Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 44) | (Буття 46) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • Тут Йосиф не міг себе стримати перед усіма, які стояли коло нього, і закричав: "Виведіть усіх від мене!" І не зосталося при Йосифові нікого, коли він признавався своїм братам.
  • І не міг Йосиф стриматися при всіх, які стояли перед ним, і сказав: Відішліть усіх від мене! І нікого більше не було біля Йосифа, коли відкривався своїм братам.
  • І заплакав він уголос так, що почули єгиптяни й почув дім фараона.
  • Він підніс голос з плачем. І почули всі єгиптяни, і чути було в домі фараона.
  • Та й каже Йосиф до братів своїх: "Я, — Йосиф! Чи ще живий мій батько?" Та брати його не могли йому відповісти, бо стривожились перед ним.
  • Йосиф сказав своїм братам: Я — Йосиф! Чи живий ще мій батько? І брати не могли йому відповісти, бо оторопіли.
  • А Йосиф каже до своїх братів: "Приступіть лишень до мене." І вони приступили. Та й каже він знову: "Я, — Йосиф, ваш брат, якого ви продали в Єгипет.
  • Та Йосиф сказав своїм братам: Підійдіть же до мене! І вони наблизилися. А він сказав: Я — ваш брат Йосиф, якого ви продали в Єгипет.
  • Але ви тепер не завдавайте собі жалю і не ятріть себе, що продали мене сюди: на те бо, щоб зберегти вас при житті, Бог послав мене перед вами.
  • Однак, тепер не сумуйте, і хай не здається вам жорстоким, що ви мене сюди продали, бо заради життя Бог послав мене перед вами.
  • Оце ж два роки голоду на землі, а ще п'ять років не буде ні оранки, ні жнив.
  • Ось другий рік голоду на землі, ізалишилося ще інших п’ять років, коли не буде ні оранки, ні жнив.
  • Бог послав мене перед вами, щоб зберегти на землі решту вас і врятувати життя ваше великим рятунком.
  • Тож мене послав Бог перед вами зберегти ваш останок на землі у цей час і прогодувати ваш великий останок.
  • Отож не ви мене сюди послали, а Бог; він і зробив мене батьком фараонові, владикою всього його дому та управителем усього Єгипетського краю.
  • Отже, не ви послали мене сюди, а Бог. І Він зробив мене, наче батьком фараонові й паном над усім його домом, і володарем усієї Єгипетської землі.
  • Поспішайте ж та до мого батька і скажіть йому: Так говорить син твій Йосиф: Бог зробив мене владикою всього Єгипту; прийди до мене, не гайся!
  • Тож поспішайте! Йдіть до мого батька і скажіть йому: Так говорить твій син Йосиф: Бог зробив мене паном усієї Єгипетської землі. Тому прибудь до мене — не барися.
  • І осядешся в краю Гошен та й будеш біля мене, ти і твої діти й діти дітей твоїх, і твої отари й стада твої і все, що в тебе.
  • Ти поселишся в землі Ґесем у Аравії, і будеш неподалік від мене, — ти й твої сини, і сини твоїх синів, твої вівці, і твої воли, і те, що в тебе є;
  • Я буду там утримувати тебе, — ще бо п'ять років буде голод, — аби не потрапив ти в злидні, ти й твоя родина і все, що є в тебе.
  • і прогодую тебе там, — бо ще п’ять років голоду, — щоб не загинув ти й твої сини, і все твоє майно.
  • Ось бачите на власні очі й бачить Веніямин, брат мій, на власні очі, що це я своїми устами говорю до вас.
  • Ось ваші очі та очі Веніамина, мого брата, бачать, що це мої уста промовляють до вас.
  • Ще повідайте моєму батькові про всю мою славу в Єгипті та про все, що ви бачили, й поспішіть та приведіть сюди мого батька."
  • Отже, сповістіть моєму батькові про всю мою славу в Єгипті, та про те, що ви бачите, і, не гаючись, приведіть мого батька сюди.
  • Тоді припав він на шию Веніяминові, своєму братові, та й заплакав. А й Веніямин плакав на його шиї.
  • І впавши на шию свого брата Веніамина, заплакав з ним, і Веніамин плакав на його шиї.
  • Далі обцілував усіх своїх братів і плакав їм на шиї. А після того розмовляли брати з ним.
  • І поцілувавши всіх своїх братів, плакав з ними, а після цього його брати заговорили до нього.
  • В палатах же фараонових розповсюдилася чутка, що прибули брати Йосифа. Зраділи на те фараон та і його слуги.
  • І донесли чутку до дому фараона, розказуючи: Прибули брати Йосифа. Тож зрадів фараон і його слуги.
  • І каже фараон до Йосифа: "Скажи своїм братам: От що зробіть — нав'ючте вашу скотину та й вибирайтесь і йдіть у Ханаан-край,
  • І промовив фараон до Йосифа: Скажи своїм братам: Ось що зробіть: навантажте ваші вози і вирушайте до Ханаанської землі.
  • і, забравши вашого батька й ваші сім'ї, приходьте до мене, а я дам вам щонайліпшу землю в Єгипті, й ви будете живитися достатками країни.
  • Заберіть свого батька та ваше майно, прийдіть до мене, — і дам вам з усякого єгипетського добра, і ви споживатимете найкращі дари землі.
  • Отож повели їм: Візьміть собі з Єгипетського краю вози для дітей ваших і для жінок ваших і підведіть вашого батька та й приходьте.
  • Ти ж накажи наступним чином: З Єгипетського краю необхідно взяти вози для своїх дітей та жінок. Заберіть свого батька і прибувайте.
  • Не жалуйте речей, що зостануться дома, бо що найліпше в Єгипетській країні, буде вам."
  • І не шкодуйте за вашими особистими речами, бо всі блага Єгипту будуть для вас.
  • Так і зробили сини Ізраїля. Йосиф дав їм вози на наказ фараона і дав їм харчів на дорогу.
  • Сини Ізраїля так і зробили. А Йосиф дав їм вози, згідно з наказом фараона-царя, і дав їм харчів на дорогу,
  • Кожному з них дав він одіж на зміну, а Веніяминові дав триста срібняків і п'ять одеж на зміну.
  • і всім видав по дві зміни одягу, а Веніаминові він дав триста золотих монет і п’ять змін одягу;
  • Так само й своєму батькові послав він десять ослів, нав'ючених щонайліпшим єгипетським добром, і десять ослиць нав'ючених збіжжям, хлібом і харчами для його батька на дорогу.
  • і своєму батькові послав так само, і десять ослів, які везли з усіх благ Єгипту, і десять ослиць, які везли його батькові хліб на дорогу.
  • І відіслав він своїх братів; а коли вони пускалися в дорогу оце сказав їм: "Не докоряйте собі в дорозі."
  • Тож він відіслав своїх братів — і вони пішли. І наказав їм: Не сваріться в дорозі.
  • І рушили вони з Єгипту і прибули в Ханаан-край, до Якова, батька свого,
  • Вони вирушили з Єгипту і прибули в Ханаанську землю, до свого батька Якова,
  • і оповіли йому: "Йосиф", кажуть, "ще живий! і управляє він усією Єгипетською країною." Та серце його було холодне, бо він їм не довіряв.
  • і сповістили йому, кажучи: Твій син Йосиф живий, і він панує над усією Єгипетською землею! І здивувався подумки Яків, бо він не повірив їм.
  • Як же вони переказали йому всі слова Йосифа, що він їх говорив їм, та коли він побачив ті вози, що їх послав Йосиф, щоб його забрати, ожив дух Якова, їхнього батька.
  • Вони ж розповіли йому все, сказане Йосифом, що той говорив їм. Та дух їхнього батька Якова загорівся, коли він побачив вози, які вислав Йосиф, щоби його забрати,
  • Тоді Ізраїль сказав: "Буде з мене! Йосиф, мій син, ще живий. Піду та й побачу його, заки помру."
  • і Ізраїль сказав: Найважливіше для мене, що Йосиф, мій син, ще живе! Піду й побачу його, перш ніж я помру.

  • ← (Буття 44) | (Буття 46) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025