Переклад Хоменка

King James Bible

Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.

1

The Birth of Isaac

And the LORD visited Sarah as he had said, and the LORD did unto Sarah as he had spoken.

2

Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.

2

For Sarah conceived, and bare Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.

3

І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.

3

And Abraham called the name of his son that was born unto him, whom Sarah bare to him, Isaac.

4

Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.

4

And Abraham circumcised his son Isaac being eight days old, as God had commanded him.

5

Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.

5

And Abraham was an hundred years old, when his son Isaac was born unto him.

6

А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."

6

And Sarah said, God hath made me to laugh, so that all that hear will laugh with me.

7

Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина."

7

And she said, Who would have said unto Abraham, that Sarah should have given children suck? for I have born him a son in his old age.

8

Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.

8

And the child grew, and was weaned: and Abraham made a great feast the same day that Isaac was weaned.

9

Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;

9

Sarah Turns against Hagar

And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, which she had born unto Abraham, mocking.

10

тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."

10

Wherefore she said unto Abraham, Cast out this bondwoman and her son: for the son of this bondwoman shall not be heir with my son, even with Isaac.

11

Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,

11

And the thing was very grievous in Abraham's sight because of his son.

12

але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.

12

And God said unto Abraham, Let it not be grievous in thy sight because of the lad, and because of thy bondwoman; in all that Sarah hath said unto thee, hearken unto her voice; for in Isaac shall thy seed be called.

13

Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.

13

And also of the son of the bondwoman will I make a nation, because he is thy seed.

14

Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.

14

And Abraham rose up early in the morning, and took bread, and a bottle of water, and gave it unto Hagar, putting it on her shoulder, and the child, and sent her away: and she departed, and wandered in the wilderness of Beersheba.

15

Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,

15

And the water was spent in the bottle, and she cast the child under one of the shrubs.

16

сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.

16

And she went, and sat her down over against him a good way off, as it were a bowshot: for she said, Let me not see the death of the child. And she sat over against him, and lift up her voice, and wept.

17

Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.

17

And God heard the voice of the lad; and the angel of God called to Hagar out of heaven, and said unto her, What aileth thee, Hagar? fear not; for God hath heard the voice of the lad where he is.

18

Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ."

18

Arise, lift up the lad, and hold him in thine hand; for I will make him a great nation.

19

Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.

19

And God opened her eyes, and she saw a well of water; and she went, and filled the bottle with water, and gave the lad drink.

20

І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,

20

And God was with the lad; and he grew, and dwelt in the wilderness, and became an archer.

21

Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.

21

And he dwelt in the wilderness of Paran: and his mother took him a wife out of the land of Egypt.

22

І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.

22

The Covenant at Beersheba

And it came to pass at that time, that Abimelech and Phichol the chief captain of his host spake unto Abraham, saying, God is with thee in all that thou doest:

23

Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."

23

Now therefore swear unto me here by God that thou wilt not deal falsely with me, nor with my son, nor with my son's son: but according to the kindness that I have done unto thee, thou shalt do unto me, and to the land wherein thou hast sojourned.

24

Авраам же відповів: "Я клянусь."

24

And Abraham said, I will swear.

25

Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.

25

And Abraham reproved Abimelech because of a well of water, which Abimelech's servants had violently taken away.

26

На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."

26

And Abimelech said, I wot not who hath done this thing: neither didst thou tell me, neither yet heard I of it, but to day.

27

Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.

27

And Abraham took sheep and oxen, and gave them unto Abimelech; and both of them made a covenant.

28

Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.

28

And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.

29

Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."

29

And Abimelech said unto Abraham, What mean these seven ewe lambs which thou hast set by themselves?

30

А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю."

30

And he said, For these seven ewe lambs shalt thou take of my hand, that they may be a witness unto me, that I have digged this well.

31

Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.

31

Wherefore he called that place Beersheba; because there they sware both of them.

32

Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.

32

Thus they made a covenant at Beersheba: then Abimelech rose up, and Phichol the chief captain of his host, and they returned into the land of the Philistines.

33

Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного.

33

And Abraham planted a grove in Beersheba, and called there on the name of the LORD, the everlasting God.

34

У краї філістимлян перебував Авраам довго.

34

And Abraham sojourned in the Philistines' land many days.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

King James Bible

Буття 21

Genesis 21