Нафан сказал: "Господин мой царь, объявил ли ты, что Адония будет царствовать после тебяи что он будет сидеть на твоём престоле?
Мовив Натан: «Добродію мій, царю! Чи це ти розпорядив: Адонія стане царем після мене і сяде на моїм престолі?
Сегодня он спустился в долину и заколол множество волов, телят и овец для жертвоприношения. Он пригласил всех царских сыновей, военачальников и священника Авиафара. И сейчас они едят и пьют с ним, и говорят: "Долго живи, царь Адония!"
Бо сьогодні він зійшов у долину, нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх царських синів і військову старшину, й священика Евіятара; он вони їдять і п'ють перед ним, викликуючи: Нехай живе цар Адонія!
Но он не пригласил ни меня, ни священника Садока, ни Ванею, сына Иодаева, ни Соломона, слугу твоего.
Мене ж, твого слугу, священика Цадока, Бенаю, сина Єгояди і твого раба Соломона не закликав.
Господин мой царь, сделал ли ты это, не сказав нам?Скажи нам, кто будет царём после тебя?"
Невже ж сталось це за наказом мого добродія царя, і ти не сповістив раба твого, хто, після тебе, сидітиме на престолі добродія мого, царя?»
Тогда царь Давид сказал: "Позовите ко мне Вирсавию". И она предстала перед царём.
І відповів цар Давид і сказав: «Покличте мені Ветсавію!» Увійшла вона до царя й стала перед ним.
И царь поклялся:"Так же верно, как то, что жив Господь, избавивший меня от всякой беды, я даю тебе эту клятву.
Цар поклявся і сказав їй: «Так певно, як живе Господь, що визволив мене з усякої біди:
Я сделаю сегодня то, в чём клялся тебе Господом, Богом Израиля. Я обещал, что Соломон, сын твой, будет царём и сядет на мой престол после меня. И я сдержу своё обещание".
як заприсяг я тобі Господом, Богом Ізраїля, що син твій Соломон після мене буде царем і що він сидітиме на моєму престолі замість мене, так і зроблю сьогодні.»
Вирсавия опустилась на колени, поклонилась царю лицом до самой земли и сказала:"Да живёт господин мой, царь Давид, во веки веков!"
Припала Ветсавія на коліна обличчям до землі й уклонилася цареві та й каже: «Нехай добродій мій, цар Давид, живе повіки!»
И сказал царь Давид:"Позовите ко мне священника Садока, пророка Нафана и Ванею, сына Иодаева". И пришли они к царю.
І повелів цар Давид: «Покличте мені священика Цадока, пророка Натана, і Бенаю, сина Єгояди.» Як же вони ввійшли до царя,
Тогда царь сказал им: "Возьмите с собой моих слуг. Посадите сына моего Соломона на моего мула и отведите его к источнику Гиону.
сказав їм цар: «Візьміть із собою слуг вашого пана, посадіть Соломона, мого сина, на мого мула, й завезіть його в Гіхон.
Там священник Садок и пророк Нафан помажут его на царство в Израиле, потом затрубите в трубы и кричите: "Да живёт царь Соломон!"
Там нехай помаже його царем над Ізраїлем священик Цадок із пророком Натаном. Тоді сурміть та й викрикуйте: нехай жиде цар Соломон!
А затем возвращайтесь с ним назад. Он придёт, сядет на мой трон и будет царствовать вместо меня. Я назначил его вождём над Израилем и Иудой".
Потім ви вийдете слідом за ним, і він увійде й сяде на моїм престолі й буде царювати над вами замість мене; бо я призначив його князем над Ізраїлем і над Юдою.»
И ответил царю Ванея, сын Иодаев: "Аминь!Да скажет так Господь, Бог господина моего царя!
Беная ж, син Єгояди, відповів цареві і сказав: «Амінь! Так нехай скаже і Господь, Бог пана мого, царя.
Господин мой и царь, Господь был с тобой. И теперь, я надеюсь, Он будет с Соломоном и сделает царство его ещё могущественнее, чем твоё, мой господин и царь!"
Як був Господь з моїм паном і царем, так нехай буде і з Соломоном, і нехай звеличить його престіл понад престіл мого пана, царя Давида.»
И пошли священник Садок и пророк Нафан, Ванея, сын Иодая, и телохранители Давида, посадили Соломона на мула царя Давида и повели его к источнику Гиону.
Тоді священик Цадок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, вкупі з керетіями й пелетіями, посадивши Соломона на мула царя Давида, спустились і повезли його в Гіхон.
Священник Садок взял рог с елеем из священного шатраи вылил его на голову Соломона, показав этим, что он царь. Затем они затрубили в трубы, и весь народ закричал: "Долго живи, царь Соломон!"
Священик Цадок узяв рога з миром із намету та й помазав Соломона. І засурмили, і ввесь народ кликав: «Нехай живе цар Соломон!»
После этого весь народ последовал за Соломоном в город. Они играли на флейтах и были так счастливы и так радовались, что земля сотрясалась от их криков.
Тоді народ піднявся позад нього, і грали люди на сопілках, і раділи так славно, що аж земля розпадалась від їхнього крику.
Адония и все приглашённые им как раз заканчивали свой пир. Они услышали звук трубы, и Иоав спросил: "Что это за шум?Что происходит в городе?"
Почув це Адонія вкупі з запрошеними, саме коли скінчили бенкетувати. Почув також Йоав звук трубний та й каже: «Що це за шум розбурханого міста?»
Он ещё говорил, когда пришёл Ионафан, сын священника Авиафара. Адония сказал: "Войди. Ты достойный человек. Ты должен нести хорошие вести".
Коли він говорив, надійшов Йонатан, син священика Евіятара. Адонія сказав: «Ходи сюди, ти — чоловік порядний, несеш напевно добру вістку.»
Но Ионафан ответил Адонии: "Нет!Для тебя это плохие новости!Господин наш, царь Давид, поставил Соломона царём.
Відповів Йонатан і сказав До Адонії: «Зовсім ні! Наш пан, цар Давид, зробив Соломона царем.
Царь послал с Соломоном священника Садока, пророка Нафана, Ванею, сына Иодаева, и своего телохранителя. Они посадили Соломона на царского мула,
Цар послав з ним священика Цадока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, керетіїв та пелетіїв, і вони посадили його на царського мула,
а затем священник Садок и пророк Нафан помазали его на царство в Гионе. Оттуда они пошли в город праздновать. Вот отчего шум, который вы слышите.
а священик Цадок і пророк Натан помазали його в Гіхоні на царя, і звідти пішли назад з веселим криком, і зворушилось усе місто. Ось звідки галас, що ви чули.
И все слуги царские поздравляют царя Давида. Они говорят: "Царь Давид, ты великий царь!И теперь мы молимся, чтобы твой Бог сделал и Соломона великим царём. Мы надеемся, что Бог прославит Соломона ещё больше, чем тебя, и возвеличит царство Соломона больше, чем твоё!"И царь поклонился на своём ложе.
і царські слуги приходили поздоровляти нашого добродія, царя Давида, і промовляли: Нехай твій Бог зробить ім'я Соломона славнішим ніж твоє, і нехай возвеличить його престіл над престіл твій! І вклонився сам цар на своєму ліжку.
Царь Давид сказал: "Благословен Господь, Бог Израиля, Который посадил моего собственного сына на мой трон и позволил мне жить, чтобы увидеть это"".
Потім додав: Благословен Господь, Бог Ізраїля, що вчинив мені сьогодні так, що один з моїх сидить на моєму престолі, й очі мої це бачать.»
Все гости Адонии испугались и быстро разошлись.
Тоді всі, що їх закликав був Адонія, вжахнулись, повставали й порозходились, кожен у свій бік.
Адония же, боясь Соломона, пошёл и схватился за роги алтаря.
Адонію ж обняв страх перед Соломоном; він устав і пішов, щоб ухопитися за роги жертовника.
Затем Соломону сказали: "Адония боится тебя, царь Соломон. Он держится за роги алтаря и говорит:"Пусть пообещает мне сейчас царь Соломон, что не убьёт меня"".
І переказано Соломонові: «Он, Адонія, зо страху перед царем Соломоном, ухопив за роги жертовника та й каже: Нехай цар Соломон попереду мені заприсягне, що не стратить свого раба мечем.»
И ответил Соломон: "Если он будет человеком достойным, то ни один волос с головы его не упадёт на землю, но если он сделает недоброе, то умрёт".
А Соломон на те: «Якщо покаже себе чесним чоловіком, то й волосинка з нього не впаде на землю. Як же знайдеться на ньому якась провина, мусить умерти.»