Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Хоменка
На двадцать четвёртый день того же месяца израильтяне собрались на пост. На них были одежды печали, а головы их были посыпаны пеплом.
Двадцять четвертого дня того ж місяця сини Ізраїля зібрались і постили в волосяницях із порохом на голові.
Эти люди, настоящие израильтяне, отделились от чужеземцев. Израильтяне стояли в храмеи исповедовались в своих грехах и в грехах своих предков.
Потомки Ізраїля відділились від усіх чужинців і встали та сповідалися з своїх гріхів і з беззаконь батьків своїх.
Люди стояли там около трёх часов и читали книгу закона Господа, Бога своего. Затем ещё три часа они исповедовались в своих грехах и стояли на коленях, поклоняясь Господу, Богу своему.
Потім, стоявши на своєму місці, четвертину дня читали книгу закону Господа, Бога свого, а четвертину сповідались і поклонялись Господеві, Богові своєму.
Затем некоторые левиты стали на ступеньки: Иисус, Вания, Кадмиил, Шевания, Вунний, Шеревия, Вания и Хенани. Они взывали к Господу, Богу своему, громкими голосами.
На помості ж левітів стали Ісус, Бані, Кадмієл, Шеванія, Бунні, Шеревія, Бані та Хенані й гучним голосом закликали до Господа, Бога свого.
Затем снова говорили следующие левиты: Иисус, Кадмиил, Вания, Хашавния, Шеревия, Годия, Шевания и Петахия. Они сказали: "Встаньте и славьте Господа, Бога вашего!" Бог жил вечно! И вечно будет жить! Славное имя Твоё люди должны восхвалять! Пусть будет имя Твоё выше всякой похвалы и благословения!
Тоді левіти Ісус, Кадмієл, Бані, Хашавнія, Шеревія, Годія, Шеванія і Петахія сказали: «Встаньте, благословіте Господа, Бога вашого, від віку й довіку.» І благословили ім'я твоє славне, що вище понад усяке благословення та хвалу:
Ты — Бог! Господи, только Ты — Бог! Ты создал небо! Ты создал небеса и всё, что на них! Ты создал землю и всё, что на ней! Ты создал моря и всё, что в них! Ты дал всему жизнь! И ангелы небесные поклоняются Тебе!
«Ти, Господи, єдиний! Ти сотворив небо, небеса небес і все їхнє впорядження; землю й усе, що є на ній; моря й усе, що є в них. Ти живиш усе, й небесна рать перед тобою припадає.
Господи, Ты — Бог. Ты выбрал Аврама, Ты вывел его из Ура Халдейского, и Ты назвал его Авраамом.
Ти єси той Господь Бог, що вибрав Аврама й вивів його з Уру халдейського й дав йому ім'я Авраама.
Ты видел, что он был верным и преданным Тебе, и Ты заключил с ним соглашение. Ты обещал дать ему землю, которая принадлежала хананеям, хеттеям, аморреям, ферезеям, иевусеям, гергесеям. Ты обещал дать землю эту потомкам Авраама, и обещание Своё сдержал Ты, Потому что добр Ты!
Ти знайшов його серце вірним тобі, й уклав з ним договір, що даси його потомству землю ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, євусіїв, гіргашіїв, і ти додержав твоє слово, бо ти справедливий.
Ты видел, как страдали в Египте предки наши. И у моря Красного слышал Ты их крик о помощи.
Ти узрів злидні батьків наших у Єгипті й почув їхній зойк над Червоним морем,
Ты показал чудеса фараону. Ты делал удивительные вещи с его приближёнными и с народом его. Ты знал, что египтяне считают, что они лучше, чем наши предки. Но Ты доказал, как Ты велик, и они помнят это до сих пор!
і виявив знаки й чудеса над фараоном, над усіма його слугами й над усім народом його краю, бо ти знав як згірдливо вони обходилися з ними, і вчинив єси собі ім'я, що по цей день існує.
Ты Красное море рассёк перед ними, и по сухой земле прошли они! Ты бросил в море наших врагов, и они утонули, как камень в воде.
Ти розділив перед ними море, і вони пройшли серединою моря по сухій землі, а тих, що за ними гнались, ти вкинув у глибінь, неначе камінь у буйні води.
Ты днём их в облаке высоком вёл, а ночью в огненном столпе. Ты тропу им освещал, куда идти указывал Ты им.
Ти хмарним стовпом вів їх удень, а вночі стовпом вогненним, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали вони йти.
Затем сошёл Ты на гору Синай. С небес Ты с ними говорил. Ты им хорошие законы дал. Ты справедливые заветы дал им. Ты дал им заповеди и верные уставы.
Ти зійшов на Синай-гору й говорив з ними з неба, дав їм суди справедливі, закони певні, постанови й заповіді добрі.
Ты им рассказал о Твоём особом дне отдыха — субботе. Через слугу Твоего, Моисея, Ты заповеди дал им, и законы, и уставы.
Ти об'явив їм твою святу суботу й дав їм заповіді, постанови й закон через слугу твого Мойсея.
Они голодали, и Ты дал еду им с небес. Они хотели пить, и Ты им дал воду из камня. И Ты сказал им: "Идите, возьмите эту землю". Использовал Ты мощь Свою, и землю Ты забрал для них!
І хліб із неба дав їм, заради їхнього голоду, і воду із скелі добув їм, ради їхньої спраги, і сказав їм, щоб ішли й зайняли землю, яку поклявсь єси їм дати.
Но эти люди, наши предки, возгордились, упрямыми стали. Указам Твоим подчиняться они отказались.
Але вони й батьки наші були зухвалі, твердого карку, і вони не слухали твоїх заповідей;
Они отказались слушать тебя. Они забыли чудеса, которые Ты с ними делал! В своём упрямстве, следуя за Мириам, они вернулись в рабство! Но Ты Бог, который прощает! Ты добр и полон милосердия. Ты терпелив и полон любви. И Ты не оставил их!
не хотіли слухати й не згадали про чудеса твої, які ти чинив з ними, були тугошиї й настановили провідника, щоб повернутись у свою неволю в Єгипет. Але ти — Бог скорий прощати, добрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, — ти їх не покинув.
Ты не оставил их даже тогда, когда, сделав тельцов золотых, они сказали: "Вот Боги, которые вывели нас из Египта!"
Навіть коли вони зробили собі вилите теля й сказали: Це твій Бог, що вивів тебе з Єгипту, і завдали великої зневаги, —
Ты очень милостив: Ты в пустыне их не оставил, у них не отобрал Ты высокого облака днём. Ты продолжал вести их. И ночью огненный столп Ты у них не отобрал. Ты продолжал освещать их путь и показывал, куда идти.
ти в великому твоєму милосерді не покинув їх у пустині; і хмарний стовп не відступив від них удень, щоб вести їх дорогою, ані вогненний стовп уночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали вони йти.
Ты дал им Свой добрый Дух, чтобы сделать мудрыми их. Ты им манну давал для еды, и воду давал, чтобы жажду их утолить.
Ти дав їм дух твій добрий, щоб врозумив їх, і манни твоєї не відняв від уст їхніх та й воду дав їм у їхній спразі.
Ты сорок лет заботился о них! У них было всё, в чём нуждались они в пустыне. Одежды их не изнашивались. И ноги у них не пухли и не болели.
Сорок років харчував ти їх у пустині; нічого їм не бракувало, одежа їхня не зношувалась, ноги їхні не пухли.
Господи, Ты дал им царства и народы. Ты дал им далёкие земли, где немного людей живёт. Они получили землю Сигона, царя Есевонского, и землю Ога, царя Васанского.
Ти й дав їм царства й народи, і наділив їх ними, і вони забрали землю Сихона, хешбоньского царя, і землю Ога, царя башанського.
Ты сделал их потомков многочисленными, как звёзды в небесах. И Ты привёл их в землю, которую Ты обещал дать их предкам. Они вошли и взяли эту землю.
Синів їхніх ти розмножив, як зорі на небі, й увів їх у землю, про яку ти говорив батькам їхнім, що вони ввійдуть, щоб її посісти.
Получив эту землю, они покорили хананеев, живших там, Ты им позволил покорить их! Всё, что они хотели, Ты позволил делать им с этими народами, людьми, царями!
І ввійшли сини, і посіли землю. Ти підбив під них мешканців краю, ханаанян, видав їх їм у руки, царів їхніх і народи краю, щоб вони робили з ними за своєю волею.
Сильные города они захватили. Они получили плодородную землю. Они обрели дома, полные добра, и уже вырытые колодцы. Виноградники взяли они, сады оливковые и фруктовые деревья! Они ели, наедались и толстели, наслаждаясь всеми благами, которые Ты дал им, —
І зайняли вони укріплені міста й родючу землю, і забрали доми, повні всякого добра, висічені криниці, виноградники, сади оливкові й силу дерев плодових. Отож їли вони, насичувались, товстішали, і розкошували з твоєї великої доброти.
и против Тебя они восстали! Они отбросили Твои заветы! Они убили Твоих пророков. Пророки те людей предупреждали и возвратить к Тебе пытались их. Но наши предки с Тобою плохо поступали,
Та все ж таки були вони неслухняні й бунтувались проти тебе; відкинули закон твій від себе; пророків твоїх, що умовляли їх навернутись до тебе, вбили вони, і допускалися великої зневаги.
и Ты врагам позволил захватить их, и принесли враги им много бед. Когда беда пришла, то наши предки к Тебе за помощью взывали. И в небесах Ты их услышал. Ты очень милостив, — людей послал Ты, чтоб спасти их, и эти люди спасли их от врагов.
Тому ти видав їх у руки ворогів їхніх, що їх гнобили; коли ж у лиху годину вони закликали до тебе, ти їх вислуховував з неба і, з великого твого милосердя, посилав їм визволителів, що визволяли їх із рук ворогів їхніх.
Затем, как только наши предки отдохнули, так снова стали делать то же зло! И Ты врагу позволил их разбить и наказать их. Они к Тебе за помощью воззвали. И в небесах Ты их услышал и помог им. Ты очень милостив! Случалось это очень много раз!
А коли мали вони спокій, то знову чинили зло перед тобою, і ти видавав їх у руки ворогів їхніх, то ці й панували над ними. Тоді вони знову закликали до тебе, й ти вислуховував їх з неба і, з великого милосердя, рятував їх багато разів.
Ты их предупреждал. Ты говорил им возвратиться, но были слишком гордыми они. Указы Твои слушать отказались. Когда люди подчиняются Твоим законам, тогда они живут честно! Но наши предки нарушили Твои законы, — они упрямы были. Они от Тебя отвернулись, отказавшись слушать.
Ти пригадував їм, щоб навернути їх до закону твого, але вони були зухвалі й не слухали заповідей твоїх, і грішили проти твоїх постанов, які дають життя тому, хто їх виконує. Вони бунтуючись, обернулися спиною, стали тугошиїми й не слухали.
Ты к нашим предкам проявлял великое терпенье. Ты много лет им позволял с Тобою плохо поступать. Твоим Ты Духом их предупреждал. Ты посылал пророков, чтобы их предостеречь. Но наши предки не слушались, и Ты отдал их чужеземным народам.
Багато років ти був з ними терпеливим і впоминав їх духом твоїм через твоїх пророків, та вони не слухали; тоді ти видав їх у руки народів чужоземних,
Но Ты такой добрый! Ты полностью не уничтожил их, Ты не оставил их. Ты добрый и милостивый Бог!
але в великому твоєму милосерді не винищив їх цілком і не покинув їх, бо ти — Бог добрий і милостивий.
Боже наш, ты — великий Бог, страшный и сильный воин! Ты добр и милостив! Ты хранишь Свой завет! У нас много бед, и беды наши важны для Тебя! Несчастья постигли всех наших людей, и наших царей, и вождей, и священников наших, и наших пророков. Эти несчастья случались со времён царя Ассирийского и до сих пор!
Тож і тепер, Боже наш, Боже великий, могутній і страшний, ти, що додержуєш союз і милость! Не маловаж усіма тими стражданнями, що спіткали нас, царів наших, князів наших, священиків наших, пророків наших, батьків наших і ввесь народ твій, від часів асирійських царів і по цей день.
Но, Боже, Ты был прав — во всём, что с нами случилось, Ты был прав. А мы были не правы.
Ти справедливий у всьому, що над нами сталося, бо ти чинив по правді, а ми чинили зло.
Наши цари, вожди, священники и предки не подчинялись Твоему закону. Они не слушались Твоих указов, и на Твои предупреждения внимания не обращали.
Царі наші, князі наші, священики наші й батьки наші закону твого не додержувались і на заповіді твої та на упімнення твої, якими ти впоминав їх, не вважали.
Наши предки Тебе не служили и зло они творить не прекращали даже тогда, когда жили в царстве своём. Они наслаждались всеми прекрасными вещами, которые Ты им дал. Они наслаждались богатой землёй, и было у них много места, но дел неправедных своих они не прекращали.
В державі своїй, у великім добрі твоїм, що ти їм дав, у землі просторій та родючій, що нею наділив сси їх, вони тобі не служили, ані й від лихих своїх учинків не відвернулись.
И вот теперь рабы мы. Рабы мы в этой земле. В земле, которую Ты предкам нашим дал, чтобы они её плодами наслаждались, и всем добром, что здесь произрастает.
І от ми раби тепер; і на тій землі, що ти дав був батькам нашим, щоб живитись її плодами та її благами, — ось із нас наймити!
Урожай в этой земле большой. Но мы грешили, и этот урожай принадлежит царям, которых Ты поставил над нами. В их власти мы и скот наш. Они делают всё, что хотят, и мы в большой беде.
Врожай свій вона множить для царів, що ти настановив над нами за гріхи наші; вони панують над нашими тілами й над нашим товаром за своєю волею, а ми у великій нужді.»