Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Куліша та Пулюя
Иисус вышел оттуда и пошёл в Свой родной город. Его ученики следовали за Ним.
І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слїдом за Ним ученики Його.
Когда наступила суббота, Он начал учить в синагоге, и многие, слушая Его, изумлялись и говорили: "Откуда у Него это учение? И что за мудрость Ему дана, что такие чудеса совершаются Его руками?
І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся?
Разве Он не плотник, сын Марии, брат Иакова, Иосии, Иуды и Симона? И не здесь ли среди нас Его сестры?" И не захотели они признать Его.
Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.
Иисус сказал им: "Не бывает пророк без чести, разве только в своём родном городе, среди своих и в своём доме".
Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країнї своїй, та в родинї, і в домівцї своїй.
И не мог Он совершить там никакого чуда; только на нескольких больных возложил руки и исцелил их.
І не міг там нїякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх.
Он очень удивлялся их неверию. Затем Он пошёл по селениям учить людей.
І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.
Он призвал к себе двенадцать апостолов, начал рассылать их по двое и дал им власть над нечистыми духами.
І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;
И сказал Он им: "Не берите с собой ничего, кроме посоха дорожного: ни хлеба, ни сумы, ни денег в карманах.
і звелїв їм, щоб нїчого не брали на дорогу, тільки одну палицю: нї торбини, нї хлїба, нї у черес грошей,
Обуйтесь в сандалии и возьмите только ту одежду, что на вас.
щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежинї.
В какой бы дом вы ни вошли, оставайтесь там, пока не покинете тот город.
І рече їм: Де б ви нї зайшли в яку господу, там пробувайте, аж поки вийдете звідтіля.
И если в каком-то месте вас не примут или не станут слушать, то выходя оттуда, отряхните пыль с ног своих. Это будет для них предупреждением".
А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусїть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуваннє їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, нїж городові тому.
И они пошли и стали проповедовать, чтобы люди каялись в своих грехах.
І вийшовши вони, проповідували, щоб каялись.
Они изгоняли много бесов и многих больных натирали оливковым маслом и исцеляли их.
І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли.
Царь Ирод прослышал про Иисуса, потому что имя Его стало хорошо известно. Некоторые говорили: "Иоанн Креститель воскрес из мёртвых и поэтому может творить чудеса".
І дочув ся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.
Другие говорили: "Он Илия". А третьи утверждали: "Он пророк, подобный одному из пророков древних времён".
Инші казали, що се Ілия; инші ж казали, що се пророк або один з пророків.
Услышав это, Ирод сказал: "Иоанн, которого я казнил, воскрес из мёртвых".
Почувши ж Ірод, сказав: Що се Йоан, котрого я стяв, він устав з мертвих.
Ирод сам отдал приказ схватить Иоанна и заточить его в темницу из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа, на которой он потом сам женился.
Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темницї за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею.
Ибо Иоанн говорил Ироду: "Не по закону тебе брать в жёны жену твоего брата".
Сказав бо Йоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.
И Иродиада, затаив злобу против Иоанна, хотела его убить, но не могла это сделать,
Іродияда ж лютувала на него, й хотїла його вбити, та не могла.
потому что Ирод боялся Иоанна, так как знал, что он человек праведный и святой и берёг его. Ирод с удовольствием слушал проповеди Иоанна, хотя они его всегда беспокоили.
Ірод бо боявсь Йоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.
Но настал день, когда по случаю своего дня рождения Ирод устроил пир для своих вельмож, военачальников и галилейских старейшин.
Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським,
И когда дочь Иродиады вошла и стала плясать, то угодила Ироду и его гостям, и царь Ирод сказал девочке: "Проси у меня, что хочешь, и я дам тебе это".
і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й тим, що сидїли з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі.
И он поклялся ей: "Я дам тебе, что ты только захочешь, хоть половину моего царства".
І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хоч би й половину царства мого.
Она вышла и спросила у матери: "Что мне попросить?" А та ответила: "Голову Иоанна Крестителя".
Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя.
Девочка сразу же поспешила к царю и попросила: "Я хочу, чтобы ты дал мне теперь же на блюде голову Иоанна Крестителя".
І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, щоб менї дав зараз на блюдї голову Йоана Хрестителя.
Царь сильно опечалился, но, так как он поклялся при гостях, то не захотел отказать ей.
І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сидїли, не хотїв їй відмовити.
Поэтому царь тотчас же послал солдата и приказал ему принести голову Иоанна. Тот пошёл, отсёк Иоанну голову в темнице,
І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темницї.
принёс её на блюде и отдал девочке, а девочка отдала её матери.
І принїс голову його на блюдї, і дав її дївицї, а дївиця дала її матері своїй.
Когда ученики Иоанна услышали об этом, они пришли, взяли его тело и положили в гробницу.
І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тїло його, та й положили його в гробі.
Апостолы собрались вокруг Иисуса и рассказали Ему обо всём, что они сделали и чему научили.
І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.
Он сказал им: "Давайте удалимся в уединённое место, и вы отдохнёте там немного". Ибо там, где они находились, было множество людей, и им даже было некогда поесть.
І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть нїколи було їм їсти.
Но многие люди, видевшие, как они отплывали, знали, кто они такие; и побежали туда по берегу изо всех городов и опередили их.
І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усїх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.
Когда Иисус вышел из лодки, Он увидел ожидавшую их большую толпу, Ему стало жаль этих людей, потому что они были подобны овцам без пастуха. И Он начал многому учить их.
І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівцї, не маючі пастиря; і почав навчати їх багато.
День подходил к концу, так что Его ученики подошли к Нему и сказали: "Место здесь пустынное, и уже очень поздно.
І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, —
Отпусти людей, чтобы они могли пойти по окрестным селениям и деревням и купить себе что-нибудь поесть".
відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.
Но Он ответил им: "Вы дадите им поесть". Они сказали Ему: "Что? Мы должны пойти купить хлеб на всех? Нам понадобится целый месяц для того, чтобы всем вместе заработать такие деньги!"
Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?
Он сказал им: "Сколько у вас хлебов? Идите и посмотрите". Они сосчитали хлебы и сказали: "У нас пять хлебов и две рыбы".
Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві риби.
Тогда Он велел им рассадить всех на зелёной траве.
І звелїв їм садовити всїх купа коло купи на зеленій траві,
И они расселись по сто и по пятьдесят человек.
і посїдали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням.
А Иисус взял пять хлебов и две рыбы, поднял глаза к небу, и, произнеся благодарственную молитву, разломил хлебы и дал Своим ученикам, а те раздали хлеб людям. Он также разделил на всех две рыбины.
І, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві риби подїлив усїм.
И ещё набрали двенадцать полных корзин кусков хлеба и остатков рыбы.
І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб.
Затем Иисус заставил Своих учеников сесть в лодку и отправиться впереди Него в Вифсаиду, на другую сторону, не дожидаясь, пока Он отпустит народ.
І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ.
Когда наступил вечер, лодка была на середине озера, а Он был один на берегу.
І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землї.
Он увидел, что им трудно грести, потому что дул встречный ветер. Около четвёртой стражи ночи Он подошёл к ним, идя по воде. Он чуть было не миновал их;
І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотїв минути їх.
увидев Его идущим по воде, они подумали, что это призрак и закричали от страха,
Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:
ибо все видели Его и очень испугались. Он сразу же заговорил с ними и сказал: "Не пугайтесь! Это Я. Не бойтесь".
всї бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.
Затем Он сел с ними в лодку, и ветер утих. Они очень удивились,
І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались.
ибо не поняли чуда с хлебами и не могли уразуметь всего этого.
Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх заслїплене.
Переправившись через озеро, они прибыли в Геннисаретскую область и пристали к берегу.
І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили.
Они побежали и рассказали обо всём этом в округе. И стали приносить к Нему больных на постелях, где бы Он ни находился.
кинулись по всїй тій околицї, та й почали приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть.
И куда бы Он ни приходил — в селения ли, в города ли, в деревни ли, — люди приносили больных на площади и умоляли Его позволить им прикоснуться хотя бы к краю Его одежды. И все, кто прикасался к Нему, исцелялись.
І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.