Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
И опять Иисус стал говорить им притчами. Он сказал:
А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
"Царство Небесное подобно царю, устроившему свадебный пир для своего сына.
„Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
Он послал слуг созвать гостей на пир, но те не захотели прийти.
І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
Он снова послал слуг с наказом сказать тем, кого он пригласил: "Послушайте, всё приготовлено для пира, заколоты откормленные тельцы и быки, всё готово. Приходите на свадебный пир".
Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
Но те, кого они приглашали, не послушали их и разошлись по своим делам. Один пошёл работать в поле, другой пошёл в свою лавку,
Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
прочие же схватили царских слуг и избили их до смерти.
А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
Царь рассердился. Он послал своих солдат, и те убили убийц и сожгли их город.
І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
Тогда он сказал своим слугам: "Все готово для свадебного пира, но те, кого пригласили, оказались недостойны.
Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
Так пойдите же на все перекрёстки и зазывайте всех прохожих ко мне на пир".
Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
Тогда слуги вышли на улицу и созвали всякого народу, и хороших людей и плохих, и пиршественный зал наполнился гостями.
І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
Царь вышел посмотреть на своих гостей и увидел среди них человека в одежде, не подходящей для праздника.
Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
Царь сказал ему: "Друг, как же ты попал сюда не в праздничной одежде?". Тот молчал.
та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав.
Тогда царь приказал своим слугам: "Свяжите его по рукам и ногам и бросьте во тьму наружную, где рыдают и скрежещут зубами".
Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
Тогда фарисеи вышли и стали совещаться о том, как бы поймать Иисуса на слове.
Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
Они послали к Нему своих учеников вместе с иродианами. Ученики сказали: "Учитель, мы знаем, что Ты правдив, что истинно учишь пути Божьему и не заботишься о том, что скажут о Тебе другие, ибо Ты неподкупен.
І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
Скажи нам, как Тебе кажется, правильно ли платить налоги кесарю или нет?"
Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
Иисус знал об их недобрых намерениях и потому сказал: "Лицемеры! Зачем стараетесь поймать Меня на слове?
А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
Покажите Мне монету, которой платите налоги". Ему принесли серебряную монету.
Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
Тогда Он спросил их: "Чьё на ней изображение и чьё имя?"
А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
Они сказали: "Кесаря". И тогда Он сказал им: "Так отдайте кесарю кесарево, а Богу — Божье".
Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
Услышав это, они удивились и, оставив Его, ушли.
А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
В тот день пришли к Нему саддукеи, которые утверждают, что воскресения нет.
Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
Они задали Ему такой вопрос: "Учитель, Моисей учил: Если человек умрёт бездетным, то его брат, как самый близкий родственник, должен жениться на его вдове и иметь с ней детей для продолжения рода своего умершего брата.
та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
Нас было семеро братьев. Первый из нас женился, а потом умер, и так как у него не было детей, его вдову взял себе в жёны другой брат.
Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
То же самое случилось и со вторым, и с третьим братом, и так умерли все семеро братьев,
Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
И вот мы хотим спросить: в будущей жизни, после воскресения, кому из семерых будет она женой? Ведь все они жили с ней".
Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
В ответ Иисус сказал им: "Заблуждаетесь, ибо не знаете ни Писаний, ни силы Божьей.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
В будущей жизни люди не будут ни жениться, ни выходить замуж. Вместо того они будут подобны ангелам на небе.
Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
Что же касается воскресения из мёртвых, то разве не читали вы, что сказал Бог на благо вам?
А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
Он сказал: "Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова". Он — Бог не мёртвых,
„Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
Когда фарисеи услышали, как Он поставил саддукеев в тупик Своим ответом, то собрались вместе.
Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
Один из них, знаток закона, испытывая Иисуса, спросил Его:
І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
"Учитель, какая самая важная заповедь в законе?"
„Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
Он ответил ему: "Возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, всей душой твоей и всем разумом твоим".
Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
Есть вторая заповедь, похожая на эту: "Возлюби ближнего, как самого себя".
А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
Весь закон и все учения пророков зиждутся на этих двух заповедях".
На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
"Что вы думаете о Христе? Чей Он сын?" Они сказали Ему: "Сын Давидов".
і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.
Он сказал им: "Как же это Давид, вдохновлённый Духом, называл Его Господом, говоря:
Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
"Господь сказал Господу Моему: Сядь по правую руку от Меня, и Я повергну врагов Твоих к ногам Твоим"?
„Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
Так если Давид называл Его Господом, как же Он может быть Сыном?"
Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“