Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New American Standard Bible
Господь з'явився йому в діброві Мамре, як він сидів при вході до намету під час денної спеки.
Birth of Isaac Promised
Now the LORD appeared to him by the oaks of Mamre, while he was sitting at the tent door in the heat of the day.
Now the LORD appeared to him by the oaks of Mamre, while he was sitting at the tent door in the heat of the day.
Підвів він свої очі та глянув — три чоловіки стоять перед ним; як тільки він їх побачив, метнувся від входу намету їм назустріч і вклонився до землі,
When he lifted up his eyes and looked, behold, three men were standing opposite him; and when he saw them, he ran from the tent door to meet them and bowed himself to the earth,
та й каже: "Мій Владико! Як я знайшов ласку в твоїх очах, не минай, прохаю, слуги твого.
and said, “My Lord, if now I have found favor in Your sight, please do not pass Your servant by.
Нехай принесуть трохи води, помийте собі ноги, відпочиньте під деревом.
“Please let a little water be brought and wash your feet, and rest yourselves under the tree;
Я ж принесу хліба, щоб ви покріпились, а потім підете: на те ж бо й зайшли до вашого слуги." А вони відповіли: "Зроби так, як сказав."
and I will bring a piece of bread, that you may refresh yourselves; after that you may go on, since you have visited your servant.” And they said, “So do, as you have said.”
Тоді кинувсь Авраам у намет до Сари й каже: "Зготуй хутенько три сита питльованої муки, заміси й нароби паляниць."
So Abraham hurried into the tent to Sarah, and said, “Quickly, prepare three measures of fine flour, knead it and make bread cakes.”
По тому Авраам побіг до корів, узяв телятко, ніжне й ситне, і дав слузі, а цей скоренько впорав його.
Abraham also ran to the herd, and took a tender and choice calf and gave it to the servant, and he hurried to prepare it.
Тоді взяв він сиру, молока й телятко, що його напоготовив, та й поставив перед ними. Сам же стояв коло них, під деревом, коли вони їли.
He took curds and milk and the calf which he had prepared, and placed it before them; and he was standing by them under the tree as they ate.
І промовили вони до нього: "Де Сара, твоя жінка?" Він відповів: "Ось тут у наметі."
Then they said to him, “Where is Sarah your wife?” And he said, “There, in the tent.”
(Один) і каже: "Я вернуся за рік о цій порі, й Сара, твоя жінка, буде мати сина." А Сара слухала це при вході до намету, що був іззаду нього.
He said, “I will surely return to you at this time next year; and behold, Sarah your wife will have a son.” And Sarah was listening at the tent door, which was behind him.
Авраам же й Сара були старі, дожили пізніх літ, і в Сари перестало бувати, що звичайне в жінок.
Now Abraham and Sarah were old, advanced in age; Sarah was past childbearing.
Тож і засміялася Сара, кажучи сама до себе: "Оце б то, зів'янувши, та здобутись на таку втіху? І чоловік мій вже старенький."
Sarah laughed to herself, saying, “After I have become old, shall I have pleasure, my lord being old also?”
Але Господь сказав до Авраама: "Чого ж це сміялася Сара, кажучи: "Чи ж справді можу родити, бож я стара!"
And the LORD said to Abraham, “Why did Sarah laugh, saying, ‘Shall I indeed bear a child, when I am so old?’
Хіба для Господа є щось трудне? За рік в отій самій порі повернусь я до тебе, й Сара матиме сина."
“Is anything too difficult for the LORD? At the appointed time I will return to you, at this time next year, and Sarah will have a son.”
Сара ж перечила, кажучи: "Я не сміялася" — бо вона злякалась. Та він сказав: "Ні, ти таки сміялась."
Sarah denied it however, saying, “I did not laugh”; for she was afraid. And He said, “No, but you did laugh.”
Встали ці чоловіки звідсіля й повернули на Содом, а Авраам ішов з ними, проводивши їх.
Then the men rose up from there, and looked down toward Sodom; and Abraham was walking with them to send them off.
При тому Господь думав: "Чи затаїти перед Авраамом те, що роблю?
The LORD said, “Shall I hide from Abraham what I am about to do,
З Авраама ж напевно вийде народ великий та могутній, і через нього благословенні будуть усі народи землі.
since Abraham will surely become a great and mighty nation, and in him all the nations of the earth will be blessed?
Бо я вибрав його на те, щоб він наказав своїм дітям і своєму домові по собі берегти путі Господні, творивши правду й суд, щоб Господь сповнив на Авраамові те, що обіцяв йому."
“For I have chosen him, so that he may command his children and his household after him to keep the way of the LORD by doing righteousness and justice, so that the LORD may bring upon Abraham what He has spoken about him.”
Далі Господь сказав: "Скарги, що здіймаються з Содому й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий.
And the LORD said, “The outcry of Sodom and Gomorrah is indeed great, and their sin is exceedingly grave.
Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до мене, щоб знати."
“I will go down now, and see if they have done entirely according to its outcry, which has come to Me; and if not, I will know.”
І повернулись оті чоловіки звідтіля та й пішли на Содом, а Авраам ще стояв перед Господом.
Then the men turned away from there and went toward Sodom, while Abraham was still standing before the LORD.
Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: "Невже ж ти справді хочеш погубити праведного з грішним?
Abraham came near and said, “Will You indeed sweep away the righteous with the wicked?
Ануж є в цьому місті п'ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п'ятдесятьох праведних, що в ньому?
“Suppose there are fifty righteous within the city; will You indeed sweep it away and not spare the place for the sake of the fifty righteous who are in it?
Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб'єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже суддя всієї землі не чинитиме по Правді?"
“Far be it from You to do such a thing, to slay the righteous with the wicked, so that the righteous and the wicked are treated alike. Far be it from You! Shall not the Judge of all the earth deal justly?”
Господь же сказав: "Коли знайду в Содомі, в місті п'ятдесят праведників, помилую все місце задля них."
So the LORD said, “If I find in Sodom fifty righteous within the city, then I will spare the whole place on their account.”
Тоді Авраам у відповідь: "Оце насміливсь я говорити до Господа, а я земля і порох.
And Abraham replied, “Now behold, I have ventured to speak to the Lord, although I am but dust and ashes.
Може до п'ятдесят і бракуватиме п'ять, тож чи зруйнуєш ти через тих п'ятьох ціле місто?" Господь сказав: "Не зруйную, коли знайду там сорок п'ять."
“Suppose the fifty righteous are lacking five, will You destroy the whole city because of five?” And He said, “I will not destroy it if I find forty-five there.”
І знову заговорив він до Господа, кажучи: "А може їх там знайдеться сорок?" І відрік: "Не зроблю того заради тих сорока."
He spoke to Him yet again and said, “Suppose forty are found there?” And He said, “I will not do it on account of the forty.”
Тоді Авраам сказав: "Благаю лишень Господа не гніватися, коли я ще скажу: а може їх там знайдеться тридцять?" І відповів: "Не зроблю, як знайду там тридцять."
Then he said, “Oh may the Lord not be angry, and I shall speak; suppose thirty are found there?” And He said, “I will not do it if I find thirty there.”
Тоді той знову: "Оце насміливсь я говорити до Господа: а може їх там знайдеться тільки двадцять?" На це Господь відрік: "Не зруйную заради двадцятьох."
And he said, “Now behold, I have ventured to speak to the Lord; suppose twenty are found there?” And He said, “I will not destroy it on account of the twenty.”
Нарешті Авраам промовив: "Не в гнів нехай моєму Господеві промовлю ще раз: а може їх там знайдеться хоч десять?" І відповів: "Не зруйную і заради десяти."
Then he said, “Oh may the Lord not be angry, and I shall speak only this once; suppose ten are found there?” And He said, “I will not destroy it on account of the ten.”