Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
Потом они ушли из Елима и на пятнадцатый день второго месяца с того времени, как вышли из Египта, пришли в пустыню Син, между Елимом и Синаем.
І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула́ до пустині Сін, що між Єлімом та між Сіна́єм, п'ятнадцятого дня другого місяця по ви́ході їх з єгипетського кра́ю.
В пустыне они стали снова роптать на Моисея и Аарона.
І стала ре́мствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
"Лучше было бы, если бы Господь просто убил нас в земле Египетской, — говорили они. — Там, по крайней мере, у нас было вдоволь еды, столько, сколько нам было нужно. Теперь же ты привёл нас в эту пустыню, и мы тут все умрём с голоду".
І говорили їм Ізраїлеві сини: „Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім кра́ї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба до́сить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір“.
Тогда Господь сказал Моисею: "Я сделаю так, что с неба вам станет падать хлеб, чтобы вам было, что есть. Пусть люди каждый день выходят и собирают сколько нужно на день. Я сделаю это, чтобы посмотреть, будут ли они поступать, как Я им велел.
І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а наро́д вихо́дитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб ви́пробувати його, чи буде він ходити в Моєму Зако́ні, чи ні.
Пусть люди каждый день собирают еды только на один день. В пятницу же, приготовляя еду, они увидят, что её хватит на два дня".
А настане шостий день, то приготують, що принесу́ть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день “.
Моисей и Аарон сказали израильскому народу: "Сегодня вы увидите, как силён Господь, узнаете, что Он — Тот, Кто вывел вас из Египта.
І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: „Настане вечір — і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського кра́ю.
Вы роптали против Господа, и Он услышал вас, и потому завтра утром вы увидите славу Господнюю. Вы беспрестанно роптали против нас, так может теперь нам будет покой".
А настане ра́нок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ре́мствування на Господа. А ми що́, що ви ре́мствуєте на нас?“
И ещё сказал Моисей: "Вы роптали, и Господь услышал ваш ропот, поэтому сегодня ночью Господь даст вам мясо, а утром вы получите столько хлеба, сколько вам нужно. Вы роптали против меня и Аарона, так может теперь нам будет покой. Помните, что ропот ваш не на нас, а на Господа".
І сказав Мойсей: „Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на наси́чення, бо почув Господь ре́мствування ваші, що ви ре́мствуєте на Нього. А ми́ що? Не на нас ре́мствування ваше, а на Господа!“
И сказал Моисей Аарону: "Поговори со всем народом Израиля и скажи им: "Предстаньте перед Господом, ибо Он услышал ваш ропот"".
І сказав Мойсей до Аарона: „Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ре́мствування!“
Весь народ Израилев собрался в одном месте, и Аарон говорил с народом, и когда он говорил, все повернулись и посмотрели на пустыню, и увидели славу Господнюю, явившуюся им в облаке.
І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, — аж ось слава Господня показалася в хмарі!
"Я слышал ропот израильского народа, так скажи им: "Сегодня вечером будете есть мясо, а утром будете есть хлеб, сколько захотите, и тогда вы узнаете, что можете довериться Господу, Богу вашему"".
„Я почув ре́мствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір бу́дете їсти м'ясо, а рано наси́титесь хлібом, — і познаєте, що Я — Господь, Бог ваш!“
В тот вечер налетели на стан перепела, а к утру землю вокруг стана покрыла роса.
І сталося ввечорі, і зняли́ся перепели́ці, і покрили та́бір. А рано була верства́ роси навколо табо́ру.
Когда же роса поднялась, под ней на земле осталось нечто подобное тонким хлопьям инея.
І підняла́ся верства́ тієї роси, — аж ось на пове́рхні пустині щось дрі́бне, вузькувате, дрібне, немов па́морозь на землі.
Увидев это, израильтяне стали спрашивать друг друга: "Что это такое?, ибо они не знали, что это было. Тогда Моисей сказал им: "Это — хлеб, который вам посылает Господь.
І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: „Ман гу?“, бо не знали, що́ то. А Мойсей відказав їм: „Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
Господь говорит, что каждый должен набрать столько, сколько ему нужно; каждый из вас должен набрать по корзине на каждого человека в семье".
Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди́ своєї, го́мер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наме́ті його.
Народ Израиля так и сделал — каждый набрал себе хлеба, одни больше, другие меньше.
I зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
Люди накормили всех, кто был у них в семье, и когда мерили, то всегда хватало на всех, лишнего же никогда не оставалось. Каждый набирал ровно столько, сколько нужно было ему и его семейству.
І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди́!
"Не оставляйте ничего до утра", — сказал им Моисей.
І сказав до них Мойсей: „Нехай ніхто не лишає з ньо́го до ра́нку!“
Но люди не послушали его; некоторые оставили еду на следующий день, в ней завелись черви, и она стала смердеть. И рассердился на них Моисей.
Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставля́ли з нього до ранку, а воно зачерви́віло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
Каждое утро люди набирали хлеба, каждый столько, сколько мог съесть; к полудню же еда таяла.
І збирали його щора́нку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.
В пятницу люди набрали еды вдвое больше, по две корзины на каждого; и предводители народа пришли и рассказали об этом Моисею.
І сталося шостого дня, — поназби́рували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посхо́дилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
Он сказал им: "Так было угодно Богу, это случилось потому, что завтра суббота, особый день отдыха в честь Господа. Сегодня приготовьте столько еды, сколько надо, а то, что останется, сберегите до утра".
А він сказав до них: „Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що бу́дете пекти — печіть, а що бу́дете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на схо́вок до ра́нку“.
И люди сберегли всё, что осталось, до следующего дня, и оно не испортилось, и черви в нём не завелись.
І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви́ не було в нім.
В субботу Моисей сказал народу: "Сегодня суббота, особый день отдыха в честь Господа, поэтому пусть никто из вас не выходит в поле. Ешьте то, что собрали вчера.
І сказав Мойсей: „Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не зна́йдете його на полі.
Собирайте шесть дней, седьмой же день — день отдыха, поэтому этого особого xлеба на земле не будет".
Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не бу́де в ній того“.
Но некоторые всё-таки пошли собирать в субботу и ничего не нашли.
І сталося сьо́мого дня, повихо́дили були з наро́ду збирати, та не знайшли.
И сказал тогда Господь Моисею: "Долго ли ещё вы будете отказываться следовать Моим наказам и наставлениям?
І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?
Послушайте, Господь сделал для вас субботу днём отдыха, и потому по пятницам будет посылать вам столько хлеба, сколько нужно на два дня. Поэтому в субботу каждый из вас должен сесть и отдыхать. Оставайтесь каждый у себя".
Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!“
Люди стали называть эту особую еду манной. Это были мелкие белые зёрна, подобные кориандровому семени, а по вкусу манна напоминала тонкие лепёшки с мёдом.
І назвав Ізраїлів дім ім'я́ тому: ма́нна. Вона була́, як коріяндрове насі́ння, біла, а смак її, — як тісто в меду.
Моисей сказал: "Господь повелел: "Сохраните по 8 чашек этой еды для ваших потомков, и тогда они увидят, чем Я кормил вас в пустыне, когда вывел вас из Египта"".
І сказав Мойсей: „Оце те, що наказав Господь: Напо́вни нею го́мер на схо́вок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського кра́ю“.
И сказал Моисей Аарону: "Возьми кувшин, насыпь туда восемь чашек манны и сохрани, чтобы поставить её перед Господом, сохрани для наших потомков".
І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми одну посу́дину, і поклади туди повний го́мер ма́нни, і постав її перед Господнім лицем на схо́вок для ваших поколінь“.
Аарон сделал так, как Бог повелел Моисею: поставил кувшин с манной перед соглашением.
І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
Народ ел манну 40 лет, пока не пришёл в землю отдыха, пока не пришли они к границе земли Ханаанской.
А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.