Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
English Standard Version
Потім Йосиф звелів старшому над його домом: "Наповни мішки чоловіків збіжжям, скільки зможуть нести, і вклади гроші кожному в його мішок зверху.
Joseph Tests His Brothers
Then he commanded the steward of his house, “Fill the men’s sacks with food, as much as they can carry, and put each man’s money in the mouth of his sack,
Then he commanded the steward of his house, “Fill the men’s sacks with food, as much as they can carry, and put each man’s money in the mouth of his sack,
А мою чашу, срібну чашу, покладеш найменшому в мішок зверху, разом з його грішми за хліб." І той зробив так, як велів Йосиф.
and put my cup, the silver cup, in the mouth of the sack of the youngest, with his money for the grain.” And he did as Joseph told him.
Раннім ранком відпущено людей, їх самих і їхніх ослів.
As soon as the morning was light, the men were sent away with their donkeys.
Та ледве вони вийшли з міста, ще не були й далеко, аж Йосиф каже тому, що був над його домом: "Уставай, біжи за тими людьми, а як доженеш їх, то скажи їм, чому це ви, мовляв, заплатили злом за добро?
Таж то чаша, що з неї п'є мій владика, ще й ворожить на ній. Ви зле зробили, вчинивши таке."
Is it not from this that my lord drinks, and by this that he practices divination? You have done evil in doing this.’”
Отож наздовнагши він їх, передав їм ті слова.
When he overtook them, he spoke to them these words.
А вони йому відповіли: "Навіщо владика такі слова говорить? Де ж би таке могло бути, щоб твої раби допустилися такого діла!
They said to him, “Why does my lord speak such words as these? Far be it from your servants to do such a thing!
Оце гроші, що їх ми знайшли в наших мішках під верхом, назад тобі принесли з Ханаан-краю, — то як же б ми крали з дому твого владики срібло чи золото?
Behold, the money that we found in the mouths of our sacks we brought back to you from the land of Canaan. How then could we steal silver or gold from your lord’s house?
Знайдеться в когонебудь із твоїх рабів чаша, хай йому й смерть, та ще й ми будемо нашому владиці рабами."
Whichever of your servants is found with it shall die, and we also will be my lord’s servants.”
А той каже: "Нехай воно тепер так і буде, як ви сказали: той, у кого знайдеться чаша, буде мені рабом, ви ж будете невинні."
He said, “Let it be as you say: he who is found with it shall be my servant, and the rest of you shall be innocent.”
Метнулися вони, та й кожен скинув свій лантух на землю і кожний свій мішок розв'язав.
Then each man quickly lowered his sack to the ground, and each man opened his sack.
Він обшукав, почавши від найстаршого, а скінчивши на найменшім, — і знайшлася чаша в мішку Веніяминовім.
And he searched, beginning with the eldest and ending with the youngest. And the cup was found in Benjamin’s sack.
Тоді пороздирали вони на собі одежі й, нав'ючивши кожен свого осла, повернулися назад у місто.
Then they tore their clothes, and every man loaded his donkey, and they returned to the city.
Увійшов отже Юда зо своїми братами до Йосифа в дім, — а він був ще там, — та й попадали перед ним ниць на землю.
When Judah and his brothers came to Joseph’s house, he was still there. They fell before him to the ground.
А Йосиф промовив до них: "То що за вчинок ви зробили? Хіба ви не знали, що такий чоловік, як я, напевне ворожить?"
Joseph said to them, “What deed is this that you have done? Do you not know that a man like me can indeed practice divination?”
На те Юда відповів: "Що ж нам казати нашому владиці? Що говорити? Як нам виправдатись? Бог відкрив провину рабів твоїх. Ми ж раби владиці, так ми, як і той, у кого знайшлась оця чаша."
And Judah said, “What shall we say to my lord? What shall we speak? Or how can we clear ourselves? God has found out the guilt of your servants; behold, we are my lord’s servants, both we and he also in whose hand the cup has been found.”
А Йосиф каже: "Де ж би я таке робив?! Той, у кого знайдено чашу, буде мені рабом, а ви йдіть у мирі до вашого батька."
But he said, “Far be it from me that I should do so! Only the man in whose hand the cup was found shall be my servant. But as for you, go up in peace to your father.”
Тоді приступив до нього Юда й каже: "Прошу, владико, дозволь твоєму рабові промовити до мого владики на вухо й не прогнівись на твого раба, бож ти — як сам фараон.
Then Judah went up to him and said, “Oh, my lord, please let your servant speak a word in my lord’s ears, and let not your anger burn against your servant, for you are like Pharaoh himself.
Владика питав був своїх рабів, чи є, мовляв, у вас батько або брат?
My lord asked his servants, saying, ‘Have you a father, or a brother?’
Ми відповіли владиці: Є в нас старенький батько й молодий брат, який народився в нього під старість. Брат його вмер і він один зостався з дітей своєї матері, то й полюбив його батько.
And we said to my lord, ‘We have a father, an old man, and a young brother, the child of his old age. His brother is dead, and he alone is left of his mother’s children, and his father loves him.’
Ти ж сказав до твоїх рабів: Приведіть його до мене, щоб я поглянув на нього.
Then you said to your servants, ‘Bring him down to me, that I may set my eyes on him.’
Ми ж відповіли владиці: Не може хлопець лишити свого батька, бо як лишить свого батька, то той умре.
We said to my lord, ‘The boy cannot leave his father, for if he should leave his father, his father would die.’
Тоді ти сказав до рабів твоїх: Коли не прийде ваш найменший брат з вами, не бачити вам більше лиця мого.
Then you said to your servants, ‘Unless your youngest brother comes down with you, you shall not see my face again.’
І як ми повернулися до твого раба, мого батька, то й розповіли слова владики.
“When we went back to your servant my father, we told him the words of my lord.
Тоді батько наш сказав: Ідіть знову, купіть нам трохи харчів.
And when our father said, ‘Go again, buy us a little food,’
А ми відповіли: Не можемо йти. Як буде з нами наш найменший брат, то підемо. Ми бо не можемо з'явитися перед лицем цього мужа, коли не буде з нами нашого найменшого брата.
we said, ‘We cannot go down. If our youngest brother goes with us, then we will go down. For we cannot see the man’s face unless our youngest brother is with us.’
Тоді твій раб, мій батько, каже до нас: Ви самі знаєте, що двох тільки вродила мені моя жінка.
Then your servant my father said to us, ‘You know that my wife bore me two sons.
Один з них пішов від мене, і я сказав: Певно роздерто його на кавалки! та й не бачив я його й досі.
One left me, and I said, “Surely he has been torn to pieces,” and I have never seen him since.
Як же ви візьмете від мене ще й цього і спіткає його якесь лихо, то мене, сивоголового, зведете від смутку до Шеолу.
If you take this one also from me, and harm happens to him, you will bring down my gray hairs in evil to Sheol.’
Тож як тепер прийду до твого раба, а мого батька, і хлопця не буде з нами — його ж душа так зв'язана з душею хлопця —
“Now therefore, as soon as I come to your servant my father, and the boy is not with us, then, as his life is bound up in the boy’s life,
і станеться, коли він тільки побачить, що хлопця немає, то помре; та й так твої раби зведуть твого сивоголового раба, нашого батька, смутком у Шеол.
as soon as he sees that the boy is not with us, he will die, and your servants will bring down the gray hairs of your servant our father with sorrow to Sheol.
Тому що я, твій раб, заручив собою своєму батькові за хлопця, бо сказав: Як не приведу я його назад до тебе, то я буду винен перед моїм батьком на все моє житя.
For your servant became a pledge of safety for the boy to my father, saying, ‘If I do not bring him back to you, then I shall bear the blame before my father all my life.’
Тепер отже благаю тебе, щоб твій раб зостався моєму владиці невільником замість хлопця, а хлопець нехай повернеться зо своїми братами.
Now therefore, please let your servant remain instead of the boy as a servant to my lord, and let the boy go back with his brothers.