Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Огієнка
Он стал говорить с ними притчами: "Один человек посадил виноградник, огородил его, вырыл яму для виноградных тисков и построил башню. Затем он сдал виноградник в наём нескольким виноградарям и отлучился.
І почав Він у при́тчах до них промовляти: „Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
В положенное время он послал к виноградарям слугу, чтобы тот получил с них причитающуюся ему долю урожая с виноградника.
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб прийняти частину плоду з виноградинка в тих винарі́в.
Но они схватили слугу, избили его и отослали прочь ни с чем.
Та вони схопи́ли його та й побили, і відіслали ні з чим.
Тот человек послал к ним другого слугу, но они разбили ему голову и обошлись с ним постыдно.
І зно́ву послав він до них раба іншого, — та й того вони зранили в голову та знева́жили.
Тогда он послал третьего слугу, и того они убили. Посылал он и многих других. Некоторых они избили, а других убили.
Тоді вислав він іншого, — і того вони вбили. І багатьо́х іще інших, — набили одни́х, а одни́х повбивали.
У него остался только один человек, его любимый сын. Он послал его к ним самым последним, говоря: "Они отнесутся к моему сыну с уважением".
І він мав ще одно́го, — сина улю́бленого. Наоста́нок послав і того́ він до них і сказав: „Посоромляться сина мого́!“
Но виноградари сказали друг другу: "Это — наследник. Если мы убьём его, наследство будет наше".
А ті винарі міркували собі: „Це спадкоємець; ходім, заморду́ймо його, — і нашою спа́дщина бу́де!“
И вот они схватили его, убили и выбросили его труп из виноградника.
І вони схопи́ли його та й убили, і викинули його за виноградник.
Что же сделает хозяин виноградника? Он придёт, предаст виноградарей смерти и отдаст виноградник другим.
Отож, що́ пан виноградинка зробить? — Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградинка іншим.
Разве вы не читали в Писании: "Камень, отвергнутый строителями, стал краеугольным.
Чи ви не читали в Писа́нні: „Камінь, що його будівни́чі відкинули, — той нарі́жним став ка́менем!
Это свершил Господь, и видеть это чудесно"."
Від Господа сталося це, — і дивне воно в оча́х наших“.
Иудейские предводители знали, что эта притча направлена против них и придумывали, как бы схватить Его, но боялись народа. Поэтому, оставив Его, они ушли.
І шукали Його, щоб схопи́ти, але побоялись наро́ду. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю при́тчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
И подослали они к Нему некоторых фарисеев и иродиан, чтобы те поймали Его на слове.
I вони вислали деяких із фарисеїв та іродія́нів до Нього, щоб зловити на слові Його.
Фарисеи и иродиане подошли и сказали Ему: "Учитель! Мы знаем, что Ты справедлив, и Тебя не заботит, кто что подумает, ибо Ты не лицеприятствуешь, а учишь пути Божьему в соответствии с истиной. Правильно ли платить налоги кесарю? Должны ли мы платить их или нет?"
Ті ж прийшли та й говорять Йому: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсі́м ні на ко́го, бо на лю́дське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?“
Но Он видел их лицемерие и сказал: "Зачем вы испытываете Меня? Принесите Мне динарий и дайте на него взглянуть".
А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: „Чого ви Мене випробо́вуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити“.
Они принесли, и Он спросил: "Чьё здесь изображение и чьё имя?" Они ответили: "Кесаря".
І прине́сли вони. А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“ Ті ж Йому відказали: „Кесарів“.
Тогда Иисус сказал им: "Так отдайте кесарю кесарево, а Богу — Божие". И они удивились Его словам.
Ісус тоді каже в відповідь їм: „Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!“ І дивувалися з Нього вони.
Подошли к Нему несколько саддукеев, которые утверждают, что нет воскресения, и спросили:
І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його та сказали:
"Учитель! Моисей написал для нас: "Если человек умрёт бездетным, то брат его должен жениться на вдове и иметь с ней детей для продолжения рода своего умершего брата".
„Учителю, Мойсей написав нам: „Як помре кому брат, і полишить дружи́ну, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружи́ну його́, та й відновить насіння для брата свого́“.
Было семеро братьев. Первый из них женился, но умер, не оставив детей.
Було сім братів. І перший взяв дружи́ну й умер, не лишивши дітей.
На этой женщине женился второй брат и тоже умер, не оставив детей. То же самое случилось и с третьим братом.
Другий теж її взяв та й помер, — і він не лиши́в дітей. Так само і третій.
Ни один из семерых братьев не оставил детей. Последней умерла женщина.
І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
При воскресении, когда люди воскреснут из мёртвых, кому она будет женой? Ведь она была женой семерых".
А в воскресінні, як воскреснуть вони, то котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружи́ну її“.
Иисус сказал им: "Не это ли приводит в заблуждение вас, не знающих ни Писаний, ни силы Божьей?
Ісус їм відказав: „Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писа́ння, ані Божої сили?
Ибо, когда люди воскреснут из мёртвых, они не будут ни жениться, ни замуж выходить, а уподобятся ангелам на небесах.
Бо як із мертвих воскреснуть, то не бу́дуть женитись, ані заміж вихо́дити, але будуть, немов анголи́ ті на небі.
Что же касается воскресения из мёртвых, то разве не читали вы в книге Моисея о пылающем кусте и о том, как Бог сказал Моисею: "Я — Бог Авраама, Бог Исаака, Бог Иакова".
Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як — при кущі́ — сказав йому Бог, промовляючи: „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів“,
Он Бог не мёртвых, а Бог живых. Вы глубоко заблуждаетесь, саддукеи".
Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь ду́же“.
Один из законников подошёл и, слыша, как они спорили и как хорошо Иисус отвечал им, спросил Его: "Какая заповедь важнейшая из всех?"
А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: „Котра́ заповідь перша з усіх?“
Иисус ответил: "Вот важнейшая заповедь: "Слушай, о, Израиль! Господь Бог наш есть единый Господь,
Ісус відповів: Перша: „Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — Бог єдиний“.
и ты должен возлюбить Господа Бога твоего всем сердцем твоим, всей душой твоею, всем разумом твоим и всей силой твоею".
І: „Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з ці́лої сили своєї!“ (Це за́повідь перша!)
Вторая заповедь такая: "Возлюби ближнего своего, как самого себя". Нет никакой другой заповеди важнее этих".
А друга (одна́кова з нею): „Люби свого ближнього, як само́го себе!“ Нема іншої більшої заповіді над оці!“
И законоучитель ответил Ему: "Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого, кроме Него.
І сказав Йому книжник: „Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що „Один Він, і нема іншого, окрім Нього“,
И возлюбить Его всем сердцем своим, всем разумом своим, всей силой своею, и возлюбить ближнего своего, как самого себя, означает гораздо больше, чем все приношения и жертвы".
і що „Любити Його всім серцем, і всім розумом, (і всією душе́ю), і з ці́лої сили“, і що „Любити свого ближнього, як само́го себе“, — це важливіше за всі цілопа́лення й жертви!“
Когда Иисус увидел, что тот отвечает так разумно, Он сказал: "Ты недалёк от Царства Божьего". После этого никто не решался задавать Ему вопросы.
Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: „Ти недалеко від Божого Царства!“ І ніхто не насмілювався вже питати Його.
Когда Иисус учил народ в храме, Он сказал: "Как могут законоучители говорить, что Христос — сын Давида?
Пото́му Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: „Як то книжники кажуть, що ніби Христос — син Давидів?
Давид сам, вдохновлённый Духом Святым, сказал: "Господь сказал Господу Моему: Сядь по правую руку от Меня, и Я повергну Твоих врагов к ногам Твоим".
Адже той Давид Святим Духом сказав: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
Давид сам называет Его Господом. Так как же Он может быть его сыном?" И множество народа внимало Ему с восторгом.
Сам Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
Хто такі книжники й фарисеї
І багато людей залюбки́ Його слухали.
І багато людей залюбки́ Його слухали.
Он говорил в Своём учении: "Берегитесь законоучителей. Они любят ходить в длинных одеждах, принимать приветствия на площадях
Він же казав у науці Своїй: „Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах прохо́джуватись, і привіти на ринках,
и занимать самые почётные места в синагогах и на пиршествах.
і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на прийняття́х,
Они, пожирающие имущество вдов и подолгу молящиеся напоказ, получат тягчайшее наказание".
що вдови́ні хати поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
Сев напротив ящика для сбора пожертвований, Иисус наблюдал, как люди клали в него деньги. И многие богачи клали много денег.
І сів Він навпроти скарбни́ці, і дививсь, як наро́д мідяки́ до скарбниці вкидає. І багато заможних укида́ли багато.
А одна бедная вдова, придя, положила две мелкие монеты, которые едва составляли один грош.
І підійшла одна вбога вдови́ця, і поклала дві ле́пті, цебто гріш.
Тогда, призвав к себе Своих учеников, Иисус сказал им: "Истинно говорю: эта бедная вдова положила в дароносицу больше, чем все богатые жертвователи,
І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.