Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New King James Version
Після того справив собі Авесалом колісницю та коней, і п'ятдесять чоловік мали бігти перед ним.
Absalom’s Treason
After this it happened that Absalom provided himself with chariots and horses, and fifty men to run before him.
After this it happened that Absalom provided himself with chariots and horses, and fifty men to run before him.
Уставши раненько, зупинився собі Авесалом на дорозі, що коло воріт, і коли хтось мав спір і йшов до царя по рішення, кликав його Авесалом до себе й питав: “З якого ти міста?” І коли той відповідав, з цього, мовляв, або того коліна ізраїльського, твій слуга,
то Авесалом, казав йому: “Справа твоя, бач, справедлива й слушна, але вислухати тебе у царя нема кому.
Крім того, — казав Авесалом, — якби то мене поставлено суддею над краєм! Хто б не мав якої справи чи скарги, приходив би до мене, і я судив би його по правді.”
Moreover Absalom would say, “Oh, that I were made judge in the land, and everyone who has any suit or cause would come to me; then I would give him justice.”
І коли хто наближувався, щоб уклонитись йому, так простягне, бувало, руку, обійме його та й поцілує.
And so it was, whenever anyone came near to bow down to him, that he would put out his hand and take him and kiss him.
Так чинив Авесалом з усіма з Ізраїля що приходили до царя на суд, і тим приваблював собі серця ізраїльтян.
In this manner Absalom acted toward all Israel who came to the king for judgment. So Absalom stole the hearts of the men of Israel.
Через чотири роки мовив Авесалом до царя: “Хотів би я, з ласки, піти виконати обітницю, що обрікся Господеві в Хевроні.
Бо слуга твій, перебувавши в Гешурі у Сирії, обрікся таким обітом: як Господь справді поверне мене в Єрусалим, віддам честь Господеві.”
For your servant took a vow while I dwelt at Geshur in Syria, saying, ‘If the Lord indeed brings me back to Jerusalem, then I will serve the Lord.’ ”
Цар і каже йому: “Іди собі в мирі.” Устав він та й пішов у Хеврон.
And the king said to him, “Go in peace.” So he arose and went to Hebron.
Тим часом порозсилав Авесалом таємних посланців по всіх колінах ізраїльських оповістити: “Як почуєте звук сурми, то кличте: Авесалом став царем у Хевроні!”
Then Absalom sent spies throughout all the tribes of Israel, saying, “As soon as you hear the sound of the trumpet, then you shall say, ‘Absalom reigns in Hebron!’ ”
І пішло з Авесаломом двісті чоловік з Єрусалиму; покликав він їх, і пішли вони в простоті серця, бо нічого не знали.
And with Absalom went two hundred men invited from Jerusalem, and they went along innocently and did not know anything.
Під час жертвоприносин послав Авесалом по Ахітофела гілонія, Давидового дорадника, щоб забрати його з його міста Гіло. Змова кріпшала: народу ж дедалі більш і більш приставало до Авесалома.
Then Absalom sent for Ahithophel the Gilonite, David’s counselor, from his city — from Giloh — while he offered sacrifices. And the conspiracy grew strong, for the people with Absalom continually increased in number.
Прийшов посланець до Давида і сказав йому: “Серце ізраїльтян за Авесалома!”
І каже Давид усім своїм слугам, що були з ним у Єрусалимі: “Готуйтесь, і тікаймо, бо не буде нам рятунку від Авесалома; мерщій у дорогу, щоб часом він нас зненацька не захопив та не навів на нас лиха й не вигубив міста лезом меча.”
So David said to all his servants who were with him at Jerusalem, “Arise, and let us flee, or we shall not escape from Absalom. Make haste to depart, lest he overtake us suddenly and bring disaster upon us, and strike the city with the edge of the sword.”
І кажуть царські слуги цареві: “На все те, що цар, наш пан, наважився, ми, твої слуги, готові!”
And the king’s servants said to the king, “We are your servants, ready to do whatever my lord the king commands.”
І вирушив цар і ввесь двір його за ним, зоставивши десять наложниць стерегти дім.
Then the king went out with all his household after him. But the king left ten women, concubines, to keep the house.
Пустився у дорогу цар і ввесь люд, що йшов з ним, і спинились вони коло останньої хати.
And the king went out with all the people after him, and stopped at the outskirts.
Всі його слуги йшли попри нього, всі керетії й усі пелетії, а всі гатії, — шістсот чоловік, що прийшли були за ним із Гату, — йшли перед царем.
І промовив цар до Ітая з Гату: “Чого й ти йдеш з нами? Повертайсь і зоставайсь із царем; ти ж чужинець, ба й вигнанець із рідного дому.
Then the king said to Ittai the Gittite, “Why are you also going with us? Return and remain with the king. For you are a foreigner and also an exile from your own place.
Вчора щойно прийшов ти, а сьогодні б я тебе вже силував блукати з нами? Я ж іду, куди зможу. Повертайсь і забери своїх земляків із собою, нехай Господь виявить тобі ласку й вірність!”
In fact, you came only yesterday. Should I make you wander up and down with us today, since I go I know not where? Return, and take your brethren back. Mercy and truth be with you.”
А Ітай так відказав цареві: “Як живий Господь і живий мій пан і цар! Всюди, де буде цар, мій пан — чи мертвий, чи живий — там буде й слуга твій.”
But Ittai answered the king and said, “As the Lord lives, and as my lord the king lives, surely in whatever place my lord the king shall be, whether in death or life, even there also your servant will be.”
Давид і каже Ітаєві: “Нум, то проходь мимо!” І пройшов Ітай-гатій з усіма своїми мужами й з усією дітворою, що була з ним.
So David said to Ittai, “Go, and cross over.” Then Ittai the Gittite and all his men and all the little ones who were with him crossed over.
Увесь край плакав уголос, як цей люд проходив мимо. Цар пройшов Кедронську долину, і всі люди з ним, і пішли всі дорогою, що веде в пустиню.
And all the country wept with a loud voice, and all the people crossed over. The king himself also crossed over the Brook Kidron, and all the people crossed over toward the way of the wilderness.
Ось тут і Цадок і з ним усі левіти, що несли ковчег завіту Божого, поставили ковчег Божий тоді, як Евіятар знімавсь угору, аж поки ввесь народ не вийшов з міста.
There was Zadok also, and all the Levites with him, bearing the ark of the covenant of God. And they set down the ark of God, and Abiathar went up until all the people had finished crossing over from the city.
Тоді цар звелів Цадокові: “Занеси назад ковчег Божий до міста. Як я знайду ласку в очах Господніх, він поверне мене й дозволить мені побачити його й його житло.
Then the king said to Zadok, “Carry the ark of God back into the city. If I find favor in the eyes of the Lord, He will bring me back and show me both it and His dwelling place.
Коли ж він скаже: Не довподоби ти мені, — то ось я: нехай він чинить зо мною, як йому довподоби.”
But if He says thus: ‘I have no delight in you,’ here I am, let Him do to me as seems good to Him.”
І цар вів далі до священика Цадока: “Повертайсь назад у мирі до міста разом із твоїм сином Ахімацом та Йонатаном, Евіятаровим сином: обидва ваші сини з вами.
Глядіть же! Я вичікуватиму коло переходів, що в пустині, поки прийде якась вістка від вас, щоб повідомити мене.”
See, I will wait in the plains of the wilderness until word comes from you to inform me.”
Цадок і Евіятар віднесли ковчег Божий назад до Єрусалиму й зостались там.
Therefore Zadok and Abiathar carried the ark of God back to Jerusalem. And they remained there.
Давид же виходив на Оливну гору й плакав, ідучи; голова у нього була покрита, ішов він босоніж, та й увесь народ, що був з ним — кожний з покритою головою — спинавсь і, йдучи, плакав.
So David went up by the Ascent of the Mount of Olives, and wept as he went up; and he had his head covered and went barefoot. And all the people who were with him covered their heads and went up, weeping as they went up.
І принесено Давидові таку вістку: Ахітофел теж між змовниками, з Авесаломом. Давид і каже: “Зведи, молю, Господи, мій Боже, Ахітофелеву пораду нінащо.”
Then someone told David, saying, “Ahithophel is among the conspirators with Absalom.” And David said, “O Lord, I pray, turn the counsel of Ahithophel into foolishness!”
Прийшов Давид на верх гори, де звичайно поклоняються Богу, йому ж назустріч вийшов Хушай аркій. Одежа на ньому була роздерта, й земля наголові у нього.
Now it happened when David had come to the top of the mountain, where he worshiped God — there was Hushai the Archite coming to meet him with his robe torn and dust on his head.
Давид і каже йому: “Як підеш зо мною, будеш тягарем мені.
David said to him, “If you go on with me, then you will become a burden to me.
Як же повернешся до міста й скажеш Авесаломові: Царю, я буду твій слуга; був я перше слуга твоєму батькові, тепер же буду слуга тобі, — тоді зможеш мені обернути внівець Ахітофелеву пораду.
But if you return to the city, and say to Absalom, ‘I will be your servant, O king; as I was your father’s servant previously, so I will now also be your servant,’ then you may defeat the counsel of Ahithophel for me.
Там будуть з тобою священики Цадок і Евіятар, отже все, що почуєш із царського палацу, даси знати Цадокові та Евіятарові — священикам.
And do you not have Zadok and Abiathar the priests with you there? Therefore it will be that whatever you hear from the king’s house, you shall tell to Zadok and Abiathar the priests.
Також і з ними обидва їхні сини Ахімац, Цадоків син, і Йонатан, Евіятарів син. Отже, через них перекажете до мене все, що почуєте.”
Indeed they have there with them their two sons, Ahimaaz, Zadok’s son, and Jonathan, Abiathar’s son; and by them you shall send me everything you hear.”