Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Два роки по тому приснився й фараонові сон: стоїть він ніби над Нілом.
Сталося ж у концї двох повних лїт, Фараон бачив сон. Бачся, стояв він при ріцї.
А тут із Нілу виходять семеро корів, гарних на вид і ситих, та й пасуться в очеретах.
І се, нїби з річки, вийшло семеро корів гарних і ситих, та й пасуться в лузї.
Та ось і других сім корів, поганих на вид і худих, виходять за ними з Нілу та й стоять на березі Нілу.
Аж ось і других семеро корів вийшло поганих на вид і худих, да й стоять коло тих корів на річному березї.
І пожерли корови, погані з виду й худі, сім корів гарних на вид і ситих. І фараон прокинувся.
І пожерли семеро корови погані сїмох корів гарних і ситих. І прокинувсь Фараон.
Але заснув він і сниться йому знов: оце сім колосків, повних й гарних, вилонюються з одного стебла.
І заснув, і снилось йому в друге: бачся семеро колосків жита виходило з одного стебла, товстих і повних.
А потому сім інших колосків, тоненьких, висушених східнім вітром, виростають за ними.
А ж ось других семеро колосків, тоненьких і висушених східним вітром, виросло за ними.
І поглинули тоненькі колоски сім колосків повних і гарних. Та й прокинувся фараон, — а це ж тільки сон.
І пожерли семеро колоски тоненькі і вітром спалені семеро колосків товстих та повних. Прокинеться ж Фараон, аж то сон.
Але вранці стривожився його дух. Тим то послав він скликати всіх єгипетських віщунів та й усіх мудреців, і оповів їм фараон свої сни, але ніхто не міг їх розгадати фараонові.
І сталось уранцї, стрівожився дух його, і пославши скликав усїх віщунів Египецьких і всїх мудрагелїв тамошнїх. І росказав їм Фараон сон свій, та й не було нїкого, щоб умів його витолкувати Фараонові.
Тоді головний підчаший озвався до фараона, кажучи: "Нині визнаю я свою вину.
Озветься ж дука винарський до Фараона: Мушу спогадати кривду мою.
Фараон розгнівався був на своїх слуг, то й віддав мене до ув'язнення у дім начальника варти, мене і головного пекаря.
Розгнївився Фараон на раби свої та й укинув нас у темницю в дому гетьмана вартовницького, мене та дуку пекарського.
І снився нам, мені та й йому, тієї самої ночі сон, а снилось нам кожному відповідно до його сну.
І бачили ми сон обидва тієї ночі, я й він, кожному проти иншого снилось.
Був же там з нами хлопець єврей, слуга начальника варти. От ми й оповіли йому наші сни, й він нам пояснив їх, пояснив кожному відповідно до його сну.
Був же там із нами молодик Єврей, раб гетьманський вартовницький; і росказали ми йому, і виложив нам наші сни, кожному виложив сон його.
І точнісінько, як він нам пояснив, так і справдилося: мене повернено на моє місце, а того повісили."
Сталося ж, як виложив нам, так і справдилось: мене вернено на моє дуківство, а того повішено.
Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його притьмом вивели з темниці. Поголив він свою бороду, змінив одежу і прийшов до фараона.
Пославши ж Фараон, прикликав Йосифа. І виведено його негайно з хурдиги. І остригся він і перемінив одїж на собі, і прийшов до Фараона.
І каже фараон до Йосифа: "Снив я сон, та немає такого, хто б його розгадав. Про тебе ж я чув, кажуть, що коли почуєш якийсь сон, то знаєш його розгадати."
Каже ж Фараон Йосифові: Бачив я сон, а хто б витолкував, такого нема; я ж чув про тебе, кажуть, що, чувши сни, вмієш толкувати.
На те відрік Йосиф фараонові: "Не я, а Бог дасть фараонові одвіт прихильний."
Відказуючи ж Фараонові Йосиф каже: Не я, нї! Бог дасть Фараонові відповідь упокійну.
Отож і заговорив фараон до Йосифа: "Снилось мені, що я стою на березі Нілу.
Каже ж Фараон Йосифові: Снилось менї: бачся, стою на березї річному.
Аж ось виходять з Нілу сім корів, ситих і гарних, та й пасуться в комиші.
Аж се — із ріки вийшло семеро корів гарних і ситих, та й пасуться в лузї.
Але за ними виходять сім інших корів, марних, на вид вельми поганих і худих на тілі; таких поганющих не бачив я в усій країні Єгипетській.
Аж се — других семеро вийшло слїдом за ними, сухі і дуже погані видом і худі тїлом такі, що й не бачив я по всїй землї Египецькій.
І ті худі та погані корови пожерли перших сім товстих.
І пожерли семеро корови погані сїмох корів ситих.
Та хоч вони їх і пожерли, а й знаку не було, що вони їх пожерли: вигляд мали вони поганий, як і раніше. Тут я і прокинувся.
І як вони пожерли їх, не знати було, що вони ввійшли в утробу їх, і вид їх був такий самий, як і перш. Прокинувся я та й знов заснув.
А потім уві сні я бачив, як сім колосків вилонюються з одного стебла, дебелих і добрих.
І бачив я вві снї мойму, неначе семеро колосків виросло з одного стебла повних і добрих.
Та ось сім інших колосків, сухих, тонких, спалених східнім вітром, виростають за ними.
Другі ж семеро колосків тоненьких и спалених вітром виросли слїдом за ними.
І поглинули тоненькі колоски сім колосків добрих. Я оповів це віщунам, але немає такого, хто б мені його вияснив."
І пожерли семеро засохлі колоски і спалені вітром сїмох колосків добрих і повних. І росказав я віщунам, та не було нїкого, щоб менї те з'ясувати.
Тож і каже Йосиф фараонові: "Сон фараона єдиний. Бог дав знати фараонові, що буде чинити.
І каже Йосиф Фараонові: Сон Фараонів один: що Бог творити ме, показав Фараонові.
Сім тучних корів — це сім років, і сім колосків добрих — це теж сім років. Це один сон.
Семеро коров гарних — сїм років, і семеро колосся доброго — сїм років; сон один.
А сім корів худих та поганих, що вийшли за ними, — це сім років, так само й сім колосків порожніх, спалених східнім вітром; настане сім років голодних.
І семеро коров худих і поганих, що вийшло за ними, сїм років, і семеро порожних колосків, спалених східним вітром, се буде сїм років голодних.
Воно й є те, що я сказав фараонові: Бог показав фараонові, що буде він чинити.
Оце воно, що я сказав Фараонові: Що хоче Бог творити, він показав Фараонові.
Ось приходить сім років великого достатку в цілій Єгипетській країні,
Дивись, оце настануть сїм лїт великого врожаю по всїй Египецькій землї.
але після них настане сім років голодних, і забудеться тучність Єгипетської країни: голод виснажить увесь край.
Прийде ж і сїм лїт голодних за ними; і забудуть про наддостаток в Египецькій землї, і погубить землю сю голоднеча.
Ніхто не знатиме достатку в країні через той голод, що настане потім, тяжкий бо буде вельми.
І не знати муть уроджаю в землї сїй від голоднечі тієї, що йде за ним; тяжка бо буде вельми.
А сон фараонові приснився аж двічі тому, що вирішено це від Бога, і Бог скоро виконає це.
Приснився ж сон Фараонові двічі про те, що се постане від Бога, і незабаром приведе Бог се в дїло.
Отож нехай фараон підшукає собі чоловіка второпного й розумного та й поставить його над Єгипетською країною.
Тим нехай Фараон вигледить чоловіка мудрого й зугадного, та й поставить його над Египецькою землею.
Нехай фараон настановить правителів над країною, і вони відберуть п'ятину з Єгипетського краю за сім урожайних років;
Нехай се вчинить Фараон і поставить доглядника по землї, і нехай одбирає пятину в Египецькій землї у сїм роках уроджайних.
нехай вони збирають усі харчі в тих сімох тучних роках, які настануть, і нехай зсипають збіжжя під оруду фараона, і тим запровадять хлібозаготівлю по містах та й будуть берегти її.
І нехай громадять усяку харч за сїм добрих лїт, що настають, і нехай ссипають пшеницю під руку Фараонові, і нехай харчі приховують по городах.
Ті харчі стануть запасом для країни на сім голодних років, які навідають Єгипетський край, щоб так країна не вигинула від голоду."
І буде харч прихована про запас землї на сїм років голодних, що настануть у землї Египецькій, щоб земля не погибла в голоднечу.
Сподобалось це слово фараонові й усім слугам,
Угодно ж се було в очу Фараонові і в очу всїх дворян його.
та й промовив фараон до своїх слуг: "Чи ж знайдемо ми такого чоловіка, як оцей, щоб дух Божий жив у ньому?"
І каже Фараон дворянам своїм: Чи можна ж нам ізнайти чоловіка такого, щоб на йому та був дух Божий?
А до Йосифа фараон сказав: "Бог дав тобі знати все те, тим то й немає іншого такого кмітливого та розумного, як ти.
Каже ж Фараон Йосифові: Після того, як Бог показав тобі се все, нема нїкого такого зугадного й мудрого, як ти.
Ти будеш над моїм домом, і твоє слово слухатиме ввесь мій народ; тільки престолом буду я від тебе більший."
Ти сам будеш над моїм домом, і слухати ме слова твого все царство моє; тілько престолом я більший над тебе буду.
Тоді фараон сказав до Йосифа: "Гляди ж, настановляю тебе над усією країною Єгипетською."
Промовив же Фараон до Йосифа: Се поставляю тебе над усїєю землею Египецькою.
І знявши фараон з руки своєї перстень із печаткою, настромив його Йосифові на руку, вдягнув його в шати вісонові, вклав золотий ланцюг йому на шию
І знявши Фараон перстеня з руки своєї, надїв його на руку Йосифові, і вдїг його в шати білі, і возложив ланьцух золотий йому на шию.
і повелів йому їхати в другій після своєї колісниці, а перед ним вигукувано: "Аврех!" Отож поставив його над усім краєм Єгипту.
І посадив його на колесницю свою другу, і вигукувано перед ним: Навколїшки! Сим робом поставив його над усїєю землею Египецькою.
Тоді промовив ще фараон до Йосифа: "Я — фараон, але без тебе ніхто не підведе ні руки, ні ноги в усій країні Єгипетській."
Промовив же Фараон до Йосифа: Я Фараон, та без тебе не махне й рукою і не поступить ногою нїхто в землї Египецькій.
І дав фараон Йосифові ім'я Цефенат-Панеах, а за жінку дав йому Аснат, дочку Потіфера, священика з Ону. І вибрався Йосиф по Єгипетській землі.
І дав Фараон імя Йосифові Зафнат Панеях*, і дав йому за жену Аснату, дочку Потифера, сьвященника Онського**. І знявсь Йосиф над Египтом.
Було ж Йосифові тридцять років, як він станув перед фараоном, єгипетським царем. І вийшов Йосиф від фараона і пройшов усю Єгипетську країну.
І було Йосифові трийцять лїт, як він став перед Фараоном, царем Египецьким. І вийшов Йосиф од Фараона та й пройшов по всїй землї Египецькій.
Земля родила наче пригорщами за сім урожайних років.
Земля ж зародила сїм год урожаєм, наче жменями.
А він збирав усякі харчі за тих сім щедрих років, які були в Єгипетськім краї, і складав харчі по містах, купчивши в кожному місті врожай з поля, що було навкруги нього.
І назбирав усякої харчі за сїм год, яка була на землї Египецькій, та й поприховував харч по городах. Харчі з поля, навкруги города, поприховував у тому ж городї.
І нагромадив Йосиф збіжжя, як морського піску, і то таку велику силу, що перестав лічити, бо безліч його було.
І назбирав Йосиф пшеницї, мов би піску морського, багато вельми, що погубив і лїки; було бо безлїч.
Перед тим же, заки настав голодний рік, народилося в Йосифа двоє синів, що їх уродила йому Аснат, дочка Потіфера, священика з Ону.
В Йосифа ж родилось два сини до настання семи год голодних, що вродила йому Асната, дочка Потифара, сьвященника Онського.
Йосиф назвав первородного ім'ям Менаше (Манассія), бо — мовляв, Бог дав мені забути всю мою недолю і ввесь дім батька мого.
Дав же Йосиф імя первому Манассїй: Менї бо, рече, дав Бог забути всю недолю мою й усе в господї панотцевій.
А другому дав він ім'я Ефраїм, бо — мовляв, Бог зробив мене плодовитим у землі горя мого.
Імя ж другому нарік Ефрем; бо зробив мене плодющим Бог у землї бідування мого.
Коли ж минуло сім років достатку, що був в Єгипетській країні,
Минуло ж сїм років урожайних, що були в землї Египецькій.
і почали наставати сім голодних років, як це передсказав був Йосиф, голод запанував по всіх краях, але в цілій Єгипетській країні був хліб.
І почали голодних сїм год наставати по слову Йосифовому. І був голод по всїй землї; у всїй же землї Египецькій був хлїб.
Якже зголодніла вся Єгипетська країна, і люди закричали до фараона за хлібом, то фараон казав до єгиптян: "Ідіть до Йосифа та й чиніть, що він вам скаже!"
Як же заголодала й земля Египецька, заквилили люде до Фараона про хлїб. Каже ж Фараон усїм Египтянам: Ідїте до Йосифа, і, що скаже вам, чинїте.
А голод був по всій землі. Тоді Йосиф відчинив усі засіки і продавав хліб єгиптянам, бо голод міцнішав у Єгипетськім краю.
А голоднеча придавила ввесь сьвіт. Поодчиняв же Йосиф усї житницї, та й продавав хлїб усїм Египтянам.