Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Вона вродила йому Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха.
Вона йому народила Земврана, Єксана, Мадана, Мадіяма, Єсвока і Сове.
Йокшан породив Шеву й Дедана. Сини ж Дедана були: Ашшурії, Летушії та Левмінії.
А Єксан породив Савана, Темана і Дедана. Сини ж Дедана були: Раґуїл, Навдеїл, Ассуріїм, Латусіїм і Лоомім.
А сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда й Елдаа. Ці всі — діти Кетури.
Сини ж Мадіяма — Ґефар, Афер, Енох, Авіра і Елраґа. Усі вони були синами Хетури.
Синам же наложниць, які були в Авраама, дав Авраам дарунки й відіслав їх від Ісаака, сина свого, поки ще жив на сході, в східній країні.
а синам своїх наложниць ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід — до східної землі.
Ось літа віку Авраама, що прожив він — 175 років.
Днів же життя Авраама, які прожив, — сто сімдесят п’ять років.
І переставився, помер Авраам у старості щасливій, підтоптаним, поживши досхочу, і приєднався до свого роду.
Авраам відійшов — помер у добрій старості; у повноті віку, будучи старцем, він приєднався до свого народу.
Його поховали його сини, Ісаак і Ізмаїл у печері Махпела, на полі Ефрона, сина Цохара хеттита, проти Мамре,
Ісаак та Ізмаїл, його сини, поховали його в подвійній печері на полі Ефрона Саарського, хета, що напроти Мамврії, —
на полі, що його купив був Авраам у синів Хета. Там поховали Авраама й Сару, його жінку.
на полі, у печері, яку придбав Авраам у Хетових синів. Там поховали Авраама і його жінку Сарру.
І було — по смерті Авраама благословив Бог Ісаака, його сина. Ісаак оселився біля криниці Лахаї-Рої.
Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. Й Ісаак поселився біля Криниці видіння.
А ось історія роду Ізмаїла, Авраамового сина, якого вродила Авраамові Агар єгиптянка, слугиня Сари.
Ось родовід Ізмаїла, Авраамового сина, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри,
Імена ж синів Ізмаїла за їхніми назвами, за їхніми родами такі: первородний Ізмаїла Невайот; далі — Кедар, Адбеель і Мівсам,
ось імена синів Ізмаїлових за іменами його родів: Навайот, первенець Ізмаїла, і Кидар, Навдеїл, Массам,
Оці то є сини Ізмаїла й такі їхні імена за їхніми селами, та за їхніми таборами: дванадцять князів відповідно до їх племен.
Це — сини Ізмаїла, це їхні імена за місцем їхнього проживання та їхнього поселення. Дванадцять володарів — за своїми народами.
Ось літа віку Ізмаїла — 137 років. І зжив зо світу та й помер і приєднався до свого роду.
Сто тридцять сім років — ось вік життя Ізмаїла. І відійшов — помер і приєднався до свого роду.
Вони ж оселилися від Хавіли до Шуру, на схід від Єгипту, як іти в Ашшур. На схід від усіх своїх братів осівся.
Проживав він від Евілата аж до Сура, що є напроти Єгипту, як іти до ассирійців, — поселився напроти всіх своїх братів.
А це історія Ісаака, Авраамового сина. Авраам породив Іссака.
А ось родовід Ісаака, Авраамового сина: Авраам породив Ісаака.
Було ж Ісаакові сорок років, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуела арамія, з Паддан-Араму, сестру Лавана арамія.
Ісаак був сорокалітнім, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку Ватуїла-сирійця з Месопотамії, сестру Лавана-сирійця.
І молив Ісаак Господа за свою жінку, бо була неплідна, і Господь вислухав його молитву й зачала Ревека, його жінка.
І молився Ісаак до Господа за Ревеку, свою дружину, бо вона була неплідна. Бог вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла.
І билися дитятка одне об одне в її лоні. А вона сказала: "Коли так, навіщо мені жити?" і пішла спитати Господа.
Борсалися ж діти в ній. Тож сказала: Якщо так має бути зі мною, навіщо це мені? І пішла запитати в Господа.
Господь же сказав їй: "Два народи в твоїм лоні, два народи розділяться з твого лона. Один буде від другого сильніший. Старший буде молодшому служити."
А Господь їй сказав: У твоєму лоні є два народи, і два народи розділяться вже у твоєму лоні; та один народ візьме верх над другим народом: старший буде служити молодшому.
Коли ж настав їй час родити, аж ось близнята в її лоні.
І настав час їй родити, і ось в її лоні були близнята.
З'явився перший, рудий, наче кожух, косматий, і його названо Ісав.
З’явився син, первенець — рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я — Ісав.
А потім вийшов його брат; рука його держала за пяту Ісава, і дали йому ім'я Яків. Було ж Ісаакові 60 років, як вона породила.
А відтак з’явився його брат, і своєю рукою тримався за п’яту Ісава. І дано йому ім’я — Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли їх народила Ревека.
Коли ж хлопці повиростали, Ісав став спритним ловцем, степовиком, а Яків був тихий, жив у наметах.
Хлопці виросли. Ісав був людиною поля: умів полювати. А Яків — людиною нелукавою, він перебував удома.
Ісаак любив Ісава, бо дичина була йому до смаку, Ревека ж Якова любила.
Ісаак полюбив Ісава, бо його здобич — це його пожива. Ревека ж любила Якова.
Раз Яків зварив юшки, а прийшов Ісав з поля, виснажений.
Якось зварив Яків страву. А Ісав прийшов з поля зовсім знесилений.
Ісав сказав до Якова: "Дай но та вихилю оту червону юшку, ось цю червону, бо я знемігся." Тому й названо його Едом.
І сказав Ісав до Якова: Дай мені попоїсти цієї червоної страви, бо я заморився. Через це й дано йому прізвисько — Едом.
А Яків відповів: "Продай мені найперше твоє первородство."
А Яків сказав Ісаву: Віддай мені сьогодні своє первородство!
Ісав сказав: "Я ось вмираю! Навіщо воно мені оте первородство?"
А Ісав відповів: Ось я вмираю — то навіщо мені те первородство?
І сказав Яків: "Клянися мені перше." Поклявся той і продав Якову своє первородство.
І сказав йому Яків: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся йому. Тож продав Ісав первородство Якову.