Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
Когда Иисус кончил говорить всё это, то сказал Своим ученикам:
І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
"Вы знаете, что через два дня наступит Пасха, и Сын Человеческий будет отдан на распятие".
„Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
Тогда первосвященники и старейшины собрались во дворе первосвященника по имени Каиафа,
Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
и сговорились захватить Иисуса обманом и убить.
і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
Но они сказали: "Не во время праздника, чтобы не началась смута среди народа".
І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
Когда Иисус находился в Вифании в доме Симона прокажённого,
Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
к Нему пришла женщина с алебастровым сосудом, наполненным драгоценными благовониями и стала возливать их Ему на голову, когда Он сидел за столом.
підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
Увидев это, ученики вознегодовали и сказали: "К чему такое расточительство?
Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
Ведь благовония эти можно было бы продать по дорогой цене, а деньги отдать нищим".
Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
Иисус же, поняв это, сказал им: "Зачем смущаете женщину? Она сделала для Меня доброе дело.
Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
Ибо нищие всегда будут с вами, а Я не всегда.
Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
Пролив на Моё Тело благовония, она приготовила Меня к погребению.
Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
Истинно говорю: где бы ни проповедовали Евангелие, будут, вспоминая, рассказывать и о том, что сделала эта женщина".
Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
И тогда один из двенадцати, по имени Иуда Искариот, пошёл к первосвященникам
Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
и сказал: "Что дадите мне за то, чтобы предать Его вам?" Они предложили ему тридцать сребреников.
і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.
И с той минуты он стал искать удобного случая предать Иисуса.
І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
В первый день праздника Пресных Хлебов к Иисусу пришли ученики и сказали: "Где хочешь, чтобы мы приготовили для Тебя пасхальный ужин?"
А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
Он сказал: "Пойдите к одному человеку в городе и скажите ему: "Учитель говорит: Моё время пришло. Я отпраздную пасху вместе с учениками в твоём доме".
А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
Ученики поступили, как велел им Иисус и приготовили пасхальный ужин.
І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
Когда наступил вечер, Он сел за стол вместе со Своими двенадцатью учениками.
А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
И когда они ели, Иисус сказал: "Истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня".
І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
Глубоко опечаленные, они стали один за другим говорить Ему: "Уж наверное это не я буду, Господи!"
А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
В ответ Он им сказал: "Тот, кто опустил руку в одну чашу со Мной, тот и предаст Меня.
А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
Сын Человеческий уйдёт, как указано в Писании, но горе тому, кто предаст Сына Человеческого! Тому человеку лучше бы и вовсе на свет не родиться!"
Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
Иуда, который собирался предать Его, сказал: "Ты не думаешь, что это я, Учитель!" А Иисус ответил ему: "Ты сам сказал это!"
Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“ Відказав Він йому: „Ти сказав“.
И когда они ели, Иисус взял кусок хлеба, благословил его и, разломив, стал раздавать Своим ученикам, говоря: "Берите, ешьте, это-Тело Моё!"
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
А потом Он взял чашу и, возблагодарив Господа, передал им, говоря: "Пейте все,
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
ибо это-Кровь Моя, которая скрепляет новый договор и которая прольётся за многих ради прощения их грехов.
бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
Но скажу вам, не буду больше пить из плода виноградного до того дня, когда буду пить с вами новое вино в Царстве Отца Моего".
Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
И пропев гимн, они отправились на гору Елеонскую.
А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
И сказал тогда Иисус: "Вы все отречётесь от Меня сегодня ночью, ибо записано: "Поражу пастыря, и овцы стада рассеются".
Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
Но после воскресения Моего отправлюсь впереди вас в Галилею".
По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
Тогда Пётр ответил Ему: "Даже если все потеряют веру в Тебя, я никогда не потеряю".
А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
Иисус сказал ему: "Истинно говорю: в эту ночь, прежде чем петух пропоёт, ты трижды отречёшься от Меня".
Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
Пётр сказал Ему: "Даже если мне придётся умереть вместе с Тобой, я никогда не отрекусь". И все ученики повторили то же самое.
Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“ Так сказали й усі учні.
И пришёл Иисус с ними в место, называемое Гефсимания, и сказал ученикам: "Посидите здесь, пока Я схожу туда и помолюсь".
Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
И взял Он с собой Петра и двух сыновей Зеведея и предался печали и скорби.
І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
И сказал Он им тогда: "Моя душа полна смертельной скорби. Побудьте и пободрствуйте со Мной".
Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
И отойдя от них подальше, пал ниц и стал молиться, говоря: "Отец Мой, если это возможно, пусть минет Меня чаша сия, но пусть сбудется не то, что хочу Я, а то, чего Ты желаешь".
І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
Вернувшись к ученикам, Он увидел, что они спят и сказал Петру: "Так что же вы, не могли пободрствовать со Мной и часа?
І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не поддаться искушению. Дух бодр, но плоть слаба".
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
И снова отошёл и стал молиться, говоря: "Отец, если не минует Меня чаша эта, и должен Я буду пить её, то пусть исполнится воля Твоя".
Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
И возвратился Он и нашёл их спящими, ибо веки их отяжелели.
І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
И в третий раз Он отошёл и стал молиться, повторяя снова те же слова.
І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
Затем вернулся к ученикам и сказал им: "Вы всё ещё спите и отдыхаете? Послушайте, настал час и Сын Человеческий предан будет в руки грешникам.
Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
Вставайте и пойдём! Смотрите, вот тот, кто предаст Меня!"
Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
И когда Он говорил это, появился Иуда, один из двенадцати. Его сопровождала толпа людей, вооружённых мечами и дубинками, посланных первосвященниками и старейшинами.
І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
И тот, кто предал Его, подал им знак, сказав: "Тот, кого поцелую, Он и есть, хватайте Его".
А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
И тотчас подошёл к Иисусу и сказал: "Привет Тебе, Учитель!", а потом поцеловал Его.
І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“ І поцілував Його.
И сказал ему Иисус: "Друг, делай то, зачем пришёл". И подошли они и схватили Иисуса.
Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“ Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
Один из тех, кто был с Иисусом, обнажил меч и, нанеся удар рабу первосвященника, отсек ему ухо.
А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
И сказал ему Иисус: "Убери меч свой в ножны, ибо тот, кто поднимет меч, от меча и погибнет.
Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
Или думаешь, что Я не могу воззвать к Отцу Моему, и Он не пошлёт Мне на помощь больше двенадцати легионов ангелов?
Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
Но как же исполнятся Писания, если всего этого не случится?"
Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
И тогда Иисус сказал толпе: "Как на разбойника, вышли вы с мечами и дубинками взять Меня. Каждый день Я сидел в храме, проповедуя, но вы не схватили Меня.
Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
Всё это происходит во исполнение писаний пророков". Тогда все ученики оставили Его и убежали прочь.
Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
Взявшие Иисуса отвели Его к Каиафе, первосвященнику, где собрались все законоучители и старейшины.
А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Пётр следовал за Ним на расстоянии, до самого двора первосвященника, вошёл туда и сел вместе со стражниками, чтобы узнать, чем кончится дело.
Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
Первосвященники вместе со всем советом пытались добиться лжесвидетельства против Иисуса, чтобы предать Его смерти,
А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
но не находили ничего, хотя лжесвидетелей было много. Однако позже появились ещё два лжесвидетеля
і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
и сказали: "Этот Человек утверждал: "Я могу разрушить храм Божий и восстановить его в три дня".
і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
И тогда встал первосвященник и сказал Ему: "Почему не отвечаешь? Что означает свидетельство этих людей против Тебя?"
Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
Но Иисус молчал. Первосвященник сказал Ему: "Заклинаю Тебя Богом живым, скажи нам, Христос ли Ты, Сын Божий?"
Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
Иисус сказал ему: "Ты сам сказал это; и всё же, скажу тебе, что отныне увидите Сына Человеческого, сидящего по правую руку от Всевышнего и грядущего на облаках небесных".
Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
И тогда первосвященник разодрал на себе одежды, говоря: "Богохульник! Какие ещё нужны свидетели! Вы все слышали это богохульство!
Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
Что вы думаете?" В ответ они сказали: "Виновен и должен умереть!"
Як вам здається?“ Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
И они стали плевать Ему в лицо и бить Его кулаками, а другие хлестали Его по щекам,
Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
говоря: "Докажи нам, что ты пророк, Христос; скажи нам, кто ударил Тебя?"
і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
А Пётр в это время сидел снаружи во дворе, и подошла к нему одна служанка и сказала: "Ты тоже был с Иисусом Галилеянином".
А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
Но он стал отрицать это перед всеми, говоря: "Я не знаю, о чём ты говоришь!"
А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
Когда же он выходил за ворота, его увидела другая служанка и сказала тем, кто был там: "Этот человек был с Иисусом Назарянином".
А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
И снова отрёкся он от этого, поклявшись: "Я не знаю Этого Человека".
І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
Немного спустя подошли люди, стоявшие там, и сказали Петру: "Ты точно один из них, ибо твоя речь выдаёт тебя".
Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
И тогда он начал клясться и божиться: "Не знаю я Этого Человека". И тут же пропел петух.
Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“ І заспівав півень хвилі тієї.