Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Куліша та Пулюя
На тринадцатый день двенадцатого месяца (Адара) народ должен был подчиниться царскому приказу. Это был день, когда враги евреев надеялись разделаться с ними. Но теперь всё изменилось. Теперь евреи были сильнее своих врагов, которые их ненавидели.
Дванайцятого місяця, се б то місяця Адара, на тринайцятий день його, настав час, щоб здїйснився приказ царя і його наказ, в той день, коли вороги Юдеїв сподївались взяти власть над ними, а випало навідворот, що самі Юдеї взяли верх над ворогами своїми, —
Евреи собрались вместе в своих городах во всех областях земли царя Артаксеркса, чтобы взять верх и напасть на тех, кто хотел их уничтожить. И никто не мог противостоять им. Эти люди боялись евреев.
Зібрались Юдеї в своїх містах по всїх краях царя Артаксеркса, щоб накласти руку на тих, що задумали проти них лихо; й нїхто не міг проти них стати, бо страх перед ними напав на всї народи.
И все правители областей, сатрапы (вожди), начальники и царские управляющие помогали евреям. Все эти вожди помогали евреям, потому что боялись Мардохея, ибо
І всї князї по країнах, і сатрапи й начальники над областями, й виконателї справ царських піддержували Юдеїв, бо напав був на них страх перед Мардохейом.
Мардохей стал очень влиятельным человеком в царском дворце. В провинциях каждый знал его имя и каким важным человеком он был. А Мардохей становился всё более и более могущественным.
Бо великий був Мардохей в домі в царя, і слава про нього розходилась по всїх краях, бо сей чоловік, Мардохей, підоймався щораз то висше.
Евреи разбили всех своих врагов. Они убивали и уничтожали их мечами и делали всё, что хотели, с теми, кто их ненавидел.
І вбивали Юдеї всїх ворогів своїх, витинаючи мечем, вигублюючи й викорінюючи, й чинили з ворогами своїми, що хотїли.
В Сузах, в столичном городе, евреи убили и уничтожили пятьсот человек.
В Сузах, престольному містї, вбили Юдеї й вигубили пятьсот душ, (окрім)
Это были десять сыновей Амана, сына Амадафа. Аман был врагом евреев. Евреи убили всех этих людей, но не взяли ничего из принадлежавшего им.
Десятьох синів Амана, сина Амадатового, ворога Юдеїв, та до грабування не простягали рук своїх.
В тот день царь узнал, сколько людей было убито в столичном городе Сузах.
Того ж таки дня сказано цареві про число вбитих у Сузах, престольному містї.
Царь сказал царице Есфири: "Евреи убили в Сузах пятьсот человек, и в том числе десятерых сыновей Амана. Что ты хочешь, чтобы было сделано в других владениях царя? Скажи, и всё будет исполнено. Проси, и я это сделаю".
І сказав царь царицї Естері: В Сузах, престольному містї, вбили Юдеї й вигубили пятьсот душ; що ж вони зробили по инших країнах царевих? Яке ж твоє бажаннє? й воно буде вдоволене. І яка ще твоя просьба? вона буде здїйснена.
Есфирь ответила: "Если царю угодно, позволь евреям в Сузах сделать то же и завтра. И повесь на столбах тела десяти сыновей Амана".
І сказала Естер: Коли цареві до вподоби, то нехай би було дозволено Юдеям, що в Сузах, робити те ж саме й завтра, що сьогоднї, та й нехай би й десятьох синів Аманових повісили на дереві.
И царь отдал приказ. Этот закон был в Сузах ещё один день. И они повесили десять сыновей Амана.
І повелїв царь так зробити; й дано наказ в Сузах, і десятьох синів Аманових повішено.
Евреи в Сузах собрались вместе на четырнадцатый день месяца Адара. Они убили в Сузах триста человек, но не взяли ничего из того, что принадлежало этим людям.
І зібрались Юдеї, що в Сузах, так само й чотирнайцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах триста чоловіка, до грабіжі ж не простягали рук своїх.
В то время евреи, которые жили в других областях, тоже объединились для защиты и избавились от своих врагов. Евреи убили семьдесят пять тысяч своих недругов. Но они ничего не взяли из имущества, которое принадлежало этим людям.
Та й инші Юдеї, що знаходились в царських країнах, позбірались, щоб стати до оборони свого життя й забезпечити себе від ворогів своїх, і повбивали споміж ворогів своїх сїмдесять пять тисяч; до їх же добра не простягли руки своєї.
Это произошло на тринадцатый день месяца Адара. А на четырнадцатый день евреи отдыхали. Они сделали этот день счастливым праздником.
Се було тринайцятого дня місяця Адара; а на чотирнайцятий день сього ж місяця вони втихомирились і зробили його днем бенкетування та веселощів.
Евреи в Сузах собирались вместе на тринадцатый и четырнадцатый день месяца Адара, а на пятнадцатый день они отдыхали. Они сделали пятнадцатый день радостным праздником.
А Юдеї, що в Сузах, збірались тринайцятого дня його й чотирнайцятого дня його, та аж на пятнайцятий день його втихомирились і зробили його днем бенкетування та веселощів.
Поэтому евреи, которые жили в сельской местности и в маленьких селеньях, праздновали Пурим в четырнадцатый день Адара и проводили этот праздничный день в веселии и пиршествах, и посылали друг другу подарки.
З тієї причини Юдеї сілські, що живуть по селах та присїлках, проводять чотирнайцятий день місяця Адара в веселощах та в бенкетуваннї, як день празниковий, посилаючи подарунки один одному.
Мардохей записал всё, что произошло, и разослал письма всем евреям во все области земли царя Артаксеркса. Он послал письма в дальние и близкие области,
І списав Мардохей сї подїї й порозсилав письма до всїх Юдеїв, що в областях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких,
чтобы евреи могли праздновать Пурим каждый год на четырнадцатый и пятнадцатый день месяца Адара.
Про те, щоб вони завели в себе щорочнє сьвяткуваннє чотирнайцятого дня місяця Адара й пятнайцятого дня його,
Евреи должны были праздновать эти дни, потому что в эти дни они избавились от своих врагов. Они также должны были праздновать этот месяц, ибо в этот месяц их печаль обратилась в радость, а их плач — в день праздника. Мардохей написал письма всем евреям. Он велел им отмечать эти дни, как счастливый праздник. Они должны были устраивать пиры, давать подарки друг другу и подаяния бедным.
Яко таких днїв, в яких Юдеї стали безпечними від ворогів своїх, і як такого місяця, в якому їх смуток обернувся в радість, а сумуваннє — на день сьвяточний, — щоб зробили їх днями угощування та веселощів, посилаючи один до одного подарунки та милостиню вбогим.
И евреи согласились делать то, о чём писал им Мардохей, и согласились справлять праздник, который уже сами начали.
І прийняли Юдеї те, що вже сами почали чинити, й про що Мардохей написав до них,
Аман, сын Амадафа, был врагом всех евреев. Он задумал погубить евреев и уничтожить их. Аман бросил жребий, чтобы выбрать день погрома и уничтожения евреев. В то время жребий также назывался "пур". Поэтому праздник называется "Пурим".
Як Аман, син Амадатів, Вугеєць, ворог усїх Юдеїв, задумав був занапастити Юдеїв і кидав пур, то є жереб, щоб їх занапастити й вигубити,
Аман задумал это, но Есфирь пошла говорить с царём. И он разослал новые указы. Эти указы не только разрушили планы Амана, но и принесли Аману те беды, которые случились с ним и его семьёй! Аман и его сыновья были повешены на столбах.
І як Естер доступила до царя, і як царь видав другим листом приказ, щоб лукавий намір Амана, який він задумав на Юдеїв, обернувся на його ж голову, та щоб його й синів його повісили на дереві.
В это время жребий называли "пур". Поэтому этот праздник и назвали "Пурим". Мардохей написал письмо и велел евреям отмечать этот праздник.
Через се й назвали сї днї Пурім, від імення: пур. З сієї причини, згідно з усїма словами сього письма і з тим, що самі бачили і до чого в їх доходило,
И евреи завели обычай праздновать эти два дня каждый год, в память о том, что они видели и что произошло с ними. Евреи и все люди, которые присоединились к ним, праздновали эти два дня каждый год в определённое время и как предписывалось.
Постановили Юдеї і взяли на себе й на своїх дїтей, і на всїх попристававших до них, невідмінно, щоб сьвяткувати що року два днї, як приписано, й в свій час;
Каждое поколение в каждой семье помнило эти два дня. Они отмечали этот праздник в каждой области и в каждом городе. И евреи никогда не перестанут праздновать дни Пурима. Потомки этих евреев будут всегда помнить этот праздник.
Та щоб сї днї були памятними і сьвятковано їх від роду до роду в кожному поколїннї, в кожному краю і в кожному містї; і щоб сї днї Пурім не були визаконені в Юдеїв, і спомин про них не зник у дїтей їх.
Царица Есфирь, дочь Абихаила, и еврей Мардохей написали письмо о Пуриме. Они написали властью, данной им царём, чтобы подтвердить правоту второго письма.
Та й цариця Естер, дочка Абихаїлова, й Мардохей, Юдей, написали так само з усією намогою, щоб виконувано се друге письмо про Пурім,
И Мардохей послал письма всем евреям в сто двадцать семь областей царства царя Артаксеркса. Мардохей сказал людям, что праздник должен приносить людям мир и доверие друг к другу.
І послали письма до всїх Юдеїв в сто двайцятьох і сїмох областях Артаксерксового царства з словами мира й правди,
Мардохей написал эти письма, чтобы люди начали соблюдать Пурим, и сказал им когда отмечать этот новый праздник. Еврей Мардохей и царица Есфирь разослали евреям указ, чтобы установить эти два дня праздника для себя и для своих потомков. Они будут помнить этот праздник, как помнят другие праздники, когда евреи постятся и плачут о бедах, которые их постигли.
Щоб вони твердо держали сї днї Пурім в призначений час, який постановив про них Мардохей Юдей і цариця Естер, і як вони самі призначили їх про себе й про дїтей своїх, яко днї посту та покликання (до Бога).