Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Та зачув Яків слова синів Лавана, які говорили: "Забрав Яків усе, що було в нашого батька, та й з того, що було в нашого батька, зробив собі все це багатство."
            Иаков услышал, как сыновья Лавана говорили: «Иаков забрал все, чем владел наш отец, и скопил себе богатство за счет нашего отца».
            І з обличчя Лаванового зауважив Яків, що він не був до нього вже таким, як раніше.
            И Иаков заметил, что Лаван относится к нему не так, как раньше.
            Тоді Господь сказав до Якова: "Повертайсь на твою батьківщину, до твого роду, а я буду з тобою."
            Господь сказал Иакову: 
— Возвращайся в землю отцов, к своей родне, и Я буду с тобой.
            — Возвращайся в землю отцов, к своей родне, и Я буду с тобой.
Отож Яків послав покликати Лію й Рахиль на поле, де були його отари,
            Иаков послал сказать Рахили и Лии, чтобы они вышли в поле, где были его отары.
            і каже до них: "Бачу я з обличчя вашого батька, що він не такий до мене, як раніше, але Бог мого батька був зо мною.
            Он сказал им: 
— Я вижу, что ваш отец относится ко мне не так, как прежде, но Бог моего отца со мной.
            — Я вижу, что ваш отец относится ко мне не так, как прежде, но Бог моего отца со мной.
Ви ж самі знаєте, що я всіма своїми силами працював для вашого батька.
            Вы знаете, что я работал на вашего отца изо всех сил,
            А ваш батько ошукав мене й міняв десять раз мені платню, тож Бог не дав йому скривдити мене.
            а ваш отец обманывал меня, десять раз меняя мою плату. Но Бог не дал меня ему в обиду.
            Як скаже було так: Клапчасті будуть твоя платня, то всі вівці котилися клапчастими. А як скаже: Строкаті будуть твоя платня, то всі вівці котилися строкатими.
            Если он говорил: «Платой твоей будут крапчатые», то весь скот рождал крапчатых, а если он говорил: «Платой твоей будут пестрые», то весь скот рождал пестрых.
            І так забрав Бог скотину від вашого батька й дав мені.
            Так Бог забрал скот у вашего отца и отдал мне.
            Раз якось, коли парувалися, підвів я свої очі й уві сні бачу: аж ось козли, які спинались на самиць, були смугнасті, клапчасті і красі.
            Однажды, в то время, когда спаривается скот, мне приснился сон: я поднял взгляд и увидел, что козлы, покрывавшие коз, были пестрыми, крапчатыми или пятнистыми.
            І каже до мене в сні ангел Божий: Якове! А я озвавсь: Я тут!
            Ангел Бога сказал мне во сне: «Иаков». Я ответил: «Я здесь».
            Тоді він каже: Підведи свої очі й глянь: усі козли, що спинаються на самиць, смугнасті, клапчасті й красі, бо я бачив усе, що Лаван чинить тобі.
            Он сказал: «Взгляни, и ты увидишь: все козлы, покрывающие скот, — пестрые, крапчатые или пятнистые, потому что Я увидел как обошелся с тобой Лаван.
            Я — Бог Бетела, де ти помазав стовпа, де ти мені пообіцявся. Тепер же встань, вийди з цього краю й повертайся в рідну землю."
            Я — Бог Вефиля, где ты возлил масло на памятник и поклялся Мне; оставь же немедленно эту землю и возвращайся в землю, где ты родился».
            Тоді Рахиль і Лія відповіли йому, кажучи: "Хіба для нас є ще якась частина в домі нашого батька?
            Рахиль и Лия ответили: 
— Да есть ли у нас еще доля в наследстве отца?
            — Да есть ли у нас еще доля в наследстве отца?
Хіба не за чужих він нас уважає? Він же продав нас і зажер нашу ціну.
            Разве не видно, что он считает нас за чужих? Он продал нас и истратил то, что за нас выручил.
            Все багатство, що його Бог забрав від нашого батька, воно наше й наших дітей. Тож роби тепер усе, що Бог тобі каже."
            Конечно же, все богатство, которое Бог забрал у отца, принадлежит нам и нашим детям, так что поступай, как велит тебе Бог.
            Устав Яків, посадив синів своїх і жінок своїх на верблюдів,
            Иаков посадил детей и жен на верблюдов,
            і погнав усю свою худобу зо всім майном, що його набув, що його він придбав у Паддам-Арамі, щоб іти до Ісаака, свого батька, в Ханаан-край.
            погнал весь скот впереди себя, и взяв все добро, которое он скопил в Паддан-Араме, отправился в путь к своему отцу Исааку в землю Ханаана.
            Коли Лаван пішов був стригти своїх овець, Рахиль украла домашніх ідолів, що були в її батька.
            Когда Лаван ушел стричь овец, Рахиль украла его божков.167
            А Яків викрався потай від Лавана арамія, не давши йому знати, що відходить.
            А Иаков обманул арамея Лавана, не известив его о своем уходе.
            І втік він зо всім, що було в нього, вирушив і, перебрівши ріку, попрямував на Гілеад-гору.
            Он бежал со всем своим имуществом и, перейдя реку,168 направился к нагорьям Галаада.
            Аж на третій день переказали Лаванові, що Яків утік.
            На третий день Лавану сообщили, что Иаков бежал.
            Тож забрав Лаван братів із собою і гнався за ним сім днів дороги та й догнав його на Гілеад-горі.
            Взяв с собой родственников, он погнался за Иаковом и через семь дней настиг его в нагорьях Галаада.
            Але вночі вві сні прийшов Бог до Лавана арамія і промовив до нього: "Уважай, щоб ти нічого не говорив до Якова!"
            Но ночью Бог явился арамею Лавану во сне и сказал ему: «Берегись, не говори ничего Иакову, ни хорошего, ни плохого».
            Отож Лаван наздогнав Якова, коли він розіп'яв був свої намети на горі; то й Лаван зо своїми братами розіп'яв свої (намети) на Гілеад-горі.
            Лаван догнал Иакова. Иаков уже поставил шатер в нагорьях Галаада, и Лаван с родней тоже стали там лагерем.
            І сказав Лаван до Якова: "Що ти наробив? Викравсь від мене потайки! Погнав моїх дочок неначе бранок!
            Лаван сказал Иакову: 
— Что ты сделал? Ты обманул меня и увел моих дочерей, как пленников на войне.
            — Что ты сделал? Ты обманул меня и увел моих дочерей, как пленников на войне.
Чого ти втік потайки й перехитрував мене, не сказавши мені нічого, — а то й обікрав ще? Я був би випровадив тебе з радістю, зо співом, під гру цимбалів та гуслів!
            Почему ты убежал тайком? Почему ты не сказал мне, чтобы я мог проводить тебя с радостью и с песнями, под музыку бубна и арфы?
            Ти не дав мені й поцілувати моїх онуків та моїх дочок! Ти по-дурному вчинив.
            Ты не дал мне даже поцеловать на прощание внуков и дочерей. Ты поступил безрассудно.
            Я міг би накоїти вам лиха, та Бог батька вашого цієї ночі сказав до мене: Вважай, не говори до Якова нічого!
            В моих силах причинить тебе зло, но прошлой ночью Бог твоего отца сказал мне: «Берегись, не говори Иакову ничего, ни хорошего, ни плохого».
            Та тепер нехай би ти й пішов собі, — тяжко бо затужився за домом свого батька — але навіщо ти вкрав моїх богів?"
            Допустим, ты ушел, потому что тебе не терпелось вернуться в отцовский дом, но зачем ты украл моих божков?
            Тут Яків у відповідь сказав до Лавана: "Тому, що я боявся; бо гадав собі, що ти відбереш своїх дочок від мене.
            Иаков ответил Лавану: 
— Я боялся, потому что думал, что ты силой отнимешь у меня твоих дочерей.
            — Я боялся, потому что думал, что ты силой отнимешь у меня твоих дочерей.
В кого знайдеш своїх богів, тому не жити! Перед нашими родичами розглянь, що твого є в мене, і забери собі." Не знав же Яків, що то Рахиль украла їх.
            Если же ты найдешь у кого-нибудь здесь своих божков, тому не жить. В присутствии родни смотри сам, есть ли у меня что-нибудь твое, и если есть, то забирай обратно. 
Иаков не знал, что божков украла Рахиль.
            Иаков не знал, что божков украла Рахиль.
Увійшов Лаван і до намету Якова, і до намету Лії, і до намету обидвох слугинь, та й не знайшов нічого. Як же він вийшов із намету Лії, то вступив у намет Рахилі.
            Лаван вошел в шатер Иакова, в шатер Лии и в шатер двух служанок, но ничего не нашел. После шатра Лии он вошел в шатер Рахили.
            А Рахиль узяла домашніх ідолів та поклала їх у кульбаки верблюда й сама сіла на них. Лаван же обнишпорив увесь намет і не знайшов нічого.
            Рахиль же взяла домашних божков, положила их в верблюжье седло и села на них. Лаван обыскал весь шатер, но ничего не нашел.
            Тоді вона сказала до свого батька: "Не гнівайся, мій пане, що не можу перед тобою встати, бо жіночий випадок у мене." Шукав він пильно, та не знайшов домашніх ідолів.
            Рахиль сказала отцу: 
— Не гневайся, мой господин: я не могу встать перед тобой, потому что у меня то, что обычно бывает у женщин.
Как он ни искал, он не смог найти божков.
            — Не гневайся, мой господин: я не могу встать перед тобой, потому что у меня то, что обычно бывает у женщин.
Как он ни искал, он не смог найти божков.
Розгнівавсь Яків і стаз сваритися з Лаваном; він так заговорив до нього: "Яка моя провина? Який гріх мій, що ти притьмом гнався за мною?
            Иаков был вне себя от гнева и стал выговаривать Лавану: 
— В чем мое преступление? — спросил он. — Какой грех я совершил, что ты пустился за мной в погоню?
            — В чем мое преступление? — спросил он. — Какой грех я совершил, что ты пустился за мной в погоню?
Ти обшукав усі мої речі. Що ж знайшов ти з усіх речей твого дому? Поклади тут перед моїми і твоїми родичами, нехай вони розсудять між нами обидвома.
            Ты обыскал все мое добро — что ты нашел из своего имущества? Положи, что нашел, перед твоей и моей родней, и пусть они нас рассудят.
            Оце двадцять уже років, як я з тобою. Вівці і кози твої не скидали, і баранів із твоєї отари не їв я.
            Двадцать лет я прожил у тебя: твои овцы и козы не выкидывали, баранов из твоих стад я не ел.
            Роздертого звірюкою тобі я не приносив; я ніс за нього втрату; ти вимагав його з руки моєї, чи воно було вкрадене в мене вдень, чи вкрадене вночі в мене.
            Растерзанных диким зверем я не приносил к тебе, но сам возмещал убытки; ты же требовал с меня платы за все, что было украдено, днем ли это случилось или ночью.
            Ось що було зо мною: вдень з'їдала мене спека, а вночі холод, і сон тікав з моїх очей.
            Вот каково мне было: зной палил меня днем, холод терзал меня ночью, и сон бежал от моих глаз.
            Двадцять уже років я в твоїй господі: служив я тобі чотирнадцять років за дві твої дочки й шість років за овець, і ти десять разів міняв мою платню.
            Таковы были те двадцать лет, что я жил в твоем доме. Я работал на тебя четырнадцать лет за двух твоих дочерей и шесть лет за скот, а ты десять раз менял мою плату.
            Коли б не був зо мною Бог батька мого, Бог Авраама та острах Ісаака, ти напевно відпустив би тепер мене з порожніми руками. Та Бог бачив моє бідування і працю моїх рук і розсудив учорашньої ночі."
            Если бы не был со мной Бог моего отца, Бог Авраама, Тот, Кого боялся169 Исаак, то ты, конечно, отослал бы меня с пустыми руками. Но Бог увидел мои лишения и труд моих рук и рассудил нас прошлой ночью.
            Відповідаючи на це, Лаван сказав до Якова: "Дочки — мої дочки, і діти — мої діти, і отари — мої отари, і все, що бачиш, моє воно. Але що я можу заподіяти сьогодні оцим дочкам моїм або їх дітям, що їх вони породили?
            Лаван ответил Иакову: 
— Эти дочери — мои дочери, дети — мои дети, и стада — мои стада; все, что ты видишь, все мое. Но что же я могу теперь сделать с моими дочерьми или с детьми, которых они родили?
            — Эти дочери — мои дочери, дети — мои дети, и стада — мои стада; все, что ты видишь, все мое. Но что же я могу теперь сделать с моими дочерьми или с детьми, которых они родили?
Ходім, отже, та зробім умову, я і ти, і нехай воно свідчить між мною і тобою."
            Давай же заключим договор, ты и я, и пусть он будет свидетельством между нами.
            Тоді взяв Яків камінь і поставив його, як стовп.
            Иаков взял камень и поставил его памятным знаком.
            І каже Яків до своїх родичів: "Назбирайте каміння!" І назбирали вони каміння та й зробили копець і гостилися там при копці.
            Он сказал своей родне: 
— Наберите камней.
Они набрали камней, сложили их грудой и сели возле нее за трапезу.
            — Наберите камней.
Они набрали камней, сложили их грудой и сели возле нее за трапезу.
Лаван прозвав його Єгар-Сагадута, а Яків назвав його Галеад.
            Лаван назвал ее Иегар-Сагадута, а Иаков — Гал-Эд.170
            І сказав Лаван: "Оцей копець нині свідком між мною й тобою; тому й названо його ім'ям Галеад,
            Лаван сказал: 
— Эта насыпь — свидетельство между тобой и мной сегодня.
Вот почему ее назвали Гал-Эд,
            — Эта насыпь — свидетельство между тобой и мной сегодня.
Вот почему ее назвали Гал-Эд,
а також і Міцпа, мовляв, нехай Господь вартує між мною і між тобою, як ми розійдемося один з одним.
            а также Мицпа,171 ведь он сказал: 
— Пусть Господь смотрит за тобой и мной, когда мы будем вдали друг от друга.
            — Пусть Господь смотрит за тобой и мной, когда мы будем вдали друг от друга.
Коли ти будеш поводитися погано з моїми дочками й коли візьмеш крім моїх дочок ще інших жінок та й того ніхто з нас не буде бачити, пам'ятай, однак, що Бог свідок між мною і тобою."
            Если ты будешь плохо обходиться с моими дочерьми или возьмешь себе других жен, кроме моих дочерей, — даже если никого с нами нет, помни, что Бог — Свидетель между тобой и мной.
            Далі говорив Лаван до Якова: "Ось цей копець і ось цей стовп, що їх я поставив між мною і між тобою.
            Еще Лаван сказал Иакову: 
— Вот груда камней и памятный столб, который я поставил между тобой и мной.
            — Вот груда камней и памятный столб, который я поставил между тобой и мной.
Свідок — оцей копець і свідок — стовп, що я не перейду до тебе поза цей копець, а ти не перейдеш до мене поза цей копець і цей стовп з ворожим наміром.
            Эти камни — свидетельство, и этот памятный столб — во свидетельство того, что я не перейду за эту груду камней на твою сторону, чтобы причинить тебе зло, и ты не перейдешь за этот памятный знак и груду камней на мою сторону, чтобы причинить мне зло.
            Бог Авраама й Бог Нахора, Бог батьків їхніх, судитиме між нами!" І поклявсь Яків острахом батька свого Ісаака.
            Пусть Бог Авраама и Бог Нахора, Бог их отца, судит между нами. 
И Иаков поклялся Тем, Которого боялся его отец Исаак.
            И Иаков поклялся Тем, Которого боялся его отец Исаак.