Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Сучасний переклад
После этого Господь избрал семьдесят два других ученика и послал их по двое перед Собой в каждый город и место, куда Он сам намеревался идти.
Невдовзі Господь призначив сімдесят двох [28] учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти.
И сказал им Иисус: "Жатва велика, но работников мало. Поэтому молите Господа жатвы, чтобы Он послал больше работников на ниву Свою.
Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива.
Идите! Я посылаю вас, словно овец к волкам.
Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї.
Не берите с собой ни денег, ни сумы, ни обуви, и ни с кем не останавливайтесь и не заговаривайте в пути.
Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі.
В какой бы дом вы ни вошли, сначала скажите: "Мир этому дому".
А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!”
И если там будет миролюбивый человек, ваш мир останется с ним, а если нет, к вам возвратится.
Якщо там миролюбива людина, то ваше благословіння зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться.
Оставайтесь в доме миролюбивого, ешьте и пейте, что вам предложат, потому что работник достоин оплаты. И не переходите из дома в дом.
Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.
Если вы войдёте в город и вас примут, ешьте, что вам предложат.
Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть.
Исцеляйте там больных и говорите им: "Царство Божие приблизилось к вам".
Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається [29] до вас!”
Но если вы войдёте в город и вас не примут, выйдите на улицы этого города и скажите:
Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте:
"Даже пыль вашего города, которая пристала к ногам нашим, мы стряхиваем на вас. Однако знайте, Царство Божие близко".
„Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!”
И говорю вам, что в судный день городу тому будет хуже, чем Содому".
Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту».
"Горе тебе, Хоразин! Горе тебе, Вифсаида, потому что, если бы в Тире и Сидоне произошли те чудеса, которые Я сотворил для вас, они бы давно уже покаялись и сидели в рубищах и пепле.
«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом.
И в судный день хуже будет вам, чем даже Тиру и Сидону.
І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
А ты, Капернаум, до неба ли будешь вознесён? Нет, ты будешь низвергнут в страну мёртвых.
А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до Небес? Ні, ти зійдеш у пекло!
Слушающий вас, слушает Меня; отвергающий вас, отвергает Меня. А кто отвергает Меня, отвергает Пославшего Меня".
Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене».
Семьдесят два ученика, посланных Иисусом, возвратились радостные и сказали: "Господи! Даже бесы подвластны нам во имя Твоё".
Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!»
Иисус же сказал им: "Я видел сатану, упавшего с небес, как молния.
Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з Небес, мов блискавка!
Я дал вам власть попирать ногами змей и скорпионов, и власть над всеми врагами вашими, и ничто не повредит вам.
Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого.
Но не радуйтесь тому, что духи послушны вам, а радуйтесь тому, что имена ваши записаны на небесах".
Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на Небесах».
В тот час возрадовался духом Иисус и сказал: "Благодарю Тебя, Отец, Господь неба и земли, что Ты скрыл это от мудрых и разумных, и открыл тем, кто подобен младенцам. Да, Отец, так было угодно Тебе.
Сповнений Духа Святого, Ісус відчув велику радість і промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим.[30] Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.
Всё было дано Мне Отцом Моим. И никому не ведомо, кто Сын, кроме Отца. И никто не знает, кто Отец, кроме Сына и того, кому Сын захочет открыть это".
Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Хто є Сином — не знає ніхто, крім Отця, і хто є Отцем не відомо нікому, крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця».
И, будучи наедине с учениками, Он повернулся к ним и сказал: "Блаженны вы, видящие то, что видите!
Повернувшись до учнів, Ісус сказав їм довірливо: «Благословенні очі, які бачать те, що бачите ви!
Ибо говорю вам: многие пророки и цари хотели видеть то, что вы видите, но не видели, и слышать то, что вы слышите, но не слышали".
Бо, повірте, чимало пророків і царів хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».
И вот встал один законник и стал испытывать Иисуса, говоря: "Учитель! Как я должен поступать, чтобы унаследовать жизнь вечную?"
Один законник підвівся і, випробовуючи Ісуса, запитав: «Вчителю, що мушу я зробити, аби здобути вічне життя?»
Иисус ответил ему: "Что записано в Законе? Что читаешь ты там?"
Ісус промовив: «А що написано в Законі? Яке твоє розуміння того, що ти там вичитав?»
И ответил тот: "Возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всей душой твоей, и всей силой твоей, и всем разумом твоим", и "ближнего своего возлюби, как самого себя".
Той відповів: «„Любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, усією силою і розумом своїм”. А також: „Любіть ближнього свого, як себе самого”».
И Иисус сказал ему: "Ты ответил верно. Поступай так, и обретёшь жизнь вечную".
Тоді Ісус сказав йому: «Ти відповів правильно. Виконуй це і тоді здобудеш вічне життя».
Но законник, желая оправдаться, спросил Иисуса: "А кто мой ближний?"
Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?»
На это Иисус сказал: "Один человек шёл из Иерусалима в Иерихон и попал в руки разбойникам, которые сорвали с него одежду, избили и ушли, оставив его полумёртвого лежать на земле.
Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого.
Случайно той дорогой проходил один священник. Увидев избитого, он ушёл прочь и не остановился, чтобы помочь ему.
Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його.
Пришёл на то место также и левит и, увидев избитого, обошёл его, не остановившись, чтобы помочь ему.
Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік.
Но некий самаритянин, находившийся в пути, проходил мимо и, увидев этого человека, сжалился над ним.
Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.
Подойдя к нему, он перевязал ему раны, омывая их оливковым маслом и вином, и, посадив на своего осла, привёз его на постоялый двор и позаботился о нём.
Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином.[31] Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього.
На следующий день он вынул два динария, дал их хозяину постоялого двора и сказал: "Позаботься об этом человеке. И, если истратишь на него денег сверх этого, то отдам тебе, когда вернусь".
Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.
Кто из этих троих, по-твоему, был ближний тому, кто попался в руки к разбойникам?"
То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»
Законник сказал: "Тот, кто сжалился над ним". И сказал ему Иисус: "Иди, и поступай так же".
Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».
Однажды, когда Иисус и ученики Его были в пути, Он вошёл в одно селение. Женщина, по имени Марфа, оказала Ему радушное гостеприимство.
Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта.
У неё была сестра, которую звали Марией. Она сидела у ног Господа и слушала, что Он говорил.
Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив.
Марфа же была поглощена домашними заботами. Она подошла к Иисусу и сказала: "Господи! Разве Тебя не волнует, что моя сестра оставила меня одну делать всю работу? Скажи, чтобы она помогла мне".
А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені».
Но Господь ответил ей: "Марфа, Марфа! Ты заботишься и беспокоишься о многом,
Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ,