Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Турконяка
Но теперь надо мною смеются те, кто младше меня, чьих отцов не удостоил бы я быть псами, пасущими моих овец.
А тепер найменші висміяли мене, тепер повчають мене частково ті, чиїх батьків я мав за ніщо, яких я не вважав гідними псів моїх черід.
Что мне до силы их рук, если она из них ушла?
І навіщо мені сила їхніх рук? Через них загинула повнота.
Измученные голодом и жаждой, они бродят ночами по выжженной земле и мрачным пустырям.
Бездітний у біді і голоді. Вони вчора втекли від біди і від скрути посухи.
Они ощипывают горькие травы, и хлеб для них — коренья дрока.
Ті, хто оточує соляні місця при звуку, для яких солене було їм їжею, котрі без честі й знехтувані, зубожілі від усякого добра, які й коріння дерев жували від великого голоду.
Им остаётся жить лишь в пересохших руслах рек, среди камней и рытвин.
доми яких були кам’яними печерами.
Они рыдают у кустов колючих и жмутся к ним.
З-посеред милозвучних кущів закричать вони, — котрі жили під дикою зеленню.
Они — без имени толпа, изгнанники, отверженные всеми.
Сини безумних і нечесних, їхні імена і слава згладжені із землі.
И теперь их сыновья смеются и поют песни про меня, и моё имя для них — ругательное слово.
А тепер я — їхні гусла, і вони мене мають за притчу.
Они презирают меня и держатся в стороне, не раздумывая, плюют в лицо мне.
Гидували ж мною, відступивши далеко, а для мого обличчя не стримувалися від плювання.
Теперь, когда Бог порвал тетиву у лука моего, и унизил меня, они не сдерживаются в присутствии моём.
Адже Він, відкривши Свій сагайдак, заподіяв мені зло, і вони позбулися уздечки моєї присутності.
Они набрасываются на меня с правой стороны, сбивают с ног, Я чувствую себя, как город осаждённый, как будто строят земляные валы против стен моих.
З правого боку нащадків вони повстали, простягнули свою ногу і пішли проти мене стежками їхньої згуби.
Они охраняют все дороги, чтобы я не мог убежать, они травят меня, не прибегая к помощи других.
Знищили мої стежки, бо Він скинув мій одяг.
Как через пролом в стене они пришли, они спешат и камни сыплют на меня.
Своїми стрілами Він мене прошив, учинив мені, як бажає, я на стражданнях замішаний.
Я содрогаюсь от страха, моё достоинство как ветром унесло, и, как облака, исчезла безопасность.
Мої страждання повертаються, моя надія відійшла, наче вітер, і моє спасіння, наче хмара.
Теперь моя жизнь на излёте, дни страданий меня захватили.
Тепер же на мені виллється моя душа, а мене охоплюють дні страждань.
Ночью болят мои кости, и боль моя никогда не утихает.
Вночі мої кості розгорілися, а моє сухожилля послабло.
Господь схватил меня за воротник и изорвал на мне одежду.
Великою силою схопила недуга мій одяг, оточила мене, наче облямівка мого одягу.
Он в грязь меня забросил и стал я вровень с пылью, с пеплом.
Схопила ж мене, наче глину, — моя частка в землі та в попелі.
Я взываю к Тебе, Господи, но Ты не отвечаешь, встаю, чтобы молиться, но Ты не слушаешь.
І я заволав до Тебе, та Ти не чуєш мене, вони встали і подивилися на мене.
Господи, Ты стал безжалостным ко мне, и силу мне во вред употребляешь.
Ти ж напав на мене без пощади, бичував Ти мене сильною рукою.
Ты меня поднял и на сильный ветер бросил, Ты в бурю кидаешь меня из стороны в сторону.
Призначив Ти мене на страждання, і Ти відкинув мене від спасіння.
Я знаю, Ты к смерти приведёшь меня, в тот дом, куда должны идти все живущие.
Знаю, що мене зітре смерть, бо кожному смертному земля — дім.
Но ведь никто же руку не поднимет на того, кто уже унижен и о пощаде просит.
Якби добрим було на себе накласти руки, чи попросивши іншого, він зробив би це мені.
Не плакал ли я о тех, кого беда настигла, и разве не скорбел за бедных?
Я ж плакав над кожним немічним, стогнав, бачачи чоловіка в скруті.
Надежда на лучшее не оправдалась, и вместо света тьма пришла.
Тож я, очікував добра, та ось, мене зустріли скоріше злі дні.
Страдания и боль не прекратятся, их много будет в будущем моём.
Моє нутро заклекотало і не замовчить, випередили мене дні бідноти.
Я стал весь чёрный, но не от солнца, стою перед людьми, о помощи кричу.
Стогнучи, я пішов, не замикаючи уст, став у зборі, волаючи.
Кожа потемнела, и тело всё горит от жара.
Моя шкіра сильно почорніла, а мої кості від спеки згоріли.