Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
Ахаз, сын Иоафама, стал царём в Иудее в семнадцатый год царствования Факея, сына Ремалии.
Сімнадцятого року Пекаха, сина Ремалії, зацарював Ахаз, син Йотама, Юдиного царя.
Ахазу было двадцать лет, когда он стал царём. Он правил в Иерусалиме шестнадцать лет. Он не делал то, что Господь считал правильным. Он не подчинялся Господу, Богу своему, как его предок Давид.
Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі шістнадцять років, і не робив угодного в оча́х Господа, Бога свого, як батько його Давид.
Ахаз жил, как жили цари Израильские. Он даже своего сына принёс в жертву на огне, следуя страшным грехам народов, которых Господь прогнал из страны, когда пришли израильтяне.
І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, і навіть сина свого провів через огонь для Молоха, за гидо́тою тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами.
Он совершал жертвоприношения и воскурял фимиам на высотах, на холмах и под каждым зелёным деревом.
І прино́сив він жертву та кадив на па́гірках, і на згі́р'ях, та під усяким зеленим деревом.
Тогда Рецин, царь Сирийский, и Факей, сын Ремалии, царь Израильский, пошли, чтобы воевать против Иерусалима. Они окружили Ахаза, но не могли одолеть его.
Тоді прийшов Реці́н, сирійський цар, та Пеках, син Ремалії, Ізраїлів цар, на війну до Єрусалиму. І облягли́ вони Ахаза, та не змогли́ звоювати.
В то время Рецин, царь Сирийский, возвратил Сирии Елаф. Он выгнал из Елафа всех иудеев. Сирийцы вселились в Елаф и живут там и сегодня.
Того ча́су Рецін, сирійський цар, вернув Едомові Елата, і вигнав юдеїв з Елоту. І едо́мляни прибули́ до Елату, й осілися там, і живуть тут аж до цього дня.
Ахаз отправил послов к Феглаффелласару, царю Ассирийскому, сказать: "Я — твой слуга. Я тебе как сын. Приди и спаси меня от царя Сирийского и от царя Израильского, которые напали на меня".
І послав Ахаз послів до Тіґлат-Пелесера, асирійського царя, говорячи: „Я твій раб та син твій, — вийди й спаси мене з руки сирійського царя та з руки царя Ізраїлевого, що повстають на ме́не“.
И взял Ахаз серебро и золото, которое было в храме Господа и в сокровищницах царских палат, и отправил его в дар царю Ассирийскому.
І взяв Ахаз срібло та золото, зна́йдене в Господньому домі та в скарбницях дому царе́вого, і послав дару́нка до асирійського царя.
И послушался царь Ассирийский Ахаза, и пошёл воевать против Дамаска. Он захватил Дамаск и выселил его жителей в Кир, а Рецина убил.
І послухав його асирійський цар. І пішов асирійський цар на Дамаск і взяв його, а його мешканців вигнав до Кіру, а Реціна вбив.
Затем царь Ахаз отправился в Дамаск, чтобы встретиться с Феглаффелласаром, царём Ассирийским. Ахаз увидел алтарь в Дамаске и послал священнику Урии набросок алтаря с детальным планом его устройства.
І пішов цар Ахаз назу́стріч Тіґлат-Піл'есера, асирійського царя, до Дамаску, і побачив дамаського же́ртівника. І послав цар Ахаз до священика Урії подобу же́ртівника та взір його всієї його будови.
Священник Урия построил алтарь по образцу, который прислал из Дамаска царь Ахаз, ещё до того, как царь Ахаз вернулся из Дамаска.
І збудував священик Урі́я же́ртівника, — як усе, що послав був цар Ахаз із Дамаску, так зробив священик Урія до прихо́ду царя Ахаза з Дамаску.
Когда царь вернулся из Дамаска, он увидел алтарь, подошёл к нему и принёс на нём жертвы.
І прибув цар із Дамаску, і побачив цар того жертівника, і приступив цар до жертівника, і приніс на ньому жертву.
На алтаре он принёс свои жертвы всесожжения и хлебные приношения. Он совершил возлияние и окропил стороны алтаря кровью приношений содружества.
І спалив він своє цілопа́лення та свою жертву хлі́бну, і вилив свою ливну жертву, і покропив кров'ю своїх мирних жертов того же́ртівника.
Ахаз взял медный алтарь, который стоял перед Господом с передней стороны храма между новым алтарём и храмом Господа, и поставил его с северной стороны от своего нового алтаря.
А мідяно́го же́ртівника, що перед Господнім лицем, він переставив із переднього боку храму, з-поміж жертівника та з-поміж Господнього дому, і поставив його на бік жертівника на північ.
Затем царь Ахаз приказал священнику Урии: "На большом алтаре сжигай утренние всесожжения и вечерние хлебные приношения. Также сжигай на нём жертвы всесожжения от царя и хлебное приношение от него, и всесожжение от простых людей, и хлебное приношение от них, и приношения возлиянием от них. Также сжигай на этом алтаре утренние всесожжения, вечерние хлебные приношения и другие приношения, и возлияния от царя, и от простых людей. Окропляй большой алтарь кровью жертв всесожжения и кровью других жертв. А медным алтарём я буду пользоваться для того, чтобы вопрошать Господа".
I наказав цар Ахаз священикові Урії, говорячи: „На великому жертівнику пали ра́нішнє цілопа́лення та вечірню хлібну жертву, і цілопа́лення цареве та хлібну його жертву, і цілопа́лення всього народу Кра́ю та хлібну їхню жертву, і їхні ливні жертви. І всю кров цілопа́лення та всю кров жертви покро́пиш на нього. А щодо мідяно́го жертівника, то я розва́жу“.
Священник Урия сделал всё, что приказал ему царь Ахаз.
І зробив священик Урія все так, як наказав був цар Ахаз.
Царь Ахаз срезал ободки с передвижных подстав и снял с них умывальницы, в которых священники мыли руки. Он снял резервуар с медных волов, которые поддерживали его, и поставил его на каменный пол.
А цар Ахаз повідрубував рами підстав, і відсунув із них умивальницю, і зняв море з мідяни́х волів, що під ним, і поставив його на камінну підло́гу.
В храме было построено крытое место для субботних встреч. Но Ахаз убрал это крытое место. Ахаз также убрал и наружный царский вход. Ахаз сделал это ради царя Ассирийского.
І закритий суботній перехі́д, що збудували при храмі, і зо́внішній царськи́й вхід він обернув до Господнього дому задля асирійського царя.
Остальные дела, которые совершил Ахаз, описаны в летописи царей Иудейских.
А решта діл Ахаза, що́ він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.