Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Хоменка
На тринадцатый день двенадцатого месяца (Адара) народ должен был подчиниться царскому приказу. Это был день, когда враги евреев надеялись разделаться с ними. Но теперь всё изменилось. Теперь евреи были сильнее своих врагов, которые их ненавидели.
Дванадцятого місяця, тобто місяця Адара, тринадцятого дня, коли мав бути виконаний наказ царя й його веління, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти гору над ними, сталось навпаки, бо то юдеї вийшли переможно над своїми ворогами.
Евреи собрались вместе в своих городах во всех областях земли царя Артаксеркса, чтобы взять верх и напасть на тех, кто хотел их уничтожить. И никто не мог противостоять им. Эти люди боялись евреев.
Юдеї зібрались у своїх містах по всіх країнах царя Ксеркса, щоб накласти руку на тих, хто задумували на них лихо. І ніхто не міг устоятися перед ними, бо страх перед ними спіткав усі народи.
И все правители областей, сатрапы (вожди), начальники и царские управляющие помогали евреям. Все эти вожди помогали евреям, потому что боялись Мардохея, ибо
Князі країн, сатрапи, начальники й царські урядовці підтримували юдеїв, бо на них напав страх перед Мардохеєм.
Мардохей стал очень влиятельным человеком в царском дворце. В провинциях каждый знал его имя и каким важным человеком он был. А Мардохей становился всё более и более могущественным.
Бо Мардохей став великим у царському домі, і слава про нього розходилась по всіх країнах, цей бо чоловік, Мардохей, ставав дедалі сильнішим.
Евреи разбили всех своих врагов. Они убивали и уничтожали их мечами и делали всё, что хотели, с теми, кто их ненавидел.
Юдеї повбивали всіх своїх ворогів, стинаючи їх мечем, вирізуючи та винищуючи їх. Вони чинили із своїми ворогами, що хотіли.
В Сузах, в столичном городе, евреи убили и уничтожили пятьсот человек.
В Сузи-замку юдеї вбили й вигубили 500 чоловік.
Это были десять сыновей Амана, сына Амадафа. Аман был врагом евреев. Евреи убили всех этих людей, но не взяли ничего из принадлежавшего им.
десятьох синів Амана, сина Геммедати, ворога юдеїв, вони вбили, але до грабування рук своїх не простягли.
В тот день царь узнал, сколько людей было убито в столичном городе Сузах.
Того ж таки дня дійшло до відома царя число вбитих у Сузи-замку.
Царь сказал царице Есфири: "Евреи убили в Сузах пятьсот человек, и в том числе десятерых сыновей Амана. Что ты хочешь, чтобы было сделано в других владениях царя? Скажи, и всё будет исполнено. Проси, и я это сделаю".
Цар сказав до цариці Естери: «В Сузи-замку юдеї вбили й винищили 500 чоловік, не рахуючи десятьох синів Амана. Що ж то вони зробили в решті царських країн! Яке твоє тепер бажання? А воно буде вдоволене. Яка ще твоя просьба? А вона буде здійснена.»
Есфирь ответила: "Если царю угодно, позволь евреям в Сузах сделать то же и завтра. И повесь на столбах тела десяти сыновей Амана".
Тоді Естера сказала: «Коли цареві довподоби, нехай буде дозволено юдеям, що в Сузах, робити також завтра згідно з сьогоднішнім наказом, і нехай десятьох синів Амана повісять на шибениці.»
И царь отдал приказ. Этот закон был в Сузах ещё один день. И они повесили десять сыновей Амана.
І повелів цар так зробити, й дано наказ у Сузах, і десятьох синів Амана повішено.
Евреи в Сузах собрались вместе на четырнадцатый день месяца Адара. Они убили в Сузах триста человек, но не взяли ничего из того, что принадлежало этим людям.
Зібралися юдеї, що в Сузах, також і чотирнадцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах 300 чоловік, але до грабування рук своїх не прикладали.
В то время евреи, которые жили в других областях, тоже объединились для защиты и избавились от своих врагов. Евреи убили семьдесят пять тысяч своих недругов. Но они ничего не взяли из имущества, которое принадлежало этим людям.
Та й інші юдеї, що жили в царських країнах, зібралися, щоб стати до оборони свого життя й звільнитись від своїх ворогів, і вбили з тих, що їх ненавиділи, 75 тисяч, але до грабування рук своїх не простягали.
Это произошло на тринадцатый день месяца Адара. А на четырнадцатый день евреи отдыхали. Они сделали этот день счастливым праздником.
Це було тринадцятого дня місяця Адара, а чотирнадцятого був відпочинок, і його зроблено днем бенкетування та радости.
Евреи в Сузах собирались вместе на тринадцатый и четырнадцатый день месяца Адара, а на пятнадцатый день они отдыхали. Они сделали пятнадцатый день радостным праздником.
А юдеї, що були в Сузах, зібрались були тринадцятого і чотирнадцятого дня, п'ятнадцятого ж: дня був відпочинок, і його зроблено днем бенкетування та веселощів.
Поэтому евреи, которые жили в сельской местности и в маленьких селеньях, праздновали Пурим в четырнадцатый день Адара и проводили этот праздничный день в веселии и пиршествах, и посылали друг другу подарки.
Ось чому розсіяні юдеї, що живуть по селах та відкритих містечках, проводять чотирнадцятий день місяця Адара у веселощах та бенкетуванні, як день празниковий, посилаючи один одному дарунки.
Мардохей записал всё, что произошло, и разослал письма всем евреям во все области земли царя Артаксеркса. Он послал письма в дальние и близкие области,
Мардохей списав ці події й розіслав листи до всіх юдеїв, що були в усіх країнах Ксеркса, близьких і далеких,
чтобы евреи могли праздновать Пурим каждый год на четырнадцатый и пятнадцатый день месяца Адара.
наказуючи їм щороку святкувати чотирнадцятий і п'ятнадцятий дні місяця Адара
Евреи должны были праздновать эти дни, потому что в эти дни они избавились от своих врагов. Они также должны были праздновать этот месяц, ибо в этот месяц их печаль обратилась в радость, а их плач — в день праздника. Мардохей написал письма всем евреям. Он велел им отмечать эти дни, как счастливый праздник. Они должны были устраивать пиры, давать подарки друг другу и подаяния бедным.
як дні, за яких юдеї звільнились від своїх ворогів, і як місяць, у якому їхній смуток обернувся на радість, а їхня жалоба на свято, та зробити з них дні бенкетування та веселощів, взаємообміну подарунками та милостині вбогим.
И евреи согласились делать то, о чём писал им Мардохей, и согласились справлять праздник, который уже сами начали.
Юдеї прийняли те, що вже й самі почали були робити й про що Мардохей писав до них;
Аман, сын Амадафа, был врагом всех евреев. Он задумал погубить евреев и уничтожить их. Аман бросил жребий, чтобы выбрать день погрома и уничтожения евреев. В то время жребий также назывался "пур". Поэтому праздник называется "Пурим".
як то Аман, син Геммедати, агагія, ворог усіх юдеїв, задумав був занапастити юдеїв і кидав пур, тобто жереб, щоб вигубити їх і занапастити;
Аман задумал это, но Есфирь пошла говорить с царём. И он разослал новые указы. Эти указы не только разрушили планы Амана, но и принесли Аману те беды, которые случились с ним и его семьёй! Аман и его сыновья были повешены на столбах.
як справа донеслась до царя, й він звелів другим листом, щоб лукавий замір Амана, який той задумав на юдеїв, обернувся на його ж голову й щоб його та його синів повісили на шибениці.
В это время жребий называли "пур". Поэтому этот праздник и назвали "Пурим". Мардохей написал письмо и велел евреям отмечать этот праздник.
Ось чому названо ці дні Пурім, від імени пур. Отак, згідно з усіма словами цього листа й з тим, що самі бачили й що з ними сталось,
И евреи завели обычай праздновать эти два дня каждый год, в память о том, что они видели и что произошло с ними. Евреи и все люди, которые присоединились к ним, праздновали эти два дня каждый год в определённое время и как предписывалось.
юдеї постановили й взяли на себе, на своїх потомків і на всіх тих, що до них пристануть, щороку неодмінно святкувати тих два дні, як приписано в свій час.
Каждое поколение в каждой семье помнило эти два дня. Они отмечали этот праздник в каждой области и в каждом городе. И евреи никогда не перестанут праздновать дни Пурима. Потомки этих евреев будут всегда помнить этот праздник.
Ці дні мали бути пам'ятні й святковані від роду до роду в кожній сім'ї, в кожній країні й у кожному місті. Ці дні Пурім не могли ніколи вийти з ужитку серед юдеїв і пам'ять про них зникнути з-поміж потомків їхніх.
Царица Есфирь, дочь Абихаила, и еврей Мардохей написали письмо о Пуриме. Они написали властью, данной им царём, чтобы подтвердить правоту второго письма.
Цариця Естера, дочка Авіхайла, і Мардохей, юдей, написали й удруге з усією наполегливістю, щоб ствердити цей лист про Пурім.
И Мардохей послал письма всем евреям в сто двадцать семь областей царства царя Артаксеркса. Мардохей сказал людям, что праздник должен приносить людям мир и доверие друг к другу.
І розіслано листи до всіх юдеїв у 127 країнах царства Ксеркса, із словами миру й правди,
Мардохей написал эти письма, чтобы люди начали соблюдать Пурим, и сказал им когда отмечать этот новый праздник. Еврей Мардохей и царица Есфирь разослали евреям указ, чтобы установить эти два дня праздника для себя и для своих потомков. Они будут помнить этот праздник, как помнят другие праздники, когда евреи постятся и плачут о бедах, которые их постигли.
щоб затвердити ці дні Пурім на призначений час, як постановив для них Мардохей, юдей, і цариця Естера і як вони самі встановили для себе самих та для своїх потомків щодо днів посту і лементування.