Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Рано-вранці Лаван встав, поцілував своїх онуків і своїх дочок, поблагословив їх і, рушивши в дорогу, повернувся на своє місце.
Уставши рано, Лаван поцілував своїх дітей та своїх дочок і поблагословив їх. І Лаван, повернувшись, пішов до своєї місцевості.
Та й Яків пустився далі в путь, під час якої зустріли його ангели Божі.
А Яків пішов своєю дорогою. Поглянувши, він побачив озброєний Божий полк — його зустріли Божі ангели.
Побачивши їх, він сказав: "Це табір Божий", і назвав те місце Маханаїм.
Коли Яків їх побачив, то сказав: Це — Божий полк. Тож назвав те місце: Полки.
Тоді Яків послав послів до Ісава, свого брата, в Сеїр-край, в Едом-поле;
Перед собою Яків послав послів до свого брата Ісава, у землю Сиїр, до місцевості Едом,
він повелів їм: "Ось так скажете моєму панові Ісавові: Так говорить слуга твій Яків: у Лавана перебував я і забарився аж досі.
і заповів їм, кажучи: Так скажете моєму панові Ісавові: Так говорить раб твій Яків: У Лавана жив я і затримався аж дотепер.
Придбав я волів, ослів і овець, слуг і слугинь, і посилаю панові моєму про те вістку, щоб знайти ласку в твоїх очах."
І є в мене воли, осли, вівці, раби і рабині; тож послав я сповістити моєму панові Ісаву, аби твій слуга знайшов ласку в тебе.
Повернулися посли до Якова та й кажуть: "Ходили ми до твого брата Ісава, він сам іде тобі назустріч, а з ним чотириста чоловік."
І повернулися посли до Якова, кажучи: Ходили ми до твого брата Ісава. Він іде назустріч тобі, а з ним — чотириста чоловік.
Тим злякався Яків вельми й стривожився, тож поділив людей, які були з ним, та й овець і худобу й верблюдів на два загони.
І великий страх охопив Якова, і він розгубився. Тож поділив людей, які були з ним, волів і овець на два табори.
Бо думав він собі: "Коли Ісав прийде до одного загону й розіб'є його, то загін той, що зостанеться, врятується."
Якщо прийде Ісав до одного табору, — сказав Яків, — і знищить його, то другий табір врятується.
Тоді Яків сказав: "О Боже батька мого Авраама й Боже батька мого Ісаака! Господи, який велів єси мені: "Вернись у край твій, до рідні твоєї, а я буду помагати тобі."
Яків промовив: Боже мого батька Авраама і Боже мого батька Ісаака, Господи, Який сказав мені: Повернися в землю свого народження — і зроблю тобі добро!
Я негідний тих усіх ласк і всієї вірности тої, що їх ти виявив слузі твоєму, бо з моєю тільки палицею я перебрів цей Йордан, а тепер виріс у два загони.
Достатньо мені всієї справедливості й усієї правди, яку вчинив Ти Своєму рабові. Бо з одним своїм посохом перейшов я цей Йордан, а тепер ось я виріс у два табори.
Визволь мене, благаю, з руки мого брата, руки Ісава, бо боюся його, щоб не прийшов і не вбив мене та матерей з дітьми.
Визволи мене з руки мого брата Ісава, бо я його боюся, щоби часом, прийшовши, не вбив мене й дітей з матір’ю.
Сам бо ти сказав: «Напевно буду тобі щастити і зроблю твоє потомство, як пісок морський, що його не злічити, така його сила»."
Ти ж сказав: Багато вчиню тобі добра [1] й зроблю твоїх нащадків — як морський пісок, що не перерахувати через велику кількість.
І там він ночував цієї ночі. З того ж, що було під рукою в нього, Яків узяв гостинця для Ісава, свого брата:
Він провів там ту ніч. І взяв дари, котрі приніс, і послав своєму братові Ісаву:
двісті кіз і двадцять козлів, двісті овець і двадцять баранів,
двісті кіз, двадцять козлів, двісті овець, двадцять баранів,
тридцять верблюдиць, що годують, з їх верблюденятами, сорок корів і десять биків, двадцять ослиць і десять ослят.
тридцять верблюдиць-годувальниць і їхніх верблюденят, сорок волів, десять биків, двадцять ослів і десять ослят.
І дав він у руки своїх слуг, кожне стадо зокрема, і сказав до них: "Ідіть поперед мене та зробіть відступ між стадом і стадом."
Кожне стадо окремо він передав в руки своїх рабів, а своїм рабам сказав: Ідіть попереду мене і зберігайте відстань між стадом і стадом.
Першому ж велів він: "Як зустріне тебе Ісав, мій брат, і спитає тебе: «Чий ти і куди йдеш та чиє оце, що перед тобою?»
Він звелів першому, кажучи: Якщо тебе зустріне мій брат Ісав і запитає тебе, кажучи: Чий ти і куди йдеш, і чиє це стадо, яке йде перед тобою? —
то ти скажеш: «Слуги твого Якова. Це подарунок, післаний панові моєму Ісавові. Та ось ще й він сам позаду нас»."
ти відповідай: Твого раба Якова; дари послав моєму панові Ісаву, та ось і він сам за нами.
Так само велів він і другому та й третьому й усім, що гнали стада, кажучи їм: "Так говоритимете до Ісава, як зустрінете його,
Так звелів він першому, і другому, і третьому, і всім, які йшли за цими стадами, кажучи: Такі слова промовте Ісаву, коли його зустрінете.
і додасте: «Ось ще твій слуга Яків іде за нами»." Думав бо собі: "Умилостивлю його дарунком, що йде передо мною, а потім і сам явлюся перед ним; може, він прийме мене приязно."
Ви також скажіть: Ось твій слуга Яків іде за нами! — оскільки він говорив собі: Зроблю лагідним його обличчя дарами, що йдуть перед ним, а потім побачу його в лице, тож, можливо, прийме й мою особу.
І пішов дарунок поперед ним. Сам же він перебув цю ніч у загоні.
І дари випереджували його особу, — він ту ніч провів у таборі.
Тієї ж ночі він устав, узяв обидвох своїх жінок та обидвох своїх слугинь та й одинадцять своїх дітей і перейшов брід Яббок.
Устав він тієї ночі, взяв обох жінок, обох рабинь, своїх одинадцятеро дітей і переправив через брід Явок.
По тому взяв їх і перевів через потік; також перевів усе, що мав.
І взяв їх, і перевів через струмок, і перепровадив усе, що належало йому.
Зостався Яків сам. Тоді хтось боровся з ним, ще поки на світ не займалося.
Тож Яків залишився сам… і якийсь Чоловік боровся з ним до ранку.
Та бачивши, що не переможе його, доторкнувся суглобу його стегна, й суглоб Якового стегна звихнувся, коли він боровся з ним.
Та побачивши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і затерпнув м’яз стегна Якова, коли Він боровся з ним.
І каже той: "Пусти мене, бо вже на світ благословиться." А Яків відповів: "Не пущу тебе, хіба-що поблагословиш мене."
І сказав йому: Відпусти Мене, бо настав світанок. Той же сказав: Не відпущу Тебе, якщо не поблагословиш мене.
А цей спитав його: "Як тобі на ім'я?" Він і каже: "Яків."
А Він запитав його: Яке твоє ім’я? Той відповів: Яків.
Тоді той відповів: "Не Яків буде більш твоє ім'я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг."
Він же відповів йому: Не буде більше ім’я твоє Яків, а Ізраїль буде твоє ім’я, бо ти витримав змагання з Богом і сильний є між людьми.
Тоді Яків спитав його: "Скажи, будь ласка, своє ім'я?" А цей відповів: "Чого питаєш про моє ім'я?" І тут поблагословив його.
А Яків, запитуючи, сказав: Назви мені Своє Ім’я. Чого оце питаєш про Моє Ім’я? — промовив Той, і поблагословив його там.
Тому Яків назвав це місце Пеніел, бо я, мовляв, бачив Бога віч-на-віч і я живий ще.
І дав Яків назву тому місцю «Образ Божий». Адже я побачив Бога обличчям в обличчя, — сказав він, — та моя душа спаслася.
І сонце йому засяло, як він пройшов Пеніел, але кульгав на стегно.
І засяяло йому сонце, коли проминув Образ Божий. Він кульгав на своє стегно.
Ось тому сини Ізраїля і по цей день не їдять стегнового м'яса, що на суглобі стегна, бо він доторкнувся Яковового суглобу стегна, до стегнового м'яса.
Ось чому ізраїльські сини досі не їдять сухожилля, що затерпло, яке міститься в м’язі стегна, бо Він доторкнувся до сухожилля широкої частини стегна Якова — і воно затерпло.