Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Сучасний переклад
До Пасхи и Праздника Пресных Хлебов оставалось два дня. И первосвященники и законоучители, выискивая, как бы обманным путём схватить и убить Иисуса,
То було якраз за два дні до Пасхи та свята Прісних Хлібів. Головні священики та книжники все шукали спосіб, як би обманом і таємно від народу, схопити та вбити Ісуса.
говорили: "Только не во время праздника. Иначе народ может взбунтоваться".
Вони говорили між собою: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».
Когда Иисус находился в Вифании и сидел за трапезой за столом в доме Симона прокажённого, туда пришла женщина с алебастровым сосудом драгоценного благовония из чистого нарда. Она вскрыла алебастровый сосуд и возлила благовоние Ему на голову.
Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами з нарду. Вона відкрила посудину й почала лити олію Ісусові на голову.
Некоторые ученики рассердились и стали говорить друг другу: "К чему такое расточение благовония?
Побачивши це, деякі з учнів дуже розсердилися й загомоніли поміж собою: «Навіщо таке марнотратство?
Ведь его можно было бы продать более чем за триста динариев и раздать деньги нищим". И стали укорять женщину.
Це мирро можна було б дорого продати. Це принесло б більше трьохсот динарів,[46] які можна було б роздати бідним». Учні продовжували докоряти їй, кажучи, що негідне вдіяла вона.
Но Иисус сказал: "Оставьте её в покое. Зачем вы её смущаете? Она сделала для Меня доброе дело.
Та Ісус сказав: «Облиште її. Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене.
Ибо нищие всегда с вами, и вы можете помогать им в любое время, когда захотите. Но Я не всегда буду с вами.
Адже бідні завжди будуть з вами,[47] то й допомагати їм ви зможете, коли схочете, а Я — ні.
Она сделала, что могла: умастила Моё Тело благовонием заранее, чтобы приготовить его к погребению.
Вона зробила, що змогла. Помазавши мирром тіло Моє, вона приготувала Мене до похорону.
Истинно говорю: где бы в мире ни благовествовали, в память о ней будет сказано о том, что она сделала".
Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».
Вскоре после этого Иуда Искариот, один из двенадцати апостолов, пошёл к первосвященникам, чтобы предать в их руки Иисуса.
Один з дванадцятьох апостолів, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і почав говорити з ними про те, як він може допомогти їм зарештувати Ісуса.
Они обрадовались, услышав это, и обещали дать ему за это деньги. И стал Иуда искать удобного случая, чтобы предать Иисуса.
Ті дуже зраділи, почувши його, й пообіцяли добре заплатити йому за це. Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.
В первый день Праздника Пресных Хлебов, когда был принесён в жертву пасхальный ягнёнок, Его ученики сказали Ему: "Где Ты хочешь есть пасхальный ужин? Мы пойдём и всё приготовим".
Першого дня свята Прісних Хлібів, коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня, Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?»
И Он послал двух Своих учеников, сказав им: "Идите в город. Вам встретится человек, несущий кувшин с водой. Следуйте за ним
Ісус послав двох Своїх учнів, сказавши: «Ідіть у місто, там ви зустрінете чоловіка, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде, та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?”
и скажите хозяину того дома, куда он войдёт: "Учитель спрашивает: Где комната, в которой Я могу собраться с Моими учениками для пасхального ужина?"
Хозяин покажет вам большую комнату наверху, в которой всё будет уже подготовлено. Там и приготовьте для нас ужин".
Та той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері».
Ученики вышли и пошли в город, и нашли всё в точности, как сказал им Иисус, и приготовили пасхальный ужин.
Отож учні пішли до міста, і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю.
Когда наступил вечер, Он пришёл с двенадцатью апостолами.
Коли настав вечір, Ісус із дванадцятьма апостолами прийшов до тієї оселі.
И когда они сидели за столом и ели, Иисус сказал: "Истинно говорю: один из вас, кто сейчас ест со Мной, предаст Меня".
І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто тут зараз їсть зі Мною, зрадить Мене».
Они опечалились и один за другим стали говорить Ему: "Конечно же, не я!"
Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я?»
Иисус ответил им: "Это будет один из двенадцати, обмакивающий свой хлеб в одно блюдо со Мной.
Ісус відказав їм: «Так, це один із вас. Той, хто опустив хліб в чашу разом зі Мною і зрадить Мене.
Сын Человеческий пройдёт по назначенному пути и умрёт, как и написано о Нём. Но горе тому, кто предаст Сына Человеческого! Лучше бы ему и вовсе не родиться".
Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього в Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися».
И когда они ели, Он взял хлеб, благословил, преломил его и отдал им, сказав: "Ешьте, это Тело Моё".
За вечерею Ісус узяв хлібину, та, віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм учням зі словами: «Візьміть хліб цей і їжте його. Це тіло Моє».
Затем Он взял чашу с вином и, возблагодарив Бога, передал им, и все они отпили из этой чаши.
Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, подав цю чашу учням Своїм, і всі пили з неї.
А Он сказал: "Это Кровь Моя, которая скрепляет новое соглашение и которая должна пролиться за многих.
І сказав Ісус: «Це кров Моя, що засновує Новий Заповіт Божий для людей Його і що проллється на користь багатьох народів.
Истинно говорю: не притронусь к вину до того дня, когда буду пить новое вино в Царстве Божьем".
Істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли питиму молоде вино в Царстві Божому».
И, спев гимн, они пошли на гору Елеонскую.
І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору.
Иисус сказал им: "Вы все потеряете веру, ибо написано: "Поражу пастыря, и овцы рассеются!"
Тоді Ісус сказав учням Своїм: «Усі ви втратите віру свою. Кажу так, бо написано у Святому Писанні:
„Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”.
„Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”.
Но после Моего воскресения Я появлюсь в Галилее раньше вас".
Але коли Я воскресну з мертвих, то піду до Ґалилеї та дістануся того міста раніше за вас».
Пётр сказал Ему: "Даже если все остальные потеряют веру, Я не потеряю".
Але ж Петро відповів: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!»
Тогда Иисус ему ответил: "Истинно говорю, что сегодня, этой самой ночью, прежде чем дважды пропоёт петух, ты трижды отречёшься от Меня".
Тоді Ісус мовив йому: «Істинно кажу тобі: цієї ж ночі, ще до того, як двічі проспіває півень, ти тричі зречешся Мене[48]».
Но Пётр повторял ещё настойчивее: "Даже если я должен умереть с Тобой, я не отрекусь от Тебя". И другие говорили то же самое.
Та Петро й далі вперто наполягав: «Навіть якщо я маю вмерти разом з Тобою, я ніколи не зречуся». І всі інші учні мовили те ж саме.
После этого они пошли в селение, называемое Гефсиманией, и Иисус сказал Своим ученикам: "Посидите здесь, пока Я помолюсь".
Ісус та Його учні прийшли до місцевосці, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я помолюся».
Он взял с собой Петра, Иакова и Иоанна. Он стал горевать и тревожиться,
Він узяв з собою Петра, Якова та Іоана. Ісус почав тужити й журитися,
говоря им: "Моя душа скорбит смертельно. Побудьте здесь и бодрствуйте".
говорячи учням Своїм: «Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і пильнуйте».
Отойдя немного в сторону, Он упал на землю и молился, чтобы, если возможно, тот час миновал Его.
І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися, щоб, якщо це можливо, обминула Його лиха година.
Он сказал: "Авва! Отец Мой! Для Тебя всё возможно. Сделай же так, чтобы чаша эта миновала Меня. Но делай не то, что Я хочу, а то, что Ты хочешь".
І молив Він: «Авва, [49] Отче, все підвладне тобі. Хай обмине Мене ця чаша [50] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».
Затем Он вернулся к ним и, найдя их спящими, сказал Петру: "Симон, ты спишь? Разве не мог ты бодрствовать один час?
Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Симоне, чому ти спиш? Хіба ж не міг ти лише однієї години не спати?
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение. Дух силён, а плоть слаба".
Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне».
Затем Он вернулся к ним и опять нашёл их спящими, так как веки их отяжелели. И они не знали, что Ему сказать.
Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали. Знічені, вони не знали, що й сказати.
Он подошёл к ним в третий раз и сказал: "Вы всё ещё спите и отдыхаете? Довольно. Час настал. Сына Человеческого предают в руки грешников.
І підійшов Він утретє й сказав їм: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить. Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників.
Вставайте и пойдёмте: вот предающий Меня".
Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!»
И сразу же, пока Иисус ещё говорил, появился Иуда, один из двенадцати, и с ним толпа, вооружённая мечами и кольями, которую прислали первосвященники, законоучители и старейшины.
Поки Ісус це казав, з’явився Юда, один з дванадцятьох апостолів, а з ним разом і великий натовп з мечами та палицями. Цих людей послали головні священики, книжники та старійшини.
Предающий дал им знак: "Тот, кого я поцелую, и есть Иисус. Хватайте Его и берите под стражу".
Юда [51] пообіцяв подати їм знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його і візьміть під варту».
И тотчас, подойдя к Иисусу, сказал: "Учитель!" и поцеловал Его.
Тож він підійшов до Ісуса й, сказавши: «Вчителю» — поцілував Його.
И Иисуса схватили и взяли под стражу.
Тоді деякі чоловіки з натовпу схопили Ісуса і взяли Його під варту.
Но один из стоявших рядом учеников выхватил меч, ударил слугу первосвященника и отсёк ему ухо.
Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
Тогда Иисус сказал им: "Вы вышли на Меня с мечами и кольями, как будто Я — преступник.
Тоді Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями.
Каждый день Я был с вами, уча в храме, и вы не схватили Меня. Но то, что сказано в Писаниях, должно исполниться".
Я ж щодня був з вами у Храмі, навчаючи людей, та ви не заарештували Мене. Однак все це сталося, щоб збулося все, що було написане у Святому Писанні».
Среди последователей Иисуса был один юноша, у которого на теле не было ничего, кроме льняного покрывала, и они схватили и его также.
Серед Ісусових послідовників був один юнак, одягнений у лляну ряднину на голе тіло. Його також намагалися схопити, але він кинув ту ряднину і втік голий.
Но он оставил покрывало у них в руках и убежал нагой.
Иисуса привели к главному первосвященнику, где собрались все первосвященники, старейшины и законоучители.
Ті люди, які схопили Ісуса, відвели Його до хати первосвященика, у якого зібралися головні священики, старійшини та книжники.
А Пётр на расстоянии последовал за Ним прямо во двор первосвященника и сидел там со слугами, греясь у огня.
А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика Каяфи. Увійшовши до подвір’я, Петро сів там разом із охоронцями, гріючись біля багаття.
Первосвященники и весь синедрион пытались найти свидетельство против Иисуса, чтобы предать Его смерти, но ничего найти не могли,
Головні священики й весь Синедріон намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть, але нічого знайти не могли.
ибо, хотя многие лжесвидетельствовали против Него, их показания не сходились между собой.
Хоча і багато людей лжесвідчили проти Нього, але всі ті свідчення не збігалися одне з одним.
Затем некоторые встали и, лжесвидетельствуя против Него, сказали:
Деякі з присутніх вставали й зводили наклепи на Ісуса, кажучи:
"Мы слышали, как Он говорил: "Я снесу этот храм рукотворный, и в три дня выстрою другой, нерукотворный".
«Ми самі чули, як Він говорив: „Я зруйную цей Храм рукотворний і за три дні відбудую інший, нерукотворний”».
Но даже в этом лжесвидетельство не совпадало.
Але й в цьому їхні свідчення не узгоджувалися одне з другим.
Тогда первосвященник, встав перед Ним, спросил Иисуса: "Почему не отвечаешь? Что за свидетельство представляют против Тебя эти люди?"
Тоді первосвященик встав перед присутніми і запитав Ісуса: «Чому Ти не відповідаєш? Скажи нам, чи є правдою всі оті звинувачення, що ці люди свідчать проти Тебе?»
Но Он молчал и ничего не отвечал. Снова первосвященник задал Ему вопрос: "Ты ли Христос, Сын Благословенного Бога?"
Та Ісус мовчав, і нічого не відповів. Тоді первосвященик знову запитав Його: «Ти Христос, Син Благословенного Бога?»
Иисус ответил: "Да. И вы увидите Сына Человеческого, сидящего справа от Всемогущего и грядущего в облаках небесных".
Ісус відповів: «Так, Я — Син Господа Всевишнього! Та в майбутньому, побачите ви Сина Людського, Який сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога. І наближатиметься Він в хмарах небесних».
Тогда первосвященник, разодрав свои одежды, сказал: "Зачем нам ещё свидетели?
Почувши це, первосвященик у гніві роздер на собі одяг і сказав: «Він зневажає Бога! Ніяких свідчень нам більше не треба!
Вы слышали богохульство. Что вы думаете об этом?" И они все сказали, что Он виновен и должен быть предан смерти.
Ви всі чули, як Він ганьбить Всевишнього. Що скажете на це?» І всі вони визначили, що Ісус винен і заслуговує на смерть.
Некоторые стали плевать в Него. Надев повязку Ему на глаза, они стали избивать Его кулаками, говоря при этом: "Так прорицай же!" И стражники отвели Его в сторону и стали бить.
Деякі з людей почали плювати на Нього; вони затулили Ісусу очі й били Його кулаками, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк,[52] назви того із нас, хто вдарив Тебе!» Тоді охоронці відвели Ісуса осторонь й почали бити Його.
Когда Пётр находился во дворе, пришла одна из служанок первосвященника
Як раз у той час, коли Петро був на подвір’ї, туди прийшла одна зі служниць первосвященика. Побачивши Петра, який грівся біля вогнища, вона пильно подивилася на нього й сказала: «Ти також був з Ісусом, Тим, що з Назарету».
и, увидев греющегося у огня Петра, внимательно посмотрела на него и сказала: "Ты тоже был с тем Назаретянином, Иисусом".
Но он стал отрицать это, говоря: "Не знаю и не понимаю, что ты говоришь". Он вышел на передний двор, и запел петух.
Та Петро заперечив, сказавши: «Я не знаю і не розумію, про що ти говориш!» Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та тієї ж миті проспівав півень.[53]
А служанка опять стала говорить стоявшим рядом: "Этот человек один из них".
Але та дівчина-служниця, яка побачила його, знову почала говорити всім, хто там стояв: «Цей чоловік — один із учнів Христових!»
Но Пётр снова отрёкся, а спустя немного времени стоявшие там сказали Петру: "Ты точно один из них, потому что ты тоже галилеянин".
І знову Петро заперечив цьому. Але негайно люди, які стояли осторонь, сказали Петрові: «Безперечно, ти один із них, адже ти також з Ґалилеї».
И он начал клясться и божиться: "Я не знаю Человека, о Котором вы говорите".
Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!»
И тотчас петух пропел во второй раз. И, вспомнив обращённые к нему слова Иисуса: "Прежде чем петух пропоёт дважды, ты трижды отречёшься от Меня", Пётр разрыдался.
І тієї ж миті вдруге проспівав півень. І згадав Петро, про що Ісус казав йому: «Ти тричі зречешся Мене ще до того, як двічі проспіває півень». І він гірко заридав.