Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Після того справив собі Авесалом колісницю та коней, і п'ятдесять чоловік мали бігти перед ним.
После этого Авессалом завёл себе колесницу, лошадей и пятьдесят человек, которые бежали перед ним.
Уставши раненько, зупинився собі Авесалом на дорозі, що коло воріт, і коли хтось мав спір і йшов до царя по рішення, кликав його Авесалом до себе й питав: “З якого ти міста?” І коли той відповідав, з цього, мовляв, або того коліна ізраїльського, твій слуга,
Он вставал рано утром и становился у городских ворот, и когда кто-нибудь приходил со своей тяжбой к царю на суд, Авессалом подзывал его и спрашивал: "Откуда ты?". Человек отвечал: "Я из такого-то колена Израилева".
то Авесалом, казав йому: “Справа твоя, бач, справедлива й слушна, але вислухати тебе у царя нема кому.
Тогда Авессалом говорил этому человеку: "Твои слова правильные и честные, но у царя некому выслушать тебя".
Крім того, — казав Авесалом, — якби то мене поставлено суддею над краєм! Хто б не мав якої справи чи скарги, приходив би до мене, і я судив би його по правді.”
А потом Авессалом добавлял: "О, если бы меня поставили судьёй в этой земле! Я бы смог помочь каждому, кто пришёл ко мне со своими делами, и судил бы его справедливо".
І коли хто наближувався, щоб уклонитись йому, так простягне, бувало, руку, обійме його та й поцілує.
А если кто-то подходил к нему поклониться, Авессалом протягивал к человеку руки, удерживал его и целовал.
Так чинив Авесалом з усіма з Ізраїля що приходили до царя на суд, і тим приваблював собі серця ізраїльтян.
Авессалом вёл себя так со всеми, кто приходил к царю за правосудием, и так завоёвывал сердца израильтян.
Через чотири роки мовив Авесалом до царя: “Хотів би я, з ласки, піти виконати обітницю, що обрікся Господеві в Хевроні.
Через четыре года Авессалом сказал царю Давиду: "Позволь мне пойти в Хеврон и исполнить обет, который я дал Господу.
Бо слуга твій, перебувавши в Гешурі у Сирії, обрікся таким обітом: як Господь справді поверне мене в Єрусалим, віддам честь Господеві.”
Я, раб твой, живя в Гессуре, дал обет: "Если Господь вернёт меня в Иерусалим, я буду служить Господу"".
Цар і каже йому: “Іди собі в мирі.” Устав він та й пішов у Хеврон.
Царь сказал ему: "Иди с миром". И Авессалом пошёл в Хеврон.
Тим часом порозсилав Авесалом таємних посланців по всіх колінах ізраїльських оповістити: “Як почуєте звук сурми, то кличте: Авесалом став царем у Хевроні!”
Он разослал лазутчиков во все колена израильские, чтобы сказать им: "Когда вы услышите звуки труб, то говорите: "Авессалом воцарился в Хевроне!""
І пішло з Авесаломом двісті чоловік з Єрусалиму; покликав він їх, і пішли вони в простоті серця, бо нічого не знали.
С Авессаломом из Иерусалима пошли двести человек, которых он пригласил. Они пошли по простоте своей, не зная в чём дело.
Під час жертвоприносин послав Авесалом по Ахітофела гілонія, Давидового дорадника, щоб забрати його з його міста Гіло. Змова кріпшала: народу ж дедалі більш і більш приставало до Авесалома.
Во время жертвоприношения Авессалом призвал Ахитофела Гилонянина, советника Давида, из города Гило. Заговор Авессалома продолжал набирать силу, и вокруг него собиралось всё больше и больше народу.
Прийшов посланець до Давида і сказав йому: “Серце ізраїльтян за Авесалома!”
К Давиду пришёл вестник и сказал: "Израильтяне стали поддерживать Авессалома".
І каже Давид усім своїм слугам, що були з ним у Єрусалимі: “Готуйтесь, і тікаймо, бо не буде нам рятунку від Авесалома; мерщій у дорогу, щоб часом він нас зненацька не захопив та не навів на нас лиха й не вигубив міста лезом меча.”
Тогда Давид сказал всем слугам, которые были с ним в Иерусалиме: "Мы должны бежать! Или никто из нас не спасётся от Авессалома. Мы должны бежать немедленно, пока Авессалом не захватил нас, не разрушил город и не убил всех людей мечом".
І кажуть царські слуги цареві: “На все те, що цар, наш пан, наважився, ми, твої слуги, готові!”
И сказали ему царские слуги: "Мы сделаем всё, что ты скажешь".
І вирушив цар і ввесь двір його за ним, зоставивши десять наложниць стерегти дім.
Царь вышел и весь дом его вышел следом за ним. Царь оставил десять наложниц, чтобы они присматривали за домом.
Пустився у дорогу цар і ввесь люд, що йшов з ним, і спинились вони коло останньої хати.
Он отправился с людьми, следовавшими за ним, и через некоторое время они остановились на привал у последнего дома.
Всі його слуги йшли попри нього, всі керетії й усі пелетії, а всі гатії, — шістсот чоловік, що прийшли були за ним із Гату, — йшли перед царем.
Все слуги проходили мимо царя. Все хелефеи, все фелефеи и около шестисот гефян, которые пришли с ним из Гефа, прошли мимо царя.
І промовив цар до Ітая з Гату: “Чого й ти йдеш з нами? Повертайсь і зоставайсь із царем; ти ж чужинець, ба й вигнанець із рідного дому.
Царь сказал Еффею Геффянину: "Зачем и ты идёшь с нами? Возвращайся и оставайся с царём Авессаломом. Ты — чужеземец, изгнанный из своей земли.
Вчора щойно прийшов ти, а сьогодні б я тебе вже силував блукати з нами? Я ж іду, куди зможу. Повертайсь і забери своїх земляків із собою, нехай Господь виявить тобі ласку й вірність!”
Только вчера ты пришёл к нам. Должен ли ты сейчас скитаться со мной с места на место? Возвратись и возьми с собой своих братьев. Пусть милость и преданность сопутствуют тебе".
А Ітай так відказав цареві: “Як живий Господь і живий мій пан і цар! Всюди, де буде цар, мій пан — чи мертвий, чи живий — там буде й слуга твій.”
Но Еффей ответил царю: "Как жив Господь, и как жив господин мой царь, где бы ни был ты, в жизни ли, в смерти ли, там будет и раб твой!"
Давид і каже Ітаєві: “Нум, то проходь мимо!” І пройшов Ітай-гатій з усіма своїми мужами й з усією дітворою, що була з ним.
И сказал Давид Еффею: "Тогда пойдём". И Еффей Гефеянин и все его люди с детьми пошли вместе.
Увесь край плакав уголос, як цей люд проходив мимо. Цар пройшов Кедронську долину, і всі люди з ним, і пішли всі дорогою, що веде в пустиню.
Все люди громко рыдали, когда они проходили. Царь Давид перешёл поток Кедрон, и весь народ пошёл по направлению к пустыне.
Ось тут і Цадок і з ним усі левіти, що несли ковчег завіту Божого, поставили ковчег Божий тоді, як Евіятар знімавсь угору, аж поки ввесь народ не вийшов з міста.
Садок и все левиты, бывшие с ним, несли ковчег завета Божьего. Они поставили ковчег Божий и Авиафар стал молиться, пока весь народ не вышел из Иерусалима.
Тоді цар звелів Цадокові: “Занеси назад ковчег Божий до міста. Як я знайду ласку в очах Господніх, він поверне мене й дозволить мені побачити його й його житло.
И сказал царь Садоку: "Возьми ковчег Божий и отнеси его обратно в город. Если Господь доволен мной, Он возвратит меня и позволит мне снова увидеть Его и Его шатёр.
Коли ж він скаже: Не довподоби ти мені, — то ось я: нехай він чинить зо мною, як йому довподоби.”
А если Он скажет, что недоволен мной, то пусть тогда делает со мной всё, что захочет".
І цар вів далі до священика Цадока: “Повертайсь назад у мирі до міста разом із твоїм сином Ахімацом та Йонатаном, Евіятаровим сином: обидва ваші сини з вами.
И ещё царь сказал Садоку священнику: "Ты пророк, не правда ли? Возвратись в город с миром. И возьми с собой сына своего Ахимааса, а также Ионафана, сына Авиафара.
Глядіть же! Я вичікуватиму коло переходів, що в пустині, поки прийде якась вістка від вас, щоб повідомити мене.”
Я буду ждать возле того места, где люди переходят через реку в пустыню. Я буду ждать там, пока ко мне не придёт известие от вас".
Цадок і Евіятар віднесли ковчег Божий назад до Єрусалиму й зостались там.
И возвратили Садок и Авиафар ковчег Божий в Иерусалим и остались там.
Давид же виходив на Оливну гору й плакав, ідучи; голова у нього була покрита, ішов він босоніж, та й увесь народ, що був з ним — кожний з покритою головою — спинавсь і, йдучи, плакав.
А Давид продолжал подниматься на Елеонскую гору. Он шёл и плакал. Голова его была покрыта, а ноги босы. И все люди, бывшие с ним, покрыли себе головы и шли, плача.
І принесено Давидові таку вістку: Ахітофел теж між змовниками, з Авесаломом. Давид і каже: “Зведи, молю, Господи, мій Боже, Ахітофелеву пораду нінащо.”
Давиду сказали: "Ахитофел находится среди заговорщиков с Авессаломом". И сказал Давид: "Господи, сделай совет Ахитофела бесполезным".
Прийшов Давид на верх гори, де звичайно поклоняються Богу, йому ж назустріч вийшов Хушай аркій. Одежа на ньому була роздерта, й земля наголові у нього.
Когда Давид взошёл на вершину горы, где люди обычно молились Богу, навстречу ему вышел Хусий Архитянин. Одежда на нём была разодрана, и голова посыпана пылью.
Давид і каже йому: “Як підеш зо мною, будеш тягарем мені.
Давид сказал Хусию: "Если ты пойдёшь со мной, то будешь мне в тягость.
Як же повернешся до міста й скажеш Авесаломові: Царю, я буду твій слуга; був я перше слуга твоєму батькові, тепер же буду слуга тобі, — тоді зможеш мені обернути внівець Ахітофелеву пораду.
Но если ты вернёшся в Иерусалим, то сможешь сделать совет Ахитофела бесполезным. Скажи Авессалому: "Царь, я — раб твой. Раньше я был рабом отца твоего, а теперь я буду твоим рабом".
Там будуть з тобою священики Цадок і Евіятар, отже все, що почуєш із царського палацу, даси знати Цадокові та Евіятарові — священикам.
Священники Садок и Авиафар будут с тобой. Расказывай им всё, что услышишь в доме царя.
Також і з ними обидва їхні сини Ахімац, Цадоків син, і Йонатан, Евіятарів син. Отже, через них перекажете до мене все, що почуєте.”
Ахимаас, сын Садока, и Ионафан, сын Авиафара, будут с ними. Ты пошлёшь их рассказать мне всё, что услышишь".