Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Яків же проживав у краю, де пробував його батько, в Ханаан-краю.
Иаков жил в земле странствования отца своего, в земле Ханаанской.
Ось потомство Якова. Йосиф, маючи сімнадцять років, пас вівці зо своїми братами — а був він ще хлопець — із синами Білги та з синами Зілпи, жінок його батька. І цей Йосиф доносив своєму батькові лихі про них вістки.
Вот житие Иакова. Иосиф, семнадцати лет, пас скот вместе с братьями своими, будучи отроком, с сыновьями Валлы и с сыновьями Зелфы, жён отца своего. И доводил Иосиф худые о них слухи до отца их.
Ізраїль любив Йосифа більше, ніж усіх своїх синів, бо він народився за його старости, і справив йому квітчасту одежу.
Израиль любил Иосифа более всех сыновей своих, потому что он был сын старости его, — и сделал ему разноцветную одежду.
Брати ж його, бачивши, що батько любить його більше, ніж усіх братів, зненавиділи його, тож і не спроможні були з ним сумирно розмовляти.
И увидели братья его, что отец их любит его более всех братьев его; и возненавидели его и не могли говорить с ним дружелюбно.
А ще мав Йосиф сон, і він оповів його своїм братам, через що вони ще більше зненавиділи його.
И видел Иосиф сон, и рассказал братьям своим: и они возненавидели его ещё более.
Каже їм: "Послухайте, прошу, цей сон, що приснився мені:
Он сказал им: выслушайте сон, который я видел:
сниться мені, оце в'яжемо ми снопи посеред поля. Аж тут підвівся мій сніп та й стоїть, а ваші снопи поставали навкруг нього й уклонилися моєму."
вот, мы вяжем снопы посреди поля; и вот, мой сноп встал и стал прямо; и вот, ваши снопы стали кругом и поклонились моему снопу.
То й кажуть до нього брати: "Чи справді ти царюватимеш над нами, чи направду володітимеш нами?" І зненавиділи його ще більше за його сни та за його слова.
И сказали ему братья его: неужели ты будешь царствовать над нами? неужели будешь владеть нами? И возненавидели его ещё более за сны его и за слова его.
Снився йому ще й другий сон; він і його розповів братам: "Снився мені, каже, ще один сон, що от сонце, місяць і одинадцять зір уклонилися мені."
И видел он ещё другой сон, и рассказал его братьям своим, говоря: вот, я видел ещё сон: вот, солнце и луна и одиннадцать звёзд поклоняются мне.
І оповів він батькові своєму теє і своїм братам, а батько насварив його і сказав йому: "Що то за сон, що тобі приснився? Чи то справді прийдемо ми, я і твоя мати й твої брати, щоб уклонитися тобі до землі?"
И он рассказал отцу своему и братьям своим; и побранил его отец его и сказал ему: что это за сон, который ты видел? неужели я и твоя мать, и твои братья придём поклониться тебе до земли?
Тим то його брати стали йому завидувати, а батько його запам'ятав собі те.
Братья его досадовали на него, а отец его заметил это слово.
Та пішли його брати пасти вівці свого батька в Сихем.
Братья его пошли пасти скот отца своего в Сихем.
А Ізраїль сказав до Йосифа: "Чи не пасуть твої брати вівці в Сихемі? Йди лишень, я й тебе пошлю до них." Він же відповів йому: "Я тут."
И сказал Израиль Иосифу: братья твои не пасут ли в Сихеме? пойди, я пошлю тебя к ним. Он отвечал ему: вот я.
І сказав батько до нього: "Піди но, подивися, чи гаразд із твоїми братами, чи гаразд із вівцями, та принеси мені вістку." Та й послав його з долини Хеврону, й він пішов у Сихем.
Израиль сказал ему: пойди, посмотри, здоровы ли братья твои и цел ли скот, и принеси мне ответ. И послал его из долины Хевронской; и он пришёл в Сихем.
Зустрів його якийсь чоловік, він бо блукав у полі. Цей же чоловік спитав його: "Чого шукаєш?"
И нашёл его некто блуждающим в поле, и спросил его тот человек, говоря: чего ты ищешь?
Він же відрік: "Братів своїх шукаю. Скажи мені, будь ласка, де вони пасуть?"
Он сказал: я ищу братьев моих; скажи мне, где они пасут?
А чоловік відповів: "Вони пішли звідсіля; чув бо я, як казали: Ходімо в Дотан." І пішов Йосиф за своїми братами й знайшов їх у Датані.
И сказал тот человек: они ушли отсюда, ибо я слышал, как они говорили: «пойдём в Дофан». И пошёл Иосиф за братьями своими и нашёл их в Дофане.
Вони ж угледіли його здаля і, заки він до них наблизився, змовилися на нього, щоб його вбити.
И увидели они его издали, и прежде нежели он приблизился к ним, стали умышлять против него, чтобы убить его.
Ходім та й убиймо його та й вкиньмо його в якусь копанку і скажемо: — лютий звір пожер його; тоді побачимо, що буде з його снів."
пойдём теперь, и убьём его, и бросим его в какой-нибудь ров, и скажем, что хищный зверь съел его; и увидим, что будет из его снов.
Почув це Рувим і врятував його з їхніх рук, — сказавши: Не вбиваймо життя!
И услышал сие Рувим и избавил его от рук их, сказав: не убьём его.
Далі Рувим сказав до них: "Не проливайте крови, вкиньте його в ту копанку, що в пустині, але руки на нього не накладайте." Це так, щоб його врятувати з їхніх рук і повернути його батькові.
И сказал им Рувим: не проливайте крови; бросьте его в ров, который в пустыне, а руки не налагайте на него. Сие говорил он, чтобы избавить его от рук их и возвратить его к отцу его.
І коли Йосиф прийшов до братів, вони здерли з нього квітчасту одежу, що була на ньому,
Когда Иосиф пришёл к братьям своим, они сняли с Иосифа одежду его, одежду разноцветную, которая была на нём,
взяли його та й вкинули в копанку, копанка ж була порожня, води не було в ній.
и взяли его и бросили его в ров; ров же тот был пуст; воды в нём не было.
І посідали вони їсти. Коли ж підвели свої очі, бачать — аж ось іде валка ізмаїльтян з Гілеаду, а верблюди їхні несуть бурштин, бальсам та ладан; ідуть і везуть усе те в Єгипет.
И сели они есть хлеб, и, взглянув, увидели, вот, идёт из Галаада караван Измаильтян, и верблюды их несут стираксу, бальзам и ладан: идут они отвезти это в Египет.
Тоді каже Юда до своїх братів: "Що нам з того, що вб'ємо нашого брата й прикриємо його кров?
И сказал Иуда братьям своим: что пользы, если мы убьём брата нашего и скроем кровь его?
Нумо продаймо його ізмаїльтянам, рука ж наша нехай не буде на ньому, бо він наш брат, наше тіло." І послухали його брати.
Пойдём, продадим его Измаильтянам, а руки наши да не будут на нём, ибо он брат наш, плоть наша. Братья его послушались.
Ішли ж мимо мідіянські люди, купці, а вони витягнули Йосифа з копанки та й продали ізмаїльтянам за двадцять срібняків; а ті повезли його в Єгипет.
И, когда проходили купцы Мадиамские, вытащили Иосифа изо рва и продали Иосифа Измаильтянам за двадцать сребреников; а они отвели Иосифа в Египет.
Тоді повернувся Рувим до ями — аж нема Йосифа в ній. Він роздер на собі одіж,
Рувим же пришёл опять ко рву; и вот, нет Иосифа во рве. И разодрал он одежды свои,
і, прийшовши до братів, каже: "Хлопця немає, а я — куди піду?"
и возвратился к братьям своим, и сказал: отрока нет, а я, куда я денусь?
І взяли вони одежу Йосифа, зарізали козеня та й намочили одежу в крові,
И взяли одежду Иосифа, и закололи козла, и вымарали одежду кровью;
і послали квітчасту одежу батькові з словами: "Це ми знайшли. Пізнавай, чи одежа твого сина, чи ні."
и послали разноцветную одежду, и доставили к отцу своему, и сказали: мы это нашли; посмотри, сына ли твоего эта одежда, или нет.
Пізнав він її і сказав: "Одіж мого сина! Звір лютий пожер його. Роздер напевно Йосифа!"
Он узнал её и сказал: это одежда сына моего; хищный зверь съел его; верно, растерзан Иосиф.
Тоді Яків розірвав на собі одежу, накинув на бедра волосянницю та й сумував за своїм сином довго.
И разодрал Иаков одежды свои, и возложил вретище на чресла свои, и оплакивал сына своего многие дни.
Посходилися всі його сини та всі його дочки розважати його, але він був невтішний, тільки говорив: "Зійду бо, сумуючи, до свого сина, до Шеолу." І плакав за ним його батько.
И собрались все сыновья его и все дочери его, чтобы утешить его; но он не хотел утешиться и сказал: с печалью сойду к сыну моему в преисподнюю. Так оплакивал его отец его.