Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Сучасний переклад
Разве вы не знаете, братья, ибо вы знаете закон, что закон правит человеком в продолжение всей его жизни?
Я звертаюся до тих, хто знає Закон Мойсея. Хіба не відомо вам, брати і сестри мої, що Закон має владу над людиною, тільки поки вона живе?
Например, замужняя женщина по закону привязана к мужу, пока он жив, но если её муж умирает, то она освобождается от власти закона о браке.
Скажімо, заміжня жінка прив’язана Законом до свого чоловіка, поки він живий. Та коли він помре, вона звільняється з-під влади Закону про шлюб.
И потому, пока её муж жив, будет считаться, что она нарушила супружескую верность, если станет женой другого. Но если её муж умрёт, то она больше не подвластна закону о браке и потому не нарушает супружеской верности, став женой другого.
Тож якщо вона стає дружиною іншого, коли ще живий її чоловік, то вона винна у перелюбі. Але якщо чоловік її помре, то вона звільняється від шлюбного Закону, та не вважатиметься розпусницею, якщо вийде заміж за іншого.
Точно так же, братья мои, вы умерли через Тело Христово для закона, чтобы вы могли принадлежать другому, Воскресшему из мёртвых, чтобы могли мы принести плоды Богу.
Так само й ви, брати і сестри мої, померли для Закону через Тіло Христове, щоб належати Іншому — Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми могли служити Богові.
Ибо, когда мы жили в согласии с нашей греховной натурой, наши греховные страсти, происходящие от закона, владели нашими телами, приводя к духовной смерти.
Бо коли ми ще жили у згоді з нашою гріховною людською природою, то наші гріховні пристрасті, що прийшли від Закону, володіли тілами нашими. Вони приносили врожай вчинків, який вів до смерті.
Но теперь освобождены мы от закона, ибо мы умерли для этого закона, пленниками которого были. И теперь мы служим Богу в новой жизни, направляемой Духом, а не в старой жизни, направляемой письменным уставом.
Та зараз ми звільнилися від Закону, в’язнями якого ми були. Ми вмерли для нього і служимо Господу Богу нашому в новому житті, яким править Дух Святий, а не в старому, що трималося писаних канонів.
Вы можете подумать, что я говорю, что закон — грех. Это не так. Однако я не знал бы, что такое грех, если бы не закон. В самом деле, я не знал бы, что означает желать неподобающего, если бы закон не гласил: "Не пожелай чужого".
Чи думаєте ви, що я стверджую, що Закон — це гріх? Звісно, ні! Та не знати б мені, що таке гріх інакше, як через Закон. Бо й справді, я не знав би, що то є — прагнути чогось чужого, якби в Законі не було записано: «Не прагни чужого».
Но грех нашёл повод, чтобы воспользоваться этой заповедью, и у меня возникли всякого рода желания того, что не подобает. Грех посетил меня из-за этой заповеди, без закона же грех мёртв.
Одначе гріх через цю заповідь знайшов шлях розбудити в мені потяг до всього злого. Без Закону, гріх мертвий.
До того как узнал я закон, был я жив без закона, когда же появились заповеди, ожил грех,
Я жив колись без Закону, та гріх ожив, коли з’явилася заповідь.
я же умер. И даже заповедь, которая должна была принести жизнь, принесла мне смерть.
І тоді ж я вмер. Тож заповідь, що мала принести життя, принесла мені духовну смерть.
Ибо грех, найдя повод и воспользовавшись им, обманул меня с помощью этой заповеди и с её помощью убил меня.
Скориставшись нагодою, гріх звабив мене заповіддю і нею ж убив мене.
Итак, закон священен и заповедь священна, и справедлива, и добра.
Отже, Закон і заповідь — святі, справедливі й добрі.
Так означает ли это, что доброе принесло мне смерть? Разумеется, нет! Грех воспользовался добром, чтобы принести мне смерть, чтобы я увидел, что такое грех на самом деле, и чтобы показать с помощью заповеди, что грех — нечто очень, очень плохое.
То чи означає це, що добро спричинило смерть мені? Зовсім ні! Але гріх, використавши добро, приніс мені смерть. І сталося це, щоб викрити хибну природу гріха: щоб через цю добру заповідь я усвідомив, на скільки огидний гріх.
Ибо мы знаем, что закон — нечто духовное, я же — смертен. Я был продан в рабство греху.
Тож ми знаємо, що Закон — духовний, а я — ні. Гріх панує наді мною, неначе я раб його.
Я не ведаю, что делаю, вернее, я делаю то, что сам же ненавижу.
І я не знаю, що роблю, бо роблю не те, що хотів би, а те, що ненавиджу.
И если я творю то, чего сам не желаю, то значит, я согласен с законом в том, что он добр.
І якщо я роблю не те, чого бажаю робити, то погоджуюся з Законом, що він добрий.
Но на самом деле не я всё это делаю, а грех, живущий во мне.
Насправді ж то не я роблю, а гріх, що живе в мені.
Да, я знаю, что добро не живёт во мне, в моей грешной природе. Желание совершать праведные поступки всегда со мной, но я не совершаю этих поступков.
Так, я знаю, що добро не живе в мені, тобто в моїй недуховній людській природі. Прагнення робити добрі справи у мене є, але здійснити їх ще не можу.
Ибо не творю я добро, как мне бы хотелось, но вместо того я творю то самое зло, которого не хочу совершать.
Бо я не роблю те добро, яке я хочу робити, а чиню зло, якого чинити не хочу.
И я совершаю те самые поступки, которые не хотел бы совершать, но на самом деле это не я поступаю так, а грех, живущий во мне.
Тож коли я роблю те, чого не хочу, то вже не я здійснюю це, а гріх, який живе в мені.
Итак, я нахожу закон, что, когда хочу делать доброе, подступает злое.
Отже, я відчуваю цей Закон у собі, хоча я хочу чинити добро, та зло завжди є зі мною.
Но я вижу, что закон, которому подчиняется моё тело, враждует с законом, который принимает мой разум. Тот закон, которому подчиняется моё тело, — закон греха, и этот закон превращает меня в своего узника.
Та бачу, що інший закон керує тілом моїм. Він ворогує з Законом Божим, що керує розумом моїм. Цей інший закон і є законом гріха. І він робить мене своїм в’язнем. Він владарює моїм тілом.
Это ужасно! Кто спасёт меня от этого тела, которое несёт мне смерть?
О, нещасний я чоловік! Хто визволить мене з цього смертного тіла?
Бог спасёт! Благодарение Ему через Иисуса Христа, Господа нашего! И вот разумом я служу закону Божьему, но греховной природой я служу закону греха.
Бог! Тож дяка Йому (за Його порятунок) через Господа нашого Ісуса Христа! Розумом своїм я є раб Закону Божого, а грішною природою своєю я — раб закону гріха.