Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.
І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив;
Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.
Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь.
І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.
І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак.
Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.
А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог.
Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.
Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак.
А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."
І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною.
Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина."
Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!
Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.
І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.
Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;
Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, —
тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."
і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком.
Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,
Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина,
але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.
та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство.
Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.
А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.
Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.
Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви.
Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,
Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен
сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.
і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.
Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.
Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є.
Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ."
Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом.
Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.
І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині.
І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,
Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником.
Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.
Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.
І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.
Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш.
Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."
Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився.
Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.
Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха.
На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."
Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні.
Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.
І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.
Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.
І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари.
Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."
І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо?
А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю."
Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю.
Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.
Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися.
Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.
Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю.
Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного.
А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.