Переклад Хоменка

New King James Version

Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.

1

Isaac Is Born

And the Lord visited Sarah as He had said, and the Lord did for Sarah as He had spoken.

2

Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.

2

For Sarah conceived and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.

3

І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.

3

And Abraham called the name of his son who was born to him — whom Sarah bore to him — Isaac.[a]

4

Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.

4

Then Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.

5

Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.

5

Now Abraham was one hundred years old when his son Isaac was born to him.

6

А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."

6

And Sarah said, “God has [b]made me laugh, and all who hear will laugh with me.”

7

Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина."

7

She also said, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? For I have borne him a son in his old age.”

8

Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.

8

Hagar and Ishmael Depart

So the child grew and was weaned. And Abraham made a great feast on the same day that Isaac was weaned.

9

Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;

9

And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, scoffing.[c]

10

тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."

10

Therefore she said to Abraham, “Cast out this bondwoman and her son; for the son of this bondwoman shall not be heir with my son, namely with Isaac.”

11

Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,

11

And the matter was very [d]displeasing in Abraham’s sight because of his son.

12

але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.

12

But God said to Abraham, “Do not let it be displeasing in your sight because of the lad or because of your bondwoman. Whatever Sarah has said to you, listen to her voice; for in Isaac your seed shall be called.

13

Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.

13

Yet I will also make a nation of the son of the bondwoman, because he is your [e]seed.”

14

Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.

14

So Abraham rose early in the morning, and took bread and [f]a skin of water; and putting it on her shoulder, he gave it and the boy to Hagar, and sent her away. Then she departed and wandered in the Wilderness of Beersheba.

15

Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,

15

And the water in the skin was used up, and she placed the boy under one of the shrubs.

16

сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.

16

Then she went and sat down across from him at a distance of about a bowshot; for she said to herself, “Let me not see the death of the boy.” So she sat opposite him, and lifted her voice and wept.

17

Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.

17

And God heard the voice of the lad. Then the angel of God called to Hagar out of heaven, and said to her, “What ails you, Hagar? Fear not, for God has heard the voice of the lad where he is.

18

Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ."

18

Arise, lift up the lad and hold him with your hand, for I will make him a great nation.”

19

Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.

19

Then God opened her eyes, and she saw a well of water. And she went and filled the skin with water, and gave the lad a drink.

20

І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,

20

So God was with the lad; and he grew and dwelt in the wilderness, and became an archer.

21

Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.

21

He dwelt in the Wilderness of Paran; and his mother took a wife for him from the land of Egypt.

22

І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.

22

A Covenant with Abimelech

And it came to pass at that time that Abimelech and Phichol, the commander of his army, spoke to Abraham, saying, “God is with you in all that you do.

23

Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."

23

Now therefore, swear[g] to me by God that you will not deal falsely with me, with my offspring, or with my posterity; but that according to the kindness that I have done to you, you will do to me and to the land in which you have dwelt.”

24

Авраам же відповів: "Я клянусь."

24

And Abraham said, “I will swear.”

25

Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.

25

Then Abraham rebuked Abimelech because of a well of water which Abimelech’s servants had seized.

26

На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."

26

And Abimelech said, “I do not know who has done this thing; you did not tell me, nor had I heard of it until today.”

27

Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.

27

So Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimelech, and the two of them made a [h]covenant.

28

Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.

28

And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.

29

Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."

29

Then Abimelech asked Abraham, “What is the meaning of these seven ewe lambs which you have set by themselves?”

30

А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю."

30

And he said, “You will take these seven ewe lambs from my hand, that they may be my witness that I have dug this well.”

31

Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.

31

Therefore he called that place [i]Beersheba, because the two of them swore an oath there.

32

Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.

32

Thus they made a covenant at Beersheba. So Abimelech rose with Phichol, the commander of his army, and they returned to the land of the Philistines.

33

Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного.

33

Then Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there called on the name of the Lord, the Everlasting God.

34

У краї філістимлян перебував Авраам довго.

34

And Abraham stayed in the land of the Philistines many days.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

Буття 21

Genesis 21