Переклад Хоменка

English Standard Version

Припав Йосиф на лице своєму батькові й плакав над ним та цілував його.

1

Then Joseph fell on his father’s face and wept over him and kissed him.

2

Потім Йосиф повелів своїм слугам, лікарям, набальсамувати батька, й лікарі забальсамували Ізраїля.

2

And Joseph commanded his servants the physicians to embalm his father. So the physicians embalmed Israel.

3

Сорок днів пішло на те, бо стільки днів треба було на бальсамування. Єгиптяни ж оплакували його сімдесят днів.

3

Forty days were required for it, for that is how many are required for embalming. And the Egyptians wept for him seventy days.

4

А як минули дні жалоби, Йосиф сказав дворові фараона: Коли я знайшов ласку в очах ваших, скажіть фараонові таке:

4

And when the days of weeping for him were past, Joseph spoke to the household of Pharaoh, saying, “If now I have found favor in your eyes, please speak in the ears of Pharaoh, saying,

5

Батько мій заприсягнув мене словами: Ось я вмираю. В моєму гробі, що його я викопав собі в Ханаан-краю, там мене поховаєш! Отож дозволь мені піти та поховати свого батька, і я повернуся."

5

‘My father made me swear, saying, “I am about to die: in my tomb that I hewed out for myself in the land of Canaan, there shall you bury me.” Now therefore, let me please go up and bury my father. Then I will return.’”

6

Фараон відповів: "Іди й поховай свого батька, так, як він тебе заприсягнув."

6

And Pharaoh answered, “Go up, and bury your father, as he made you swear.”

7

І вийшов Йосиф ховати батька свого, а з ним пішли всі двірські фараона, вельможі його роду та й усі старші єгипетського краю,

7

So Joseph went up to bury his father. With him went up all the servants of Pharaoh, the elders of his household, and all the elders of the land of Egypt,

8

і ввесь дім Йосифа та його брати з домашніми його батька; тільки своїх дітей та овець своїх і стада свої лишили вони в Гошен-землі.

8

as well as all the household of Joseph, his brothers, and his father’s household. Only their children, their flocks, and their herds were left in the land of Goshen.

9

Вийшли з ним і колісниці й вершники: був це вельми великий почет.

9

And there went up with him both chariots and horsemen. It was a very great company.

10

Прийшли ж вони до Атад-току, що по тому боці Йордану, й ридали там вельми великим та важким риданням; і справив він по своєму батькові сімденну жалобу.

10

When they came to the threshing floor of Atad, which is beyond the Jordan, they lamented there with a very great and grievous lamentation, and he made a mourning for his father seven days.

11

А як мешканці краю, ханааняни, бачили цю жалобу коло Атад-току, то сказали: "Тяжка це жалоба для єгиптян." Тим то й названо його ім'ям Авел-Міцраїм, що є по тому боці Йордану.

11

When the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning on the threshing floor of Atad, they said, “This is a grievous mourning by the Egyptians.” Therefore the place was named Abel-mizraim;a it is beyond the Jordan.

12

Сини його, отже, зробили так, як він велів їм;

12

Thus his sons did for him as he had commanded them,

13

вони бо занесли його в Ханаан-край і поховали його в печері на полі Махпела, яку вкупі з полем купив був Авраам на власне кладовище в Ефрона, хеттита, проти Мамре.

13

for his sons carried him to the land of Canaan and buried him in the cave of the field at Machpelah, to the east of Mamre, which Abraham bought with the field from Ephron the Hittite to possess as a burying place.

14

Після похорону батька повернувся Йосиф у Єгипет, він і його брати й усі, що ходили з ним ховати його батька.

14

After he had buried his father, Joseph returned to Egypt with his brothers and all who had gone up with him to bury his father.

15

Побачивши Йосифові брати, що помер їх батько, сказали: "Ануж Йосиф зненавидить нас (тепер) та й направду відплатить нам за все те лихо, що ми йому заподіяли."

15

God’s Good Purposes

When Joseph’s brothers saw that their father was dead, they said, “It may be that Joseph will hate us and pay us back for all the evil that we did to him.”

16

І послали до Йосифа сказати: "Батько твій перед своєю смертю так заповідав, кажучи:

16

So they sent a message to Joseph, saying, “Your father gave this command before he died:

17

Ось так промовте до Йосифа: Прости братам твоїм, будь ласка, вину за гріх їх, вони бо зло вчинили тобі. Та ти прости тепер, будь ласка, провину рабам Бога твого батька." І заплакав Йосиф, як вони це говорили до нього.

17

‘Say to Joseph, “Please forgive the transgression of your brothers and their sin, because they did evil to you.”’ And now, please forgive the transgression of the servants of the God of your father.” Joseph wept when they spoke to him.

18

Тоді прийшли ще його брати і, впавши перед ним, сказали: "Ось ми — твої раби."

18

His brothers also came and fell down before him and said, “Behold, we are your servants.”

19

А Йосиф каже до них: "Не бійтеся! Хіба ж я замість Бога?

19

But Joseph said to them, “Do not fear, for am I in the place of God?

20

Ви зло задумали на мене, але Бог обернув це на добре, щоб зробити так, як воно й є сьогодні: спасти життя багатьом людям.

20

As for you, you meant evil against me, but God meant it for good, to bring it about that many peopleb should be kept alive, as they are today.

21

Не бійтесь, отже, я годуватиму вас і дітей ваших." І втішив їх і говорив до них зичливо.

21

So do not fear; I will provide for you and your little ones.” Thus he comforted them and spoke kindly to them.

22

І пробував Йосиф у Єгипті, він і дім його батька. А жив Йосиф сто десять років.

22

The Death of Joseph

So Joseph remained in Egypt, he and his father’s house. Joseph lived 110 years.

23

Йосиф бачив дітей Ефраїма до третього покоління; також діти Махіра, сина Манассії, народилися в Йосифові прийми.

23

And Joseph saw Ephraim’s children of the third generation. The children also of Machir the son of Manasseh were counted as Joseph’s own.c

24

Нарешті Йосиф сказав до своїх братів: "Я вмираю, але Бог напевно навідається до вас і виведе вас із цього краю в край, що про нього клявся Авраамові, Ісаакові та Яковові."

24

And Joseph said to his brothers, “I am about to die, but God will visit you and bring you up out of this land to the land that he swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob.”

25

І взяв Йосиф у синів Ізраїля таку клятву: "Як Бог навідається до вас, ви заберете звідси мої кості."

25

Then Joseph made the sons of Israel swear, saying, “God will surely visit you, and you shall carry up my bones from here.”

26

І помер Йосиф мавши сто десять років, а вони забальсамували його й поклали у труну в Єгипті.

26

So Joseph died, being 110 years old. They embalmed him, and he was put in a coffin in Egypt.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

English Standard Version

Буття 50

Genesis 50