Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.
Господь исполнил обещанное Сарре и сделал, что обещал ей:
Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.
она забеременела и родила Аврааму сына в старости его; и всё произошло так, как обещал Бог.
І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.
Сарра родила сына, Авраам назвал его Исааком,
Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.
и когда Исааку было восемь дней, Авраам сделал ему обрезание, как велел Бог.
Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.
Аврааму было 100 лет, когда у него родился сын Исаак.
А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."
Сарра сказала: "Бог осчастливил меня, и каждый, кто услышит об этом, будет радоваться вместе со мной.
Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина."
Никто не думал, что я, Сарра, смогу иметь ребёнка от Авраама, но я родила Аврааму сына, хотя и стар он".
Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.
Исаак рос. Когда настало время отнять его от груди, Авраам устроил большой пир.
Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;
Сарра увидела игравшего Измаила, сына Агари, рабыни-египтянки, родившей Аврааму первенца.
тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."
"Избавься от этой рабыни и её сына, отошли их прочь! — сказала она Аврааму. — После нашей смерти наш сын Исаак получит всё, чем мы владеем, и я не хочу, чтобы сын этой рабыни разделил наследство с моим сыном Исааком!"
Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,
Авраам очень расстроился, беспокоясь о своём сыне Измаиле,
але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.
но Бог сказал ему: "Не беспокойся о мальчике и о рабыне! Сделай, как хочет Сарра. Исаак будет твоим единственным наследником,
Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.
но Я благословлю также и сына рабыни. Он твой сын, поэтому Я и от него произведу великий народ".
Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.
На следующее утро Авраам взял хлеба и немного воды, дал Агари, и та ушла вместе со своим мальчиком и пошла через пустыню Вирсавию.
Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,
Вскоре вода кончилась. Агарь посадила сына под куст
сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.
и, отойдя немного подальше, остановилась и села. Она думала, что её сын умрёт без воды, и не хотела видеть, как он умирает, поэтому она сидела и плакала.
Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.
Бог услышал плач мальчика, и Ангел Божий с небес воззвал к Агари: "Что случилось, Агарь? Не бойся! Господь услышал плач мальчика.
Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ."
Пойди, помоги ему, возьми за руку и веди. Я сделаю его отцом многочисленного народа".
Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.
Бог дал Агари увидеть колодец с водой, она подошла к колодцу, наполнила мех водой и дала мальчику напиться.
І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,
Мальчик рос, и Бог был с ним. Измаил жил в пустыне, научился очень хорошо стрелять из лука и стал охотником.
Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.
Мать нашла ему жену египтянку, и они продолжали жить в пустыне Фаран.
І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.
Авимелех и Фихол, военачальник Авимелеха, сказали Аврааму: "Бог с тобой во всём, что ты делаешь.
Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."
Так поклянись мне перед Богом, обещай, что будешь справедлив ко мне и к моим детям. Обещай, что будешь милостив ко мне и к этой стране, в которой живёшь; и как я был милостив к тебе, так и ты будешь милостив ко мне".
Авраам же відповів: "Я клянусь."
Авраам ответил: "Обещаю обращаться с тобой так же, как ты обращался со мной".
Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.
Авраам пожаловался Авимелеху, что его слуги отняли колодец с водой.
На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."
Авимелех сказал: "Я не знаю, кто это сделал. Ты мне не говорил об этом до сегодняшнего дня!"
Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.
Тогда Авраам с Авимелехом заключили соглашение; Авраам дал Авимелеху овец и скот в доказательство соглашения,
Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.
и отдельно поставил перед Авимелехом ещё семь овечек.
Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."
"Зачем ты поставил передо мной отдельно семь овечек?" — спросил Авимелех.
А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю."
"Если ты примешь от меня этих овечек, это будет свидетельством того, что я вырыл этот колодец", — ответил Авраам.
Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.
Поэтому тот колодец стали называть Вирсавия, он был назван так потому, что там они поклялись друг другу.
Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.
Авраам и Авимелех заключили союз около Вирсавии, и после этого Авимелех и его военачальник Фихол возвратились в землю Филистимскую.
Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного.
Авраам посадил у Вирсавии дерево, у которого молился Господу, Богу вечному.