Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 43) | (Буття 45) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • Потім Йосиф звелів старшому над його домом: "Наповни мішки чоловіків збіжжям, скільки зможуть нести, і вклади гроші кожному в його мішок зверху.
  • Иосиф приказал своему управляющему:
    — Наполни мешки этих людей едой, сколько смогут унести, и положи серебро каждому обратно в мешок.
  • А мою чашу, срібну чашу, покладеш найменшому в мішок зверху, разом з його грішми за хліб." І той зробив так, як велів Йосиф.
  • Положи мою чашу, мою серебряную чашу, в мешок к младшему вместе с его серебром за зерно.
    И тот сделал, как велел Иосиф.
  • Раннім ранком відпущено людей, їх самих і їхніх ослів.
  • Как только рассвело, братьев отправили в путь вместе с их ослами.
  • Та ледве вони вийшли з міста, ще не були й далеко, аж Йосиф каже тому, що був над його домом: "Уставай, біжи за тими людьми, а як доженеш їх, то скажи їм, чому це ви, мовляв, заплатили злом за добро?
  • Они были еще недалеко от города, когда Иосиф сказал управляющему:
    — Немедленно отправляйся в погоню за этими людьми и, когда догонишь, скажи им: «Почему вы заплатили злом за добро?
  • Таж то чаша, що з неї п'є мій владика, ще й ворожить на ній. Ви зле зробили, вчинивши таке."
  • Ведь это чаша моего господина, из которой он пьет и на которой он гадает! Вы совершили недобрый поступок!»
  • Отож наздовнагши він їх, передав їм ті слова.
  • Догнав их, он повторил им эти слова.
  • А вони йому відповіли: "Навіщо владика такі слова говорить? Де ж би таке могло бути, щоб твої раби допустилися такого діла!
  • Они ответили:
    — Почему господин говорит такие слова? Разве станут твои рабы делать подобное!
  • Оце гроші, що їх ми знайшли в наших мішках під верхом, назад тобі принесли з Ханаан-краю, — то як же б ми крали з дому твого владики срібло чи золото?
  • Ведь мы даже принесли тебе обратно из земли Ханаана то серебро, которое нашли у себя в мешках. Зачем же нам воровать серебро или золото из дома твоего господина?
  • Знайдеться в когонебудь із твоїх рабів чаша, хай йому й смерть, та ще й ми будемо нашому владиці рабами."
  • Если вещь найдется у одного из твоих рабов, пусть он умрет, а остальные станут рабами нашего господина.
  • А той каже: "Нехай воно тепер так і буде, як ви сказали: той, у кого знайдеться чаша, буде мені рабом, ви ж будете невинні."
  • Он сказал:
    — Хорошо, пусть будет так, как вы говорите: у кого найдется чаша, тот станет моим рабом, а остальные будут свободны от ответа.
  • Метнулися вони, та й кожен скинув свій лантух на землю і кожний свій мішок розв'язав.
  • Братья быстро опустили каждый свой мешок на землю и развязали их.
  • Він обшукав, почавши від найстаршого, а скінчивши на найменшім, — і знайшлася чаша в мішку Веніяминовім.
  • Управляющий начал искать, начиная со старшего, кончая младшим; чаша нашлась в мешке у Вениамина.
  • Тоді пороздирали вони на собі одежі й, нав'ючивши кожен свого осла, повернулися назад у місто.
  • Они разорвали на себе одежду, нагрузили каждый своего осла и вернулись в город.
  • Увійшов отже Юда зо своїми братами до Йосифа в дім, — а він був ще там, — та й попадали перед ним ниць на землю.
  • Иуда и его братья вернулись в дом Иосифа, который все еще был там. Они бросились перед ним на землю.
  • А Йосиф промовив до них: "То що за вчинок ви зробили? Хіба ви не знали, що такий чоловік, як я, напевне ворожить?"
  • Иосиф сказал им:
    — Что же вы сделали? Разве вы не знали, что такой человек, как я, может все узнать через гадание?
  • На те Юда відповів: "Що ж нам казати нашому владиці? Що говорити? Як нам виправдатись? Бог відкрив провину рабів твоїх. Ми ж раби владиці, так ми, як і той, у кого знайшлась оця чаша."
  • — Что мы можем сказать моему господину? — ответил Иуда. — Как нам возразить? Как доказать нашу невиновность? Бог открыл вину твоих рабов. Теперь мы рабы моего господина — и мы, и тот, у кого нашлась чаша.
  • А Йосиф каже: "Де ж би я таке робив?! Той, у кого знайдено чашу, буде мені рабом, а ви йдіть у мирі до вашого батька."
  • Иосиф сказал:
    — Разве я стану делать такое! Только тот, у кого нашлась чаша, будет моим рабом, а вы возвращайтесь к отцу с миром.
  • Тоді приступив до нього Юда й каже: "Прошу, владико, дозволь твоєму рабові промовити до мого владики на вухо й не прогнівись на твого раба, бож ти — як сам фараон.
  • Тогда Иуда подошел к нему и сказал:
    — Пожалуйста, мой господин, позволь твоему рабу сказать моему господину слово. Не гневайся на твоего раба, хотя ты равен самому фараону.
  • Владика питав був своїх рабів, чи є, мовляв, у вас батько або брат?
  • Мой господин спросил своих рабов: «Есть ли у вас отец или брат?»
  • Ми відповіли владиці: Є в нас старенький батько й молодий брат, який народився в нього під старість. Брат його вмер і він один зостався з дітей своєї матері, то й полюбив його батько.
  • И мы ответили: «У нас есть престарелый отец и есть его юный сын, рожденный ему в его старости. Его брат умер, и он остался один из сыновей своей матери, и отец любит его».
  • Ти ж сказав до твоїх рабів: Приведіть його до мене, щоб я поглянув на нього.
  • Тогда ты сказал своим рабам: «Приведите его ко мне, чтобы мне посмотреть на него».
  • Ми ж відповіли владиці: Не може хлопець лишити свого батька, бо як лишить свого батька, то той умре.
  • А мы ответили моему господину: «Мальчик не может оставить отца, а если оставит, то отец умрет».
  • Тоді ти сказав до рабів твоїх: Коли не прийде ваш найменший брат з вами, не бачити вам більше лиця мого.
  • Но ты сказал своим рабам: «Пока ваш брат не придет сюда с вами, не показывайтесь мне на глаза».
  • І як ми повернулися до твого раба, мого батька, то й розповіли слова владики.
  • Вернувшись к твоему рабу, моему отцу, мы пересказали ему, что сказал мой господин.
  • Тоді батько наш сказав: Ідіть знову, купіть нам трохи харчів.
  • Наш отец сказал: «Вернитесь и купите еще немного еды».
  • А ми відповіли: Не можемо йти. Як буде з нами наш найменший брат, то підемо. Ми бо не можемо з'явитися перед лицем цього мужа, коли не буде з нами нашого найменшого брата.
  • Но мы ответили: «Мы не можем пойти; только если младший брат пойдет с нами, тогда мы пойдем. Мы не можем и на глаза показаться тому человеку, если не будет с нами младшего брата».
  • Тоді твій раб, мій батько, каже до нас: Ви самі знаєте, що двох тільки вродила мені моя жінка.
  • Твой раб, мой отец, сказал нам: «Вы сами знаете, что моя жена родила мне двоих сыновей.
  • Один з них пішов від мене, і я сказав: Певно роздерто його на кавалки! та й не бачив я його й досі.
  • Один из них ушел от меня, и я сказал: „Конечно, он был растерзан на куски“, — и с тех пор я его не видел.
  • Як же ви візьмете від мене ще й цього і спіткає його якесь лихо, то мене, сивоголового, зведете від смутку до Шеолу.
  • Если вы возьмете у меня и другого, и с ним случится беда, вы сведете мою седую голову в мир мертвых от горя».
  • Тож як тепер прийду до твого раба, а мого батька, і хлопця не буде з нами — його ж душа так зв'язана з душею хлопця —
  • Поэтому, если мальчика не будет с нами, когда я вернусь к твоему рабу, моему отцу, и если мой отец, который так привязан к этому мальчику,
  • і станеться, коли він тільки побачить, що хлопця немає, то помре; та й так твої раби зведуть твого сивоголового раба, нашого батька, смутком у Шеол.
  • увидит, что его с нами нет, он умрет. Твои рабы сведут седую голову нашего отца в мир мертвых от скорби.
  • Тому що я, твій раб, заручив собою своєму батькові за хлопця, бо сказав: Як не приведу я його назад до тебе, то я буду винен перед моїм батьком на все моє житя.
  • Твой раб поручился за безопасность мальчика перед отцом. Я сказал: «Если я не приведу его к тебе, то вина перед тобой, отец, будет на мне всю жизнь».
  • Тепер отже благаю тебе, щоб твій раб зостався моєму владиці невільником замість хлопця, а хлопець нехай повернеться зо своїми братами.
  • Итак, молю тебя, позволь твоему рабу остаться здесь рабом моего господина вместо мальчика, и позволь мальчику вернуться с братьями.
  • Бо ж як мені йти назад до свого батька, коли хлопця не буде зо мною? Хіба, щоб дивитися на горе, що постигне мого батька."
  • Как я могу вернуться к отцу, если мальчика со мной не будет? Да не увижу я горя моего отца.

  • ← (Буття 43) | (Буття 45) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025