Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина."
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ."
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю."
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.